Капітолійські музеї

Капітолійські музеї
Капітолійські музеї; італ. Musei Capitolini
	41°53′34″ пн. ш. 12°28′57″ сх. д. / 41.89294300002777760° пн. ш. 12.48255800002777605° сх. д.Координати: 41°53′34″ пн. ш. 12°28′57″ сх. д. / 41.89294300002777760° пн. ш. 12.48255800002777605° сх. д.
Країна	Італія
Розташування	Рим
Тип	художня галерея; нерухомість; археологічний музей і музей
Площа	14 156 квадратний метр і 14 027 квадратний метр
Архітектор	Мікеланджело Буонарроті
Засновник	Сікст IV
Дата заснування	1734
Адреса	Капітолійська площаd
	Капітолійські музеї Капітолійські музеї (Італія)
	Медіафайли у Вікісховищі

Проєкт забудови Капітолійського пагорба за Мікеланджело. Гравюра Етьєна Дюперака, 1568

Капітолійські музеї (італ. Musei Capitolini) — найстаріший публічний музей у світі^[10], початок якому поклав папа Сікст IV у 1471, передавши в дар «народу Римa» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах Латерана.

Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою Бенедиктом XIV у 18 столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у 1734 під час понтифікату Климента XII його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.

Будівлі[ред. | ред. код]

Музеї розміщуються в трьох палацах на спроєктованій Мікеланджело Буонарроті площі Капітолію у Римі:

середньовічний сенаторський палац (Palazzo senatorio) з 12 століття,
перебудований Мікеланджело ренесансний Палаццо консерваторе (Palazzo dei Conservatori) та
побудований у XVII столітті навпроти нього Новий палац (Palazzo Nuovo), який повторює його вигляд.

У XX столітті частина експозиції була перенесена в сусідній палаццо Кафареллі-Клементина. Палаццо деі Консерваторі згадується в багатьох книгах з історії мистецтва як перша будівля, при перебудові якої був застосований гігантський ордер — пілястри, що простяглися на кілька поверхів. Архітектурні мотиви цього палацу (палаццо) помітні в будівлях різних часів на різних континентах. На Капітолійській площі встановлена точна копія єдиної античної кінної статуї що збереглася до наших часів з античності — кінна статуя імператора Марка Аврелія, якого в середні віки помилково приймали за імператора Костянтина.

Галерея[ред. | ред. код]

Капітолійська вовчиця
Капітолійська вовчиця
Кінна статуя Марка Аврелія
Кінна статуя імператора Марка Аврелія
Геркулес з Бичачого форума
Коммод як Геркулес
Геркулес, що б'ється
Хлопчик, який витягує скалку
Хлопчик, який витягує скалку
Camillus
Капітолійський Брут
Помираючий Галл
Помираючий Галл
Кентаври Фуріетті
Венера Капітолійська (Венера Пудіка)
Антіной Капітолійський
Антіной Капітолійський
Фрагмент колосса Констянтина
«Медуза» Лоренцо Берніні
Дитина в масці
Поранена амазонка, копія з оригіналу Фідаса
Аполлон
Погруддя Олександра-Геліоса
Вірогідно, копія статуї Артеміди Кефісодота
Погруддя Августа
Погруддя Клеопатри, Чентрале Монтемартіні
Костянтин I, можливо оригінал з Базиліки Максенція
Голова колоса Костянтина I
Купідон та Психея
Ерос Капітолійський
Ерос Танатос
Статуя з Хорті Ламіані
Маенад, що танцює
Мозаїка. Римська робота другого кварталу 4 століття
Статуя Афіни, Чентрале Монтемартіні
Сатир, що відпочиває
Сатир, що відпочиває
Леда та Лебідь
Трітон
Поранений воїн
Дитя Геракл душить змій, посланих вбити його в колисці (римський мармур, II століття)
Двір Капітолійського музею

Див. також[ред. | ред. код]

Капітолій (пагорб)

Примітки[ред. | ред. код]

