8-й стрілецький корпус (2-го формування)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
8-й стрілецький корпус (2-го формування)

Медіафайли на Вікісховищі

8-й Естонський стрілецький корпус (8 ск) — загальновійськове оперативно-тактичне з'єднання (стрілецький корпус) РСЧА СРСР під час Німецько-радянської війни.

Сформовано 25 серпня 1942 року за пропозицією партійних та державних органів Естонської РСР як національне формування, на базі 7-ї та 249-ї естонських стрілецьких дивізій.

Особистий склад корпусу був укомплектований колишніми офіцерами естонської армії, жителями Естонської РСР, а також естонцями, які проживали в СРСР до 1940 року, радянськими партійними працівниками, які евакуювалися на початку війни вглиб Радянського Союзу і службовцями винищувальних батальйонів, сформованих улітку 1941 року з добровольців-мешканців Естонії. У складі корпусу близько 80 % становили етнічні естонці, 20 % — росіяни, українці, білоруси, євреї та ін.

Для передачі бойового досвіду до складу корпусу було включено 19-ту гвардійську стрілецьку дивізію (у травні 1943 року 8-му корпусу було передано 221-й танковий полк «За Радянську Естонію» (ест. "Nõukogude Eesti eest"), влітку 1944 — авіаційна ескадрилья (авіаескадрилья) «Тазуя» (ест. Tasuja) з 14-ти літаків У-2. Станом на 10 листопада 1942 року особовий склад 8-го Естонського стрілецького корпусу налічував 32 463 особи.

Командування

[ред. | ред. код]

Бойовий шлях

[ред. | ред. код]

У діючій армії у складі Калінінського, Ленінградського та 2-го Прибалтійського фронтів у різний час 916 днів. У безпосередньому зіткненні з противником з'єднання та частини корпусу цей час перебували протягом 344 днів.

Корпус вів наступальні бої протягом 123 днів, з них у Великолуцькій операції — 37 днів, у боях за окупацію Естонії (Нарвській, Талліннській[2] і Моонзундській операціях) — 69 днів, у боях у Курляндії — 17 днів. У Нарвській та Талліннській операціях з'єднання та частини корпусу вступали в бої з військами естонської дивізії СС.

На 17 вересня 1944 входив до складу 2 УА.

Частини і з'єднання корпусу брали участь у взятті дев'яти міст: Великих Лук, Невеля, Новосокольников, Нарви, Калласте, Муствее, Таллінна, Хаапсалу, Курессааре, п'яти портів: Рохукюла, Віртсу, Куйвакона, Роома. Загалом корпусом взято до 4 100 населених пунктів.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Одна дивізія, шість полків та один дивізіон корпусу стали орденоносними. П'ять разів на честь з'єднання та частин корпусу салютувала Москва. Корпус отримав почесне найменування «Талінський». Найбільшим визнанням заслуг корпусу був наказ Народного комісара (Наркому) оборони СРСР від 28 червня 1945 про перейменування його в 41-й гвардійський Естонський Таллінський стрілецький корпус.

Державними нагородами (орденами та медалями) нагороджено 20 042 бійці, сержанти, офіцери та генерали, серед яких кілька осіб удостоєно звання Героя Радянського Союзу.

Загалом у корпусі воювали 9 Героїв Радянського Союзу: А. Мері, Г. Гіндреус, А. Аллік, М. Матяшин, А. Репсон, І. Башманов, Я. Кундер, Л. Кульман та Е. Тяхе (згодом позбавлений звання).

Склад

[ред. | ред. код]

Відомі солдати та офіцери корпусу

[ред. | ред. код]
  • Карл Ару — генерал-майор артилерії, командувач артилерії корпусу.
  • Раймонд Валґре — естонський композитор і музикант.
  • Павло Боговський — вчений, онколог-патоморфолог.
  • Георгій Желнін — вчений-геодезист.
  • Пауль Куусберґ — естонський та радянський письменник.
  • Уно Лахт (відомий також під псевдонімом Ону Таль) — естонський поет, прозаїк та публіцист.
  • Михайло Макаров — доктор філософії, завідувач кафедри Тартуського університету .
  • Арнольд Мері — помічник начальника політвідділу корпусу з комсомольської роботи, естонський державний та громадсько-політичний діяч.
  • Август Пуста, Полковник, комісар корпусу[1].
  • Гарді Тійдус — Естонський тележурналіст.
  • Генріх Шульц — естонський працівник культури, організатор міжнародних фестивалів.

