Володимирське територіальне медичне об'єднання
Володимирське територіальне медичне об'єднання | |
---|---|
Засновано | 1939 (як ЦРЛ), 2011 (як ТМО) |
Головний лікар | Ващук Тетяна Петрівна |
Кількість ліжок | 280 (+20 ліжок, Устилузька МЛ) |
Кількість лікарів | 100 |
Відділення | Хірургічне, терапевтичне, неврологічне, травматологічне, гінекологічне, пологове, дитяче, інфекційне, дерматовенерологічне, психіатричне, реанімаційне, консультативна поліклініка, Устилузька міська лікарня |
Країна | Україна |
Адреса | 44700 Україна Волинська область, Володимир, вул. Павлова,20 |
Акредитаційна категорія | вища |
Сайт | Сторінка на сайті міста |
Володимирське територіальне медичне об'єднання (до грудня 2022 року — Володимир-Волинське територіальне медичне об'єднання, також Володимирське ТМО, ВВТМО) — головна установа охорони здоров'я в місті Володимир та Володимирському районі Волинської області. Надає як первинну, так і кваліфіковану медичну допомогу жителям міста і району. Володимир-Волинське територіальне медичне об'єднання створено наприкінці 2011 року шляхом злиття Володимир-Волинської центральної районної лікарні, Володимир-Волинської стоматологічної поліклініки, Устилузької міської лікарні, лікарських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів району для покращення організації роботи медичних установ району та оптимізації їх фінансування.[1][2] З 1 січня 2014 року створено Володимир-Волинський центр первинної медико-санітарної допомоги як відокремлений підрозділ Володимир-Волинського ТМО.[3][4] З 1 січня 2019 року центр первинної медико-санітарної допомоги працює як самостійний комунальний заклад. З 1 березня 2019 року стоматологічна поліклініка також працює як окреме комунальне підприємство. З початку 2023 року заклад перейменовано на Володимирське територіальне медичне об'єднання у зв'язку з перейменуванням міста.
Історія[ред. | ред. код]
Точної дати виникнення лікарні у Володимирі немає. Так, у літературному пам'ятнику кінця XVI століття — «Заповіті» Василя Загоровського, тодішнього волинського маршалка та городничого Володимира-Волинського, вказано, що він заповів частину своїх коштів на створення шпиталів при церкві св. Іллі у Володимирі, а також у приміському селі Суходоли.[5]
Російська імперія[ред. | ред. код]
Міська лікарня[ред. | ред. код]
Станом на 1907 рік міська лікарня діяла в орендованому домі Полубинського на вулиці Ковельській. Утримувалась за рахунок субвенцій з бюджету та прибутків від діяльності. Плата за один день перебування — 25 копійок[6].
Земська лікарня[ред. | ред. код]
Згідно перепису населення за часів Російської імперії, у 1910—1911 роках, у Володимирі-Волинському діяла земська лікарня[7] з інфекційним відділенням.
Єврейська лікарня-притулок[ред. | ред. код]
Єврейська лікарня-притулок відкрита 1892 року. Мала 16 ліжок. Розташовувалась по вулиці Гноєнській у власному будинку. Плата за перебування у лікарні становила — 25 копійок на день, для бідних — безкоштовно. Амбулаторний прийом та ліки — безкоштовно. При лікарні був безоплатний притулок для немічних та старих мешканців-євреїв Володимира[6].
Військова лікарня[ред. | ред. код]
Медичну допомогу жителям міста також надавали у військових лазаретах, оскільки ще з часів приєднання Володимира до Російської імперії у місті постійно знаходився великий військовий гарнізон. Саме військові побудували на вулиці Гноєнській (нині — вулиця генерала Шухевича) військовий госпіталь, у приміщенні якого з 1915 року до 2022 року розміщувалося інфекційне відділення, спочатку земської лікарні, пізніше ЦРЛ та ТМО (так звана «червона лікарня»).
У 1915 р. міська влада придбала у Відні санітарного воза — прообраз «швидкої допомоги»[8].
Річ Посполита[ред. | ред. код]
Повітовий шпиталь[ред. | ред. код]
За часів Другої Речі Посполитої з 1928 р. у місті діяв повітовий шпиталь, який фінансувався місцевим самоврядуванням. Розташовувався він за адресою вул. Ліса-Кулі, 20. Шпиталь був розрахований на 65 ліжок. У народі його називали «біла лікарня» на відміну від «червоної» — військової на вул. Гноєнській.
