Капітолійські музеї
| Капітолійські музеї італ. Musei Capitolini[1] | |
|---|---|
| 41°53′35″ пн. ш. 12°28′58″ сх. д. / 41.893055555556° пн. ш. 12.482777777778° сх. д.G O | |
| Країна | |
| Розташування | Рим[2][3] |
| Тип | художня галерея[4][3] археологічний музей[3][5] музей[6] і музей державної установиd[5] |
| Площа | 14 156 квадратний метр[7] і 14 027 квадратний метр[8] |
| Архітектор | Мікеланджело Буонарроті[9] |
| Засновник | Сікст IV[10] |
| Дата заснування | 1471 |
| Адреса | Капітолійська площаd |
![]() | |
| | |

Капітолійські музеї (італ. Musei Capitolini) — найстаріший публічний музей у світі[11], початок якому поклав папа Сікст IV у 1471 році, передавши в дар «народу Рима» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах Латерана.
Говорять про «музеї» у множині, адже пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою Бенедиктом XIV у XVIII столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у 1734 році під час понтифікату Климента XII його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.
Музеї розміщуються в трьох палацах на спроєктованій Мікеланджело Буонарроті площі Капітолія в Римі:
- середньовічний сенаторський палац (Palazzo senatorio) з XII століття,
- перебудований Мікеланджело ренесансний Палаццо дей-Консерваторі
- побудований у XVII столітті навпроти нього Новий палац (Palazzo Nuovo), який повторює його вигляд.
У XX столітті частина експозиції була перенесена в сусідній палаццо Кафареллі-Клементина. Палаццо деі Консерваторі згадується в багатьох книгах з історії мистецтва як перша будівля, при перебудові якої був застосований гігантський ордер — пілястри, що простяглися на кілька поверхів. Архітектурні мотиви цього палацу (палаццо) помітні в будівлях різних часів на різних континентах. На Капітолійській площі встановлена точна копія єдиної античної кінної статуї що збереглася до наших часів з античності — кінна статуя імператора Марка Аврелія, якого в середні віки помилково приймали за імператора Костянтина.
- Статуя Афродіти, що виходить з води, можливо, ідеалізований портрет Клеопатри VII (I ст. до н.е.)
- Мармурова каріатида
- Фрагмент колоса Костянтина
- Дитина у театральній масці (бл. II-I ст. до н.е.)
- Поранена амазонка. Копія з оригіналу Фідаса
- Погруддя Александра Македонського у вбранні Геліоса. Мармурова римська копія з елліністичного оригіналу (III–II ст. до н.е.)
- Ймовірно, римська копія статуї Артеміди роботи Кефісодота
- Мармурове погруддя Октавіана Августа
- Давньоримський бюст єгипетської богині Ісіди в Центральному музеї Монтемартіні, Рим; можливо, сучасне зображення Клеопатри VII як живої богині Ісіди.
- Мармурова голова колоса Костянтина I (IV ст.)
- Мармурова статуя Купідона та Психеї. З грецького оригіналу II ст. до н.е.
- Ерос Капітолійський
- Статуя з Ламіанських садів
- Мозаїка з кольорового мармура - тигр нападає на теля (2-а чверть IV ст.)
- Статуя Афіни в Центральному музеї Монтемартіні, Рим
- Сатир, що відпочиває. Праксітель
- Поранений воїн
- Внутрішній двір Капітолійського музею
- ↑ https://web.archive.org/web/20220515110714/https://www.museiincomuneroma.it/sites/default/files/f_servizio-scientifico/Carta%20dei%20servizi%202020.pdf#page=16 — Musei in Comune, 2020. — P. 15.
- 1 2 dati.beniculturali.it — 2014.
- 1 2 3 Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- ↑ http://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo
- 1 2 Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ↑ ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
- ↑ https://www.archeoroma.org/sites/piazza-del-campidoglio/
- ↑ http://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo/fondazione_e_prime_acquisizioni
- ↑ Duncan Garwood Rome. City Guides. Lonely Planet. Rome Lonely Planet city guide. Lonely planet [Архівовано 23 серпня 2011 у Wayback Machine.] — Lonely Planet, 2006. — ISBN 1740597109, 9781740597104

