Ващишин Олег Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ващишин Олег Анатолійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Ващишин Олег Анатолійович.jpg
Загальна інформація
Народження 6 червня 1991(1991-06-06)
Селець
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (23 роки)
Новокатеринівка
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
51 OMBr ZSU.png
 51 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Анато́лійович Ващи́шин (6 червня 1991(19910606), с. Селець, Дубровицький район, нині Рівненська область — 29 серпня 2014, Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область) — старший солдат Збройних сил України.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Навчався в Селецькій ЗОШ. Протягом 2008—2009 років пройшов строкову службу в ЗСУ — у розвідувальній роті військової частини міста Рівне. Після демобілізації працював на будівництві у Києві.

Весною 2014 року у числі перших пішов добровольцем, з квітня — старший стрілець 8-ї роти 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади, навідник гармати.

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом. З 28 серпня не виходив на зв'язок. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих Героїв.

8 жовтня 2015 року Олега провели в останню путь понад дві тисячі земляків. Перепохований у рідному селі.

Залишилися батьки та молодший брат.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (02.09.2016, посмертно)[1]

В грудні 2017 рішенням Дубровицької районної ради Селецькому НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. — ДНЗ" присвоєне ім'я випускника школи Олега Ващишина[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]