Пологовий будинок доктора Зінкевича[ред. | ред. код]
Також працював пологовий будинок доктора Зінкевича на 10 місць[9].
Військовий районний шпиталь[ред. | ред. код]
Діяв у місті з 1919 по 1924 рік, коли був перетворений на гарнізонний лазарет (закритий у 1929 році).
Приватна практика лікарів[ред. | ред. код]
Більша частина лікарів міста практикували як приватні лікарі. Серед 17 зареєстрованих лікарів у місті лише троє були українцями, серед яких був і Арсен Річинський, який з 1922 по 1925 роки був головним лікарем Володимир-Волинської лікарні.[10]
Друга світова війна[ред. | ред. код]
Після радянської анексії західноукраїнських земель у Володимирі-Волинському було створено 2 лікарні[11][12] — центральна районна та інфекційна, пологовий будинок, дитяча консультація, санепідемстанція, міська амбулаторія. У часи німецько-радянської війни лікувальні заклади міста припинили роботу, і відновили її лише через кілька місяців після відновлення радянської влади — у листопаді 1944 року.[13][14]
Під час нацистської окупації у приватному будинку по вулиці Львівській діяв підпільний санітарний пункт Армії Крайової, яким опікувалась Зофія Худзинська[15].
У місті у післявоєнний час також працювали туберкульозна лікарня (до 1990 року як окремий заклад, з 1990 до 2000 як відділення ЦРЛ), шкірвендиспансер (до 1990 року як окремий заклад, з 1990 року як відділення ЦРЛ), онкодиспансер (у приміщенні, де тепер розміщена санепідемстанція, нині не працює), стоматологічна поліклініка.
Радянська доба[ред. | ред. код]
Від післявоєнного часу приміщення лікувальних закладів були розкидані по території цілого міста. Центральний корпус лікарні розміщувався по вулиці Павлова, де тепер знаходяться пологове та гінекологічне відділення, пологове відділення знаходилось у центрі міста (нині будівля місвідділу соцзахисту), гінекологічне відділення — напроти пологового (цей будинок не зберігся), поліклініка — у будинку на вулиці Ковельській № 30 (нині — житловий будинок), пізніше на вулиці Горка[16], потім по вулиці Ковельській, біля будівлі центрального корпусу лікарні. На території селища цукрового заводу працювала стоматполіклініка, на розі вулиць Карла Маркса (нині Устилузька) і Тельмана (нині Драгоманова) працював шкірвендиспансер. Частина відділень розміщувались у прибудовах до центрального корпусу лікарні. У 1981 році споруджено новий корпус центральної районної лікарні на 220 ліжок[17] (усього в ЦРЛ на той час було 620 ліжок). Це сприяло переведенню більшості відділень у центральний корпус, а частину інших — у ближчі до центрального корпусу відділення. У цей час до ЦРЛ було приєднано служби пологового будинку, які стали підрозділами ЦРЛ. У 1989 році у ЦРЛ відкрито відділення анестезіології і реанімації.[16]
Туберкульозна лікарня[ред. | ред. код]
Існувала щонайменше з 1956 року. Була розташована у приміщеннях колишньої в'язниці «на валах». Впродовж 1956—1987 рр. головним лікарем був Микола Ваврисевич. У 1990 році туберкульозна лікарня приєднана до ЦРЛ як туберкульозне відділення.
Станція переливання крові[ред. | ред. код]
Володимирська станція переливання крові збудована у 1992 році, а почалось будівництво на той час стратегічного об'єкту ще наприкінці 80-х років на замовлення Міністерства оборони СРСР[18].
