Великолуцька операція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Великолуцька операція
Великолукская операция
Операція «Марс»
Німецько-радянська війна
OEF-map-2.jpg
Карта ситуації після оточення німецьких військ у Великих Луках
Дата: 24 листопада 1942 — 20 січня 1943
Місце: Великі Луки, Псковська область
Результат: перемога радянських військ, часткове виконання плану операції
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
СРСР Жуков Г. К.
СРСР Пуркаєв М. А.
СРСР Галицький К. М.
СРСР Бєлобородов О. П.
СРСР Корчагин І. П.
СРСР Громов М. М.
СРСР Перн Л. А.
Третій Рейх Г.-Г. Райнхардт
Третій Рейх К. фон дер Шевалері
Третій Рейх Г.Крейсінг
Третій Рейх Т. Шерер
Військові формування
Союз Радянських Соціалістичних Республік Калінінський фронт
3-тя ударна армія
* 5-й гвардійський стрілецький корпус
* 2-й механізований корпус
* 8-й Естонський стрілецький корпус[1]
* 360-та стрілецька дивізія[2]
* 32-га стрілецька дивізія[3]
* 150-та стрілецька дивізія[4]
3-тя повітряна армія
* 1-й бомбардувальний авіаційний корпус
* 1-й штурмовий авіаційний корпус
* 2-й штурмовий авіаційний корпус
* 1-й винищувальний авіаційний корпус
* 2-й винищувальний авіаційний корпус
Третій Рейх Оперативна група «Шевалері»
* 83-тя піхотна дивізія
* 3-тя гірсько-піхотна дивізія
Резерви та посилення
* 20-та моторизована дивізія
* 8-ма танкова дивізія[5]
* II/11-ї танкової дивізії[6]
* 6-та авіапольова дивізія
* 291-ша піхотна дивізія
* 2 батальйони 331-ї піхотної дивізії
* 1-ша моторизована бригада СС
* Вільний корпус СС «Данмарк»
Військові сили
Союз Радянських Соціалістичних Республік 95 608 осіб,
2089 гармат та мінометів,
390 танків[7]
Третій Рейх близько 50 000 військовиків
Втрати
Союз Радянських Соціалістичних Республік Військові втрати:
104 022 військові, у тому числі безповоротні: 31 674, санітарні: 72 348[8]
Третій Рейх Військові втрати:
~ 60 000 загиблих, поранених та зниклих безвісти
~4 500 військовополоненими[9]. За іншими даними 17 000 чоловік[10]
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Радянська карта Великолуцької операції

Великолуцька операція (рос. Великолукская операция) — фронтова наступальна операція радянських військ Калінінського фронту (командувач генерал-полковник Пуркаєв М. А.) на лівому фланзі групи армій «Центр» часів німецько-радянської війни. Операція Червоної армії, що проводилася силами 3-ї ударної армії генерал-лейтенанта Галицький К. М. за підтримки 3-ї повітряної армії з 25 листопада 1942 до 20 січня 1943 року, мала перед собою дві мети: скувати війська німців на центральній ділянці фронту та не допустити їх перекидання на сталінградський напрямок і звільнити місто Великі Луки. Радянські війська налічували близько 95,5 тисяч осіб, 743 гармат та мінометів й 390 танків. З німецької сторони Червоної армії протистояли 83-тя піхотна і 3-тя гірсько-піхотна дивізії Вермахту. Точної інформації щодо чисельності супротивника немає, проте, за деякими джерелами, німців було 50 тисяч.

Зміст[ред. | ред. код]

Протягом боїв 25-28 листопада радянським військам вдалося прорвати німецьку оборону і оточити угруповання військ Вермахту у Великих Луках. Подальше просування у напрямку на Новосокольники наштовхнулося на сильний опір противника, тому військам 3-ї ударної армії довелося на деякий час перейти до оборони. Запеклі бої в районі Новосокольників тривали до самого завершення Великолуцької операції, проте звільнити місто так і не вдалося.

З середини грудня почалися активні контрудари німецьких військ по флангах наступаючого угруповання Червоної армії, спрямовані на деблокування оточених сил у Великих Луках. До 15-16 січня 1943 обстановка склалася важка, противнику вдалося пробити в напрямку міста клин глибиною близько 10 і шириною 3 кілометри.

16 січня для «зрізання» цього виступу була підтягнута свіжа стрілецька дивізія з резерву фронту, яка і завдала удару під основу. До оточеного угруповання німці пробитися так і не змогли, і в ході боїв 16-17 січня 1943 місто було звільнене, а німецький гарнізон капітулював. За радянськими даними, у Великих Луках було взято 3 944 полонених, включаючи 54 офіцерів. Великими були також трофеї, захоплені в місті 113 гармат, 29 шостиствольних реактивних мінометів, 58 звичайних мінометів, 20 танків і штурмових гармат.

20-21 січня також був остаточно «зрізаний» виступ ворожого прориву. Фронт стабілізувався. Наступальна операція з визволення Великих Луків була закінчена.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. з 19 грудня 1942
  2. з 22 грудня 1942
  3. з 9 січня 1943
  4. з 15 січня 1943
  5. (14 танків PzKW 38t, і один командирський танк)
  6. танковий батальйон дивізії мав: 3 Pz.II, 2 PzKW III «короткі», 28 Pz.III «довгі», 3 PzKW IV «довгі» і один командирський танк)
  7. Галицкий К. Н. Годы суровых испытаний. 1941–1944 (записки командарма) — М.: Наука, 1973. стр.185
  8. Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооружённых сил. [недоступне посилання — історія]
  9. Великая Отечественная война. 1941–1945 гг. Справочное пособие/ Автор-составитель И. И. Максимов. — М.: Издательство «ДИК», 2005. ISBN 5-8213-0232-3
  10. Сборник. Операции окружённых сил: Немецкий опыт в России. Историческое исследование. — Вашингтон, Армейский департамент, 1952