Вовнянка
| Вовнянка | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Lactarius torminosus (Schaeff., 1774) Gray (1821) | ||||||||||||||||||
| Синоніми[1] | ||||||||||||||||||
| Agaricus torminosus Schaeff. (1774) Lactarius necator (Bull.) Pers. (1800)
Galorrheus torminosus (Schaeff.) P.Kumm. (1871) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Вовнянка (Lactarius torminosus (Schaeff. ex Fr.) S. F. Gray) — гриб з родини сироїжкових — Russulaceae. Місцева назва — мохначка, рижок березовий, рижок отруйний, скрипух.
Будова[ред. | ред. код]
.JPG)
Шапка 4-10(12) см у діаметрі, щільном'ясиста, напівсферична, опукла- або увігнуторозпростерта, іноді майже лійкоподібна, сірувато-рожевувата, цегляно-рожева, м'ясисто-червона, з більш-менш виразними темнішими концентричними зонами, спочатку волокнисто-волосисто-луската, пізніше майже гола, до краю світліша, повстисто-волокнисто-бахромчаста; при натискуванні набуває коричневого, далі оливкового кольору; при зволоженні клейка. Пластинки тонкі, вузькі, білуваті, згодом рожевувата-світло-вохряні. Спори 7,5-10 Х 5,57 мкм. Ніжка 4-6 Х 1-2 см, кольору шапки або світліша за неї, гола, часто зморшкувата, з вм'ятинами і порожниною. М'якуш у шапці білуватий, під шкіркою рожевуватий, у ніжці червонуватий, у периферичному шарі темніший, без особливого запаху, пекучо-їдкий, при розрізуванні на повітрі колір не змінюється. Молочний сік білий, пекучо-їдкий, не змінюється на повітрі.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Збирають у серпні — жовтні.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
В Україні поширений на Поліссі та в Лісостепу. Росте в березових і мішаних з березою лісах.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Умовно їстівний гриб. Використовують свіжим після відварювання (відвар вилити), про запас засолюють.
Інтенсивний перцевий смак сирого гриба, може призвести до покривання язика пухирями, якщо спробувати досить багато.[2] Деякі автори описують гриб як впевнено отруйний,[3][4] оскільки він приводить до "м'якого або фатального гастроентериту".[5] В публікації 1930, Ганс Стейдль повідомив, що гриб не є отруйним при споживанні для "одноклітинних і холоднокровних організмів", але рідкий екстракт із вичавленого соку плодових тіл гриба, введений під шкіру жаби, призвів до порушення дихання, паралічу, і зрештою до смерті.[6] Симптоми які зазвичай можуть зустрічатися після вживання сирого гриба включають нудоту, блювоту, та важку діарею, що мають місце приблизно через годину після споживання. Таке поєднання може призвести до зневоднення, судоми м'язів, та колапсу кровообігу. Як правило, гастроентерит проходить без лікування через пару днів.[7]
Незважаючи на вищезгадані повідомлення про отруйність, гриби L. torminosus готують і вживають в Фінляндії, Україні і інших північних і східних європейських країнах. Гриби замочують, відварюють, тримають у розсолі декілька днів, або після того маринують, і цінують за його перцевий смак. В Норвегії його смажать і додають до кави.[8][9] В Фінляндії гриби збирають і в комерційних цілях.[10]
Вовнянку іноді помилково приймають за рижика смачного.
| Частина гриба |
Свіжі гриби | Склад сухої речовини | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | Суха речовина |
Білки | Жири | Манітол | Цукор | Клітковина | Екстрактивні речовини |
Зола | |
| Ніжка | 90,29 | 9,71 | 35,71 | 4,02 | 12,79 | 2,01 | 35,26 | 3,78 | 6,43 |
| Шапинка | 89,83 | 10,17 | 39,14 | 5,34 | 13,14 | 1,98 | 28,93 | 4,10 | 7,37 |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Species synonymy: Lactarius torminosus (Schaeff.) Gray. Index Fungorum. CAB International. Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 14 березня 2012.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка) - ↑ Arora D. (1991). All that the Rain Promises and More: A Hip Pocket Guide to Western Mushrooms. Berkeley, California: Ten Speed Press. с. 19. ISBN 0-89815-388-3.
- ↑ Roody WC. (2003). Mushrooms of West Virginia and the Central Appalachians. Lexington, Kentucky: University Press of Kentucky. с. 107. ISBN 0-8131-9039-8.
- ↑ Groves JW. (1979). Edible and Poisonous Mushrooms of Canada (вид. revised). Ottawa, Canada: Research Branch, Agriculture Canada. с. 57—8. ISBN 0-660-10136-X.
- ↑ Elvin-Lewis MP, Lewis WH (2003). Medical Botany: Plants Affecting Human Health. Chichester, UK: John Wiley & Sons. с. 61. ISBN 0-471-62882-4. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 9 листопада 2017.
- ↑ Steidle H. (1930). Beiträge zur Toxikologie der höheren Pilze. I. Mitteilung: Lactarius torminosus (Birkenreizker, Giftreizker) [Contributions to the toxicology of the higher mushrooms. 1st note: Lactarius torminosus]. Archiv für experimentelle Pathologie und Pharmakologie (German) . 151 (3–4): 232—52. doi:10.1007/BF01862466.
- ↑ Reichl FX, Ritter L (2011). Illustrated Handbook of Toxicology. Stuttgart, Germany: Thieme: 296. ISBN 978-3-13-149591-4.
- ↑ Arora D. (1986). Mushrooms Demystified: A Comprehensive Guide to the Fleshy Fungi. Berkeley, California: Ten Speed Press. с. 73. ISBN 0-89815-169-4.
- ↑ Roberts P, Evans S (2011). The Book of Fungi. Chicago, Illinois: University of Chicago Press. с. 193. ISBN 978-0-226-72117-0.
- ↑ Veteläinen M, Huldén M, Pehu T (6 листопада 2008). State of Plant Genetic Resources for Food and Agriculture in Finland. Second Finnish National Report (PDF). Country Report on the State of Plant Genetic Resources for Food and Agriculture (Звіт). Sastamala, Finland: Ministry of Agriculture and Forestry. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 10 листопада 2017. Процитовано 9 листопада 2017.
- ↑ Фотинюк Ф. І. Гриби, 1961, с. 31.
Джерела[ред. | ред. код]
- E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007—384 p. — P. 46
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 158–159.
- Фотинюк, Фелікс Іванович. Гриби. — Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1961. — 184 с.
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
