Ведделліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ведделліт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Wed[2]
Хімічна формула Ca(C₂O₄)·2H₂O[3]
Nickel-Strunz 10 10.AB.40
Dana 8 50.1.2.1
Ідентифікація
Сингонія тетрагональна сингонія[4]
Просторова група space group I4/md
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Море Ведделла[5]
CMNS: Ведделліт у Вікісховищі

Ведделліт (рос. уэдделлит, англ. weddellite, нім. Weddellit m) — мінерал, двоводний оксалат кальцію.

Етимологія та історія[ред. | ред. код]

Вперше було виявлено ведделліт під час Шотландської національної антарктичної експедиції (1902—1904) і описаний Артуром Ерландом (А.Earland), британським океанографом. Точний аналіз мінералу та його класифікація проводились лише в 1936 р. Ф. А. Банністер та М. Г. Ей[6]. Названо за місцем знахідки — Море Ведделла в Антарктиці. (C.Frondel, E.L.Prien, 1942[7]).

Опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Ca[C2O4]•2H2O.

Сингонія тетрагональна. Дипірамідальний вид. Кристали пірамідальні, інкрустації. Густина 1,94. Твердість 4. Колір: безбарвний. Зустрічається в глибоководних відкладах.

Відомий також як мінерал печер. Зустрічається в біоконкреціях.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. rruffМіжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
  4. mineralienatlas.de
  5. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  6. F.A. Bannister, M.H. Hey: Report on some crystalline components of the Weddell Sea. In: Discovery Reports. 1936, 13, S. 60 (pdf [Архівовано 14 березня 2018 у Wayback Machine.]).
  7. Weddellite on Mindat.org. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 31 грудня 2016.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]