Вовненко Богдан Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вовненко Богдан Володимирович
 Солдат
Загальна інформація
Народження28 серпня 1975(1975-08-28)
Київ
Смерть29 серпня 2014(2014-08-29) (39 років)
Червоносільське
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Національна гвардія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Богда́н Володи́мирович Вовне́нко (28 серпня 1975 — 29 серпня 2014) — солдат резерву Збройних сил України, учасник Війни на сході України. Кавалер ордена «За мужність».


Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1975 року в Києві. До 1994 року навчався на факультеті інформатики та обчислювальної техніки в Київському політехнічному інституті. Працював на різних приватних підприємствах — системним адміністратором, менеджером. Одночасно з 2005-го керував власним інтернет-проєктом з продажу запчастин до мотоциклів. Захоплювався рок-музикою, брав активну участь у неформальних рухах мотоциклістів та прихильників соціоніки, вів авторський кулінарний вебсайт «Шмакота!»

Брав активну участь у подіях Революції Гідності, висловлював патріотичну позицію в соціальних мережах. Після спроби анексії Росією Криму уклав контракт, зарахований до батальйону спеціального призначення «Донбас», як псевдо узяв один зі своїх інтернет-«ніків» — «Варг», помічник гранатометника.

Обставини загибелі

[ред. | ред. код]

29 серпня 2014-го вранці, під час виходу «зеленим коридором» з Іловайського котла, їхав у кузові вантажівки ЗІЛ біля кабіни разом із «Сократом» по дорозі з Многопілля до Червоносільського. У правий бік авта влучив снаряд з ПТРК «Фагот», ще один влучив у двигун. Загинув з Берегом, Утьосом, Черепом та Арсеналом.

Як невідомий захисник України похований на Краснопільському цвинтарі. Упізнаний за експертизою ДНК у серпні 2015-го. 29 серпня, у річницю загибелі, в крематорії Байкового кладовища відбулася церемонія громадянської панахиди. 30 серпня, згідно з заповітом, родичі та друзі розвіяли прах над Дніпром з Пішохідного мосту.

Без Богдана лишилися дружина Алла, донька 2010 р.н.

Алла Вовненко займається волонтерською діяльністю, є засновницею інтернет-сайту «Допомога армії». На сайті «Шмакота» останній рецепт — коктейлю «Слава Україні!» — опублікувала Алла після загибелі Богдана.

Нагороди і вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • 13 жовтня 2016 року на школі № 130 м. Києва, в якій навчався Богдан Вовненко, відкрито меморіальну дошку.
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 7, місце 22
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
  • Іловайський Хрест (посмертно)

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]