Вернер Дернбрак

Вернер Дернбрак
нім. Werner Dörnbrack
Народився	29 лютого 1916(1916-02-29) Дортмунд, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Королівство Пруссія, Німецький Райх
Помер	16 березня 1981(1981-03-16) (65 років) Геттінген, Нижня Саксонія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер, льотчик
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак пілота Почесний Кубок Люфтваффе Кримський щит

Вернер «Принцик» Дернбрак (нім. Werner „Prinzchen“ Dörnbrack; 29 лютого 1916, Дортмунд — 16 березня 1981, Геттінген) — німецький льотчик-ас штурмової авіації, майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Після закінчення авіаційного училища зарахований до 2-ї (штурмової) групи 2-ї навчальної ескадри. Учасник Французької кампанії, відзначився в боях при Камбре. З 1941 року командував 4-ю (штурмовою) ескадрильєю своєї ескадри. Учасник Німецько-радянської війни, в 1941 році бився в районі Білостока та Мінська. З 17 грудня 1942 року — командир 2-ї групи 2-ї ескадри підтримки сухопутних військ, на чолі якої брав участь у боях у Криму, в тому числі в районі Севастополя. 28 квітня 1944 року вдруге очолив 1-у групу 4-ї ескадри підтримки сухопутних військ, якою керував у боях в Італії, в тому числі при Анціо. З червня 1944 року воював у Прибалтиці. В листопаді 1944 року ескадра Дернбрака була перекинута на Західний фронт. 3 січня 1945 року призначений командиром 4-ї ескадри підтримки сухопутних військ і займав цю посаду до капітуляції Німеччини. Всього за час бойових дій виконав 1118 бойових вильотів і знищив численні наземні цілі, а також збив 29 літаків, з них 11 радянських.

Звання

• Фанен-юнкер (1936)
• Фенріх (1937)
• Оберфенріх (1938)
• Лейтенант (3 червня 1938)
• Оберлейтенант (1 червня 1940)
• Гауптман (1 жовтня 1942)
• Майор (1 травня 1944)

Нагороди

• Нагрудний знак пілота
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (9 жовтня 1939)
  • 1-го класу (20 травня 1940)
• Почесний Кубок Люфтваффе (1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (21 серпня 1941) — за 200 бойових вильотів і заслуги під час боїв в районі Білостока.
  • дубове листя (№ 660; 25 листопада 1944) — за 1000 бойових вильотів.
• Кримський щит
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Авіаційна планка бомбардувальника в золоті з підвіскою «1000»

Література

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• OBERMAIER, ERNST, Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Verlag Dieter Hoffmann, Mainz, 1976.
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1997.