Незалежність[ред. | ред. код]
Наприкінці 2011 року, зважаючи на ймовірність створення в рамках тогочасних експериментів у медицині госпітального округу, центром якого мав стати не Володимир-Волинський, а сусідній Нововолинськ[19], було прийнято рішення про створення на базі ЦРЛ Володимир-Волинського територіального медичного об'єднання.[2] До складу новоствореного медичного об'єднання увійшли Володимир-Волинська ЦРЛ, Устилузька міська лікарня, районна стоматполіклініка, лікарські амбулаторії та ФАПи району.[1]
З 1 січня 2014 року, як відокремлений підрозділ ТМО, створено Володимир-Волинський центр первинної медико-санітарної допомоги.[3] До його складу увійшли колишнє терапевтичне відділення районної поліклініки (переформовано в міську амбулаторію загальної практики—сімейної медицини), 3 лікарські амбулаторії, 52 ФАПи та 8 медичних пунктів у селах району.[4] У листопаді 2015 року у міську амболаторію ЗПСМ № 2 переформовано районну дитячу поліклініку. Планується відкриття ще кількох амбулаторій ЗПСМ у місті та кількох селах району.[20]
Також із 1 січня 2014 року реформи торкнулись і колишньої районної поліклініки. Від неї було відділено не лише дільничну службу, яка була переведена до новоствореного центру ПМСД, а і відділення профілактичних оглядів. З початку 2014 року воно було відділене від райполіклініки, переведене в нове приміщення у корпусі, де розміщуються гінекологічне та пологове відділення, та отримало статус госпрозрахункового.[21] Центральна районна поліклініка натомість дістала статус консультативної поліклініки, оскільки у її складі залишились лише фахівці вузьких спеціальностей.
З грудня 2014 року на території ТМО відкрито кабінет комп'ютерної томографії[22] львівської приватної медичної фірми «Верус».
У жовтні 2015 року, вперше у Волинській області, на даху над хірургічним відділенням ТМО встановлено сонячні батареї, що дає можливість значно економити бюджетні кошти на енергоносії.[23]
Наприкінці 2016 року публікація Постанови Кабінету міністрів України про порядок створення госпітальних округів, а також попередніх рішень чиновників обласного управління охорони здоров'я і міністерства охорони здоров'я України, згідно яких Володимир-Волинський не планується як центр госпітального округу[24], спричинила протести працівників лікарні, та зумовила зробити звернення народного депутата України Ігора Гузя до органів влади області та до міністерства охорони здоров'я.[25][26] Наслідком цих протестів та звернення народного депутата стала рекомендація комісії з питань охорони здоров'я Волинської обласної ради рекомендувати створення госпітальних округів також і у Володимирі-Волинському та Любомлі[27], що пізніше було відображено в рішенні обласної ради, яка рекомендувала сформувати в області 8 госпітальних округів замісь запланованих трьох.[24][26]
Структура[ред. | ред. код]
- Центральна районна лікарня
- Терапевтичне відділення
- Хірургічне відділення
- Дитяче відділення
- Травматологічне відділення
- Неврологічне відділення
- Пологове відділення
- Гінекологічне відділення
- Дерматовенерологічне відділення
- Психіатричне відділення
- Інфекційне відділення
- Відділення реанімації та інтенсивної терапії
- Приймальне відділення
- Рентгенологічне відділення
- Фізіотерапевтичне відділення
- Інформаційно-аналітичний відділ
- Клінічна лабораторія
- Консультативна поліклініка
- Госпрозрахункове відділення профілактичних оглядів
- Жіноча консультація
Лікарі[ред. | ред. код]
- Річинський Арсен
- Дудек Мирослав
- Озеров Антон Хрисанфович
- Віцяк Павло Іванович
- Радченко Іван Федорович
- Наконечний Іван Федорович
- Висоцький Анатолій Дмитрович
- Саломон Шехтер
- Болеслав Слодковський (14 березня 1858 — 22 квітня 1934, доктор медицини, похований на Лодомирському кладовищі)
- Казимир Замойський
- Фелікс Рапчевський
- Марʼян Стефанович
- Меєр Зегер
- Станіслав Полянський
- Мошко Бебчук (Bebczuk Moszko; 1891 — 1941/1944?)
- Владислав Кузмицький
- Юзефа Аукштукайс-Вітковська (гарнізон)
- Елігій Собоцький (гарнізон)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Володимир-Волинському ТМО бути. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 23 травня 2016.
- ↑ а б Рішення Володимир-Волинської міської ради про створення Володимир-Волинського територіального медичного об'єднання. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 23 травня 2016.
- ↑ а б Про створення Центру первинної медико-санітарної допомоги. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 23 травня 2016.
- ↑ а б Як працює реформована медицина у Володимирі-Волинському. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 23 травня 2016.
- ↑ Цинкаловський, 2003, с. 70.
- ↑ а б Утримувалась за рахунок субвенцій з міського бюджету, пожертв та надходжень від діяльності. Благотворительность в России / сост. по Высочайшему повелению Собственной Е. И. В. Канцеляриею по учреждениям Императрицы Марии. Т. 2, ч. 1 : Список благотворительных учреждений. Санкт-Петербург: Типо-литография Н. Л. Ныркина, [1907]. С. 6.