8-й Естонський стрілецький корпус у літературі та кінематографі

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Боевой путь Эстонского стрелкового гвардейского корпуса / сост. В. Кюлаотс. — Таллин: Политиздат, 1945. — 251 стр.
  • К. Алликас, Х.Лессель. Наша седьмая: о 7-й Эстонской стрелковой дивизии, её рождении и борьбе / вст.слово: Л.Пярн. — Таллин: Ээсти Раамат, 1974.
  • Галицкий К. Н. Годы суровых испытаний. 1941—1944 (записки командарма) — М.: Наука, 1973.
  • Борба за Советскую Прибалтику в Великой Отечественной войне, 1941—1945 — Рига: Liesma, 1966—1969.
  • Эстонский народ в Великой Отечественной войне, 1941—1945: 1. — 2. том / Институт истории ЦК КПЭ — Таллин: Ээсти Раамат, 1971—1977.
  • Эстонский народ в Великой Отечественной войне 1941—1945: документы и материалы / Институт истории ЦК КПЭ — Таллин: Ээсти Раамат, 1975.
  • Эстонское государство и народ в Великой Отечественной войне. 11. — 14. тома — Таллин, 1964—1972. — (Издание гезеты «Кодумаа»).
  • Боевой путь Эстонского стрелкового корпуса: страницы истории. — Таллин: Политиздат, 1945.
  • Герои воины: [биографии] / сост. А.Пяхклимяги. — Таллин: Ээсти Раамат, 1984.
  • П. Изместьев. Сыны эстонского народа в борьбе за советскую родину — Таллин: Политиздат, 1946.
  • А. Калво. Они освобождали Южную Эстонию в 1944 году. — Таллин: Ээсти Раамат, 1972. — 232 стр., 26 стр.илл., карта. — На русском языке называлась: Изгнание фашистов из Южной Эстонии. — 1976.
  • Н. Каротамм. Годовщина освобождения. — Таллин: Политиздат, 1945. — 185 стр. : илл.
  • Н. Кононыхин. Бои за советскую Прибалтику. — Таллин: Политиздат, 1948. — 76 стр.
  • Е. Кривошеев; Н.Костин. Битва за Нарву: февраль-сентябрь 1944 г. — Таллин: Ээсти Раамат, 1984.
  • Х. Круус. Вместе с историей своего народа в Великой Отечественной войне: [сборник статей]. — Таллин: Ээсти Раамат, 1971.
  • И. Курчавов. Эстонская гвардия. — Таллин: Политиздат, 1946.
  • И. Курчавов. Освобождение Советской Эстонии. — Таллин: ERK, 1960.
  • П. Ларин. Эстонский стрелковый корпус в Великой Отечественной войне, 1941—1945. — Таллин: ERK; 1962.
  • П. Ларин. Эстонский народ в Великой Отечественной войне, 1941—1945 / АН ЭССР. — Таллин, 1964.
  • О. Муллас; П.Лийтоя. С полком в Великой Отечественной войне: [921-й стрелковый полк 249-й дивизии]. — Таллин, Ээсти Раамат, 1970.
  • Эстонский национальный корпус Советской армии в Великой Отечественной войне, 1941—1945. — Таллин: Политиздат, 1949.
  • А. Пальм. Они сражались как гвардейцы / вст.слово: А.Пуста. — Таллин: Ээсти Раамат, 1966. — 124 стр. : илл.
  • А. Панксеев. В годы больших сражений: Эстонский народ в годы Великой Отечественной войны 1941—1945. — Таллин: Ээсти Раамат, 1975.
  • Ф. Паульман. Огонь и манёвр: Артиллеристы эстонского стрелкового корпуса в Великой Отечественной войне 1941—1945. / вст.слово: К. Ару. — Таллин: Ээсти Раамат, 1968.
  • Ф. Паульман. В боях за Великие Луки. — Таллин: Ээсти Раамат, 1973. — 251 стр., 12 стр.илл.
  • Петренко А. И. Прибалтика против фашизма. Советские прибалтийские дивизии в Великой Отечественной войне. — М.: Европа, 2005. — 156 с.
  • А. Пяхклимяги. Победа за смелыми. — Таллин: Ээсти Раамат, 1956. — 76 стр. : илл.
  • Дни большого наступления: [записки об освобождении Эстонии] / сост. А.Пяхклимяги; послесловие Й. Ундуск. — Таллин: ERK, 1964.
  • Э. Сыгель. Героический путь. — Таллин: Ээсти Раамат, 1977.
  • Э. Сыгель. Закаленные в дружба: о братстве по оружию в Великой Отечественной войне. — Таллин: Ээсти Раамат, 1982.
  • Б. Тамм. Об борьбе эстонского народа в Великой Отечественной войне. — Таллин: ERK, 1959.
  • И. Томберг. Когда молчали музы [Оркестры и ансамбли эстонского гвардейского стрелкового корпуса]. — Таллин: Ээсти Раамат, 1977.
  • К. Тоом. Дни художественных ансамблей. -Таллин: Ээсти Раамат, 1981. — 143 стр., 12 стр.илл.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б А. Петренко. Прибалтийские дивизии Сталина (1418 дней Великой войны). — М.: Вече, 2010
  2. Исключительно высок был наступательный порыв у личного состава 8ск. При передислокации из-под Нарвы под Тарту соединения и части корпуса пешком прошли за сутки более 80 километров. 21 сентября 8ск пошёл на Таллин. Генерал-лейтенант Л. А. Пэрн сформировал подвижную группу. Утром 22 сентября, пройдя за сутки более 100 километров, она первой с боем вступила в город.

Онлайн-посилання

[ред. | ред. код]