Нарвська операція (липень 1944)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нарвська операція (липень 1944)
Битва за Нарву
Німецько-радянська війна
Narva July 44.gif
Карта району бойових дій у липні 1944
59°22′ пн. ш. 28°12′ сх. д. / 59.367° пн. ш. 28.200° сх. д. / 59.367; 28.200
Дата: 24 — 30 липня 1944
Місце: сучасна Іда-Вірумаа, Естонська РСР
Результат: перемога радянських військ; відхід німецьких військ з Нарвського перешийку на лінію «Танненберг»
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
СРСР Говоров Л. О.
СРСР Федюнінський І. І.
СРСР Старіков П. Н.
СРСР Рибальченко С. Д.
СРСР Трибуц В. П.
Третій Рейх Антон Грассер
Третій Рейх Фелікс Штайнер
Третій Рейх Еренфрід Бьоге
Військові формування
Союз Радянських Соціалістичних Республік Ленінградський фронт
* 2-га ударна армія
* 8-ма армія
* 13-та повітряна армія
Третій Рейх Армійська група «Нарва»
* 3-й танковий корпус СС
* 43-й армійський корпус
* 285-та дивізія охорони
Військові сили
136 830 о/с[1]
2 500 гармат та мінометів
150 одиниць БТТ[2]
800+ літаків[3]
35 000 о/с[2]
7 танків[2]
600 штурмових гармат[2]
137 літаків[3]
Втрати
4 685 безповоротні втрати (загиблих та зниклих безвісти)
18 602 санітарні втрати (поранених та хворих)[1]
29 одиниць бронетехніки[4]
загальні втрати: 2 500[2]

Нарвська операція (липень 1944) — четвертий етап битви радянських військ та німецьких військ за Нарву; наступальна операція Ленінградського фронту проти армійської групи «Нарва» та естонських добровольців за оволодіння стратегічно важливим Нарвським перешийком, що проводилася в період з 24 по 30 липня 1944 року.

Зміст[ред.ред. код]

Успіх стратегічної наступальної операції радянських військ в Білорусі, змусив керівництво німецької групи армій «Північ» перекинути значну частку своїх військ, що оборонялися на лінії Вотан під Нарвою, на центральний сектор радянсько-німецького фронту та до Фінляндії. Чітко усвідомлюючи свої спроможності з відбиття чергового наступу Червоної армії, німецькі війська розпочали приховану підготовку до відведення на наступний рубіж оборони — лінію «Танненберг» — що знаходилася на відстані 16 кілометрів західніше Нарви.

Водночас, керівництво Ленінградським фронтом здійснювало широкомасштабну підготовку до наступу. З фінського фронту під Нарву були перекинуті значні сили, співвідношення військ та озброєння і військової техніки сягала до 4:1 на користь радянських військ.

24 липня 1944 розпочали наступ з'єднання 8-ї армії з південного плацдарму поблизу Крівасоо в напрямку на невелике естонське містечко на узбережжі Нарвської затоки — Сілламяе. Успішне просування радянських військ у північно-західному напрямку поставило під загрозу шляхи відходу противника і змусило його почати відведення військ з оборонних позицій під Нарвою. Вночі з 24 на 25 липня з міста приховано відійшли підрозділи 11-та добровольчої дивізії СС «Нордланд» та 4-ї добровольчої бригади СС «Недерланд».

Зранку 25 липня, після потужної артилерійської підготовки 1 380 гармат, в наступ перейшла 2-га ударна армія, війська якої за підтримки кораблів Балтійського флоту форсували річку Нарву і до ранку 26 липня спільно з військами 8-ї армії опанували місто Нарву. Надалі опір противника різко зросла і радянські війська, відкинувши його на рубіж Муммас-Саарі, Кірікукюла, Сіргала, Мустайие (рубіж «Танненберг»), припинили наступ.

В цілому наступальна операція радянських військ закінчилася успіхом. Водночас, завдяки своєчасному реагуванню німецького командування на чолі з генералом Штайнером, основна маса німецьких військ спромоглася організовано відійти на заздалегідь підготовлений рубіж «Танненберг», де перейшла до оборони. Червона армія опанувала вузловий пункт у системі укріплень Вотан, закінчивши таким чином першу частину піврічної запеклої битви за Нарву.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б G.F.Krivosheev (1997). Soviet casualties and combat losses in the twentieth century. London: Greenhill Books.
  2. а б в г д Mart Laar (2006). Sinimäed 1944: II maailmasõja lahingud Kirde-Eestis (Sinimäed Hills 1944: Battles of World War II in Northeast Estonia). Tallinn: Varrak.
  3. а б Toomas Hiio (2006). «Combat in Estonia in 1944». In Toomas Hiio, Meelis Maripuu, & Indrek Paavle. Estonia 1940—1945: Reports of the Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity. Tallinn. pp. 1035—1094.
  4. Harald Riipalu (1951). Siis, kui võideldi kodupinna eest (When Home Ground Was Fought For) (in Estonian). London: Eesti Hääl

Література[ред.ред. код]

  • Hiio, Toomas (2006). Combat in Estonia in 1944. In: Toomas Hiio, Meelis Maripuu, Indrek Paavle (Eds.). Estonia 1940–1945. Tallinn: Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity. 
  • McTaggart, Pat (2003). The Battle of Narva, 1944. Hitler's Army. Da Capo Press. с. 287–308. ISBN 0306812606. 
  • Carlos, Jurado; Nigel Thomas, Darko Pavlovic (2002). Germany's Eastern Front Allies (2). Osprey Publishing. ISBN 9781841761930. 
  • Walter, Hannes. Estonia in World War II. Historical Text Archive. Архів оригіналу за 2013-07-16. Процитовано 2008-10-21. 
  • Mart Laar (2006). Sinimäed 1944: II maailmasõja lahingud Kirde-Eestis (Sinimäed Hills 1944: Battles of World War II in Northeast Estonia). Tallinn: Varrak(ест.)
  • Toomas Hiio (2006). «Combat in Estonia in 1944». In Toomas Hiio, Meelis Maripuu, & Indrek Paavle. Estonia 1940—1945: Reports of the Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity. Tallinn. pp. 1035—1094.
  • Кривошеин Евгений Петрович; Костин Николай Фёдорович Битва за Нарву: Февраль — сентябрь 1944 года. — Таллин : Ээсти раамат, 1984. — 160 с. — 9000 прим. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

59°23′ пн. ш. 28°12′ сх. д. / 59.383° пн. ш. 28.200° сх. д. / 59.383; 28.200Координати: 59°23′ пн. ш. 28°12′ сх. д. / 59.383° пн. ш. 28.200° сх. д. / 59.383; 28.200