- ↑ Цинкаловський, 2003, с. 92.
- ↑ МОЖЕМО СТОРІЧЧЯ МІСЬКОЇ «ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ» ВІДЗНАЧИТИ…. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
- ↑ Urzędowy spis: lekarzy, lekarzy-dentystów, farmaceutów, felczerów, pielęgniarek, położnych, uprawnionych i samodzielnych techników dentystycznych oraz wykazy: aptek, szpitali, ubezpieczalni społecznych, ośrodków zdrowia, przychodni samodzielnych oraz centrali i filii Państwowej Szkoły Higieny …
- ↑ Кралюк П. М. Аристократ духу. Арсен Річинський як мислитель і громадський діяч. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 23 травня 2016.
- ↑ Ісаєвич, 1988, с. 38.
- ↑ Богуш, 2003, с. 75.
- ↑ Ісаєвич, 1988, с. 47.
- ↑ Богуш, 2003, с. 116.
- ↑ [ZDZISŁAW JEZIERSKI. Służba zdrowia 27. Wołyńskiej Dywizji Piechoty Armii Krajowej // ARCHIW UM HISTORII I FILOZOFII MEDYCYNY 2011, 74, 47-66] (пол.)
- ↑ а б Богуш, 2003, с. 213.
- ↑ Богуш, 2003, с. 212.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 1 грудня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Борис КЛИМЧУК: «МИ ПОСТАРАЄМОСЬ, ЩОБ СХЕМА «ХВОРИЙ -ЛІКАРНЯ - ЛІКАР» ПРАЦЮВАЛА ПОВНОЦІННО» (укр.). «Волинь». 2010. Архів оригіналу за 24 травня 2016. Процитовано 24 травня 2016.
- ↑ У Заріччі, Льотничому, Зимному і на території міста у найближчі два-три роки планують створити амбулаторії. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 24 травня 2016.
- ↑ У Володимирі-Волинському лікарі стелять м'яко[недоступне посилання]
- ↑ У Володимир-волинському медичному об'єднанні відкрили томографічний кабінет. ФОТО. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 24 травня 2016.
- ↑ У Володимирі-Волинському в медичному закладі з'явилося власне сонце на даху. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 24 травня 2016.
- ↑ а б ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА ЛІКАРНЯ ХОЧЕ БУТИ ЦЕНТРОМ ГОСПІТАЛЬНОГО ОКРУГУ. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 20 червня 2017.
- ↑ У Володимирі-Волинському територіальне медичне об'єднання відстоює право на госпітальний округ. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 20 червня 2017.
- ↑ а б Володимир-Волинські медики прибули під облраду, вимагаючи створення госпітального округу в їхньому місті. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 20 червня 2017.
- ↑ ПРО СТВОРЕННЯ ГОСПІТАЛЬНИХ ОКРУГІВ У М. ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ ТА НА БАЗІ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО ОБ'ЄДНАННЯ ЛЮБОМЛЬСЬКОГО І ШАЦЬКОГО РАЙОНІВ
Посилання[ред. | ред. код]
- Володимир-Волинське ТМО на сайті УОЗ ВОДА [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Володимир-Волинське ТМО на сайті Володимир-Волинської міської ради [Архівовано 15 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Володимир-Волинська центральна районна лікарня [Архівовано 12 липня 2016 у Wayback Machine.]
- Як лікувалися сто років назад? (укр.). «Слово Правди». 19 лютого 2016. Архів оригіналу за 19 лютого 2016. Процитовано 19 лютого 2016.
- Історія Володимир-Волинської ЦРЛ у світлинах [Архівовано 25 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка у Facebook [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Богуш М.І. Залишиться у вічності. — Луцьк : Надстир'я, 2008. — 376 с. — 1000 прим. — ISBN 978-966-517-622-0.
- Цинкаловський О.М. Княжий город Володимир = 1935, Львів. — «Учітеся, брати мої». — Луцьк : Надстир'я, 2003. — 124 с. — 300 прим. — ISBN 966-517-391-х.
- Ісаєвич А.Д., Мартинюк А.І. Володимир-Волинський. — Львів : Каменяр, 1988. — 70 с. — 23000 прим. — ISBN 5-7745-0005-5.