↑ https://www.museiincomuneroma.it/sites/default/files/f_servizio-scientifico/Carta%20dei%20servizi%202020.pdf#page=16 — Musei in Comune, 2020. — P. 15.
d:Track:Q109610157
↑ ^а ^б dati.beniculturali.it — 2014.
d:Track:Q52897564
↑ ^а ^б ^в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
d:Track:Q112132470
↑ http://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo
↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
d:Track:Q111911432 d:Track:Q214195
↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
d:Track:Q112132642
↑ ISTAT https://www.istat.it/it/archivio/167566 — 2017.
d:Track:Q113576238 d:Track:Q214195
↑ https://www.archeoroma.org/sites/piazza-del-campidoglio/
↑ http://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo/fondazione_e_prime_acquisizioni
↑ Duncan Garwood Rome. City Guides. Lonely Planet. Rome Lonely Planet city guide. Lonely planet [Архівовано 23 серпня 2011 у Wayback Machine.] — Lonely Planet, 2006. — ISBN 1740597109, 9781740597104

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Капітолійські музеї

Сторінка музею для відвідувачів [Архівовано 17 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Сторінка музею з матеріалами досліджень

[[https://www.museiincomuneroma.it/sites/default/files/f_servizio-scientifico/Carta%2520dei%2520servizi%25202020.pdf#page=16_https://www.museiincomuneroma.it/sites/default/files/f_servizio-scientifico/Carta%2520dei%2520servizi%25202020.pdf#page=16]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q109610157|Musei_in_Comune]],_2020._—_P.&nbsp;15.</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q109610157]]</div>-1] ttps://www.museiincomuneroma.it/sites/default/files/f_servizio-scientifico/Carta%20dei%20servizi%202020.pdf#page=16 — Musei in Comune, 2020. — P. 15.
d:Track:Q109610157

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q170584_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q52897564">dati.beniculturali.it<span_class="wef_low_priority_links">_—_2014.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q52897564]]</div>-2] а ^б dati.beniculturali.it — 2014.
d:Track:Q52897564

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q64418432_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q112132470">[https://www.istat.it/it/archivio/167566_Indagine_sui_musei_e_le_istituzioni_similari]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2022.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q112132470]]</div>-3] а ^б ^в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
d:Track:Q112132470

[[http://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo_http://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttp://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q64418432_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q111911432"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національний_інститут_статистики_Італії|ISTAT]]</i>_[https://www.istat.it/it/archivio/167566_Indagine_sui_musei_e_le_istituzioni_similari]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2021.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q111911432]][[d:Track:Q214195]]</div>-5] ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
d:Track:Q111911432 d:Track:Q214195

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q64418432_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q112132642">[https://www.istat.it/it/archivio/167566_Indagine_sui_musei_e_le_istituzioni_similari]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2020.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q112132642]]</div>-6] Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
d:Track:Q112132642

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q64418432_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q113576238"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національний_інститут_статистики_Італії|ISTAT]]</i>_[https://www.istat.it/it/archivio/167566_https://www.istat.it/it/archivio/167566]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2017.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q113576238]][[d:Track:Q214195]]</div>-7] ISTAT https://www.istat.it/it/archivio/167566 — 2017.
d:Track:Q113576238 d:Track:Q214195

[[https://www.archeoroma.org/sites/piazza-del-campidoglio/_https://www.archeoroma.org/sites/piazza-del-campidoglio/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-8] ttps://www.archeoroma.org/sites/piazza-del-campidoglio/

[[http://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo/fondazione_e_prime_acquisizioni_http://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo/fondazione_e_prime_acquisizioni]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-9] ttp://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo/fondazione_e_prime_acquisizioni

[10] Duncan Garwood Rome. City Guides. Lonely Planet. Rome Lonely Planet city guide. Lonely planet [Архівовано 23 серпня 2011 у Wayback Machine.] — Lonely Planet, 2006. — ISBN 1740597109, 9781740597104

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]