Вахтанг I Горгасалі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вахтанг I Горгасалі
Вахтанг I Горгасалі

Час на посаді:
449 — 502
Попередник Мірдат V
Наступник Дачі

Народився 440(0440)
Мцхета, Царство Іберія
Помер 502(0502)
Уджарма, Царство Іберія

Батько Мірдат V
Діти сини: Дачі
Релігія Православ'я, грузинська церква

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Найбільше розширенні Іберії при Вахтанзі I

Вахтанг I Горгасалі або Вахтанг Вовча Голова[1] (груз. ვახტანგ I გორგასალი, прибл. 440, Мцхета, Царство Іберія502, Уджарма, Царство Іберія) — цар Іберії в другій половині V століття, один з основоположників грузинської державності. Син Мірдата V з династії Хосровідів. Його прізвисько «Горгасалі» перекладається з перської[2] [3] як «Вовча голова» (натяк на форму його шолома).

Родич та данник перських Сасанідів, Вахтанг брав участь в їхніх війнах з греками та ефталітами. У відносинах з Візантією домагався визнання автокефалії Грузинської церкви. Він провів заходи по зміцненню грузинських фортець та вступив в союз з вірменськими Маміконянами, а в 482 очолив велике повстання проти перського панування.

Коли антиперська боротьба грузин та вірмен зазнала поразки, Вахтанг I був змушений шукати порятунку в Егрісі. Обіцяючи покірність Сасанідам, повернувся в Іберію і чи то заснував, чи то перебудував Тбілісі, в який розраховував перенести із Мцхеті столицю держави. Він відмовився брати участь у перських війнах з Візантією та загинув в битві з каральним загоном Сасанідів.

Грузинський народ протягом століть зберігає пам'ять про царя Вахтанга I. Він став улюбленим героєм народних сказань, а грузинська церква зарахувала його до лику святих.

Орден Вахтанга Горгасала є однією з вищих державних нагород Грузії. Останки його покояться в соборі Свєтіцховелі.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Вовча голова, грузинська транслітерація з перської Gorgaslan, Gurgaslan, або Gorgasar
  2. Donald Rayfield. The Literature of Georgia: A History. 2nd ed. Routledge, 2000. ISBN 0700711635. Page 61.
  3. Studies in Medieval Georgian Historiography: Early Texts and Eurasian Contexts. Vol. 113. Peeters Publishers, 2003. ISBN 9789042913189. P. 208.

Посилання[ред.ред. код]