Виливниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Графітова виливниця

Виливни́ця, також му́льда[1] (від нім. Mulde — «корито») — металева форма для розливання металу і утворення зливків.

Класифікація виливниць

[ред. | ред. код]
  • За конструкцією: пляшкові, глуходонні, наскрізні; вертикальні та горизонтальні; прямокутного, круглого, квадратного або іншого поперечного перерізу; з дном або без дна (наскрізні).
  • За способом заливання металу: що заповнюються зверху, що заповнюються знизу (сифонне розливання).
  • За способом ужитку: промислові та ювелірні

Застосування для певних сплавів

[ред. | ред. код]
Виливниці
Зливання сталі зі сталевозного ковша у виливниці
Вертикальні виливниці для розливання сталі.

Найбільшого поширення в промисловості одержали чавунні виливниці вертикального типу для розливання сталі. У таких виливницях одержують вертикальні сталеві зливки, які потім використовуються для виготовлення заготовок для прокатного виробництва. Для розливання чавуну на розливальних машинах застосовують виливниці горизонтального типу (мульди), в яких одержують чушковий чавун. Для розливання феросплавів і деяких кольорових металів застосовують виливниці у вигляді невисоких ванн, іноді з вертикальними перегородками.

З метою зменшення усадочної раковини в зливках виливниці виготовляють із резервуаром для додатку.

З історії

[ред. | ред. код]

Виливниця згадується в середньовічних виданнях з гірництва та металургії, зокрема, в 11 розділі книги «De Re Metallica» Георга Агріколи (1556 р.):

Тепер я скажу кілька слів про те, якими повинні бути довгі мідні виливниці, що так часто згадуються мною. Вони повинні мати довжину 1¼ фута їх заокруглене вниз заглиблення повинно мати зверху ширину ¾ фута і 1 палець.
[2]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • В. П. Мовчан, М. М. Бережний. Основи металургії. — Дніпропетровськ: Пороги. — 2001. 336 с.