Гузь Ігор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гузь Ігор Володимирович
Ігор Гузь народний депутат України.jpg
Народився 11 січня 1982(1982-01-11) (39 років)
Луцьк, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater Волинський національний університет імені Лесі Українки
Членство Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України IX скликання
Посада Народний депутат України і заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[1]
Партія незалежний політик
Нагороди Премія КМУ за особливі досягнення молоді у розбудові України.png
Сайт guz.in.ua
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Народний депутат України Україна
8-го скликання
Народний фронт 27 листопада 2014 29 серпня 2019
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Народний депутат України Україна
9-го скликання
За майбутнє 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

І́гор Володи́мирович Гу́зь (нар. 11 січня 1982, Луцьк, Волинська область) — український політик. Народний депутат України VIII та IX скликань. Член тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України (з 19 травня 2021).[2]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Луцьку. Родина по материнській лінії походить з села Свірже, що на Холмщині, по батьківській лінії — з села Смідин Старовижівського району Волинської області. Закінчив загальноосвітню школу № 19 у Луцьку. Випускник Волинського державного університету ім. Лесі Українки.

2001 — співкоординатор Волинського відділення комітету За правду. 9 березня 2001 року став учасником акції «Україна без Кучми», брав участь у штурмі міліцейського кордону, що охороняв Кучму поблизу головного корпусу КНУ ім. Шевченка[3]. За це разом із іншими студентами їх побив і затримав «Беркут».[4] Відбув у СІЗО кілька діб. Загалом після акції Гузь пройшов близько 10 допитів СБУ, МВС, Генпрокуратури.

15 березня 2018 року у Верховній Раді з соратниками вимагав прийняття парламентом постанови щодо реабілітації 17 активістів, яких засудили за вказівкою президента Кучми.[5]

Гузь під час акції «Україна без Кучми» (2001)

Акція «Чорнобильський шлях»[ред. | ред. код]

26 березня 2005 року з членами «Національного альянсу» виступав за повалення режиму Лукашенка[6]. Акцію протесту придушив білоруський ОМОН, Ігоря було заарештовано у Мінському СІЗО.[7] Всіх представників «Національного альянсу» депортували із Білорусі на 5 років.

«Національний альянс» під час протестів у Білорусі (2005)

Місцеве самоврядування[ред. | ред. код]

2002 року, на третьому курсі навчання у ВДУ, став депутатом Луцької міськради від округу № 44. З 2007 по 2011 рік — радник Луцького міського голови[8], начальник відділу у справах сім'ї та молоді Луцької міської ради[9].

У 2006 році став депутатом Волинської облради. 2010 — депутат Волинської облради[10].

20 лютого 2014 року був обраний на посаду заступника голови Волинської обласної ради.

Євромайдан[ред. | ред. код]

Виступав одним із координаторів луцького Євромайдану[11].

25 грудня 2013 року Луцький міський районний суд ухвалив арешт для Гузя на 60 днів із застосуванням електронного браслету[12]. 30 грудня Апеляційний суд Волинської області ухвалив рішення про пом'якшення міри запобіжного заходу.

Парламентські вибори[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2012 був кандидатом від партії «Батьківщина» по одномандатному виборчому округу № 21 (Ковель, Ковельський, Ратнівський, Старовижівський, Шацький райони) і здобув 36,39 % голосів виборців, поступившись Степану Івахіву.

На парламентських виборах 2014 року був кандидатом в депутати по одномандатному виборчому округу № 19 від Народного фронту (Нововолинськ, Володимир-Волинський, Іваничівський, Любомльський, Володимир-Волинський райони) та переміг, отримавши 30,69 % (27 243) голосів[13].

2019 року балотувався на позачергових виборах до Верховної Ради в мажоритарному окрузі № 19 як самовисуванець.[14][15] Отримав 59,69 %[16].

У парламенті став заступником голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Член депутатської групи «За майбутнє», делегат від України у Парламентській асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС).

Верховна Рада[ред. | ред. код]

Заступник голови комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у ВРУ IX скл. (з 29 серпня 2019 року)[17].

Співголова депутатської групи з міжпарламентських зв'язків із Литвою[18].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Належав до Молодіжного націоналістичного конґресу, з 2001 по 2005 рік був головою волинської організації, з 2002 по 2005 рік був заступником голови всеукраїнської організації.

22 квітня 2015 року заснував Фонд Гузя «Прибужжя», який діє на території Іваничівського, Володимир-Волинського, Любомльського районів та Нововолинська та Володимира-Волинського.

11 квітня 2016 року з ініціативи народного депутата Ігоря Гузя розпочала свою роботу Асоціація місцевого самоврядування Прибужжя. Головна мета Асоціації — сприяння активному втіленню реформи децентралізації, а також активізація міжнародної співпраці українських органів місцевого самоврядування з різними іноземними громадами.

У 2007 році вперше ініціював проведення фестивалю «Бандерштат».[19][20] Це безалкогольний сімейний патріотичний фест, єдиний триденний музичний фестиваль в Україні, який у 2019-му відбувся 13 раз поспіль. 2019 року фестиваль відвідали 2213 учасників бойових дій безплатно[21][22]


2017 року започаткував дводенний історико-культурний фестиваль «Княжий» на території села Заріччя Володимир-Волинського району.[23][24] Захід покликаний відродити туристичний потенціал краю, пропагувати музику, літературні гутірки, реконструювати княжу епоху, тогочасну культуру, ремесла, побут. Також за рішенням організаторів він вільний від алкоголю та спрямований на пропаганду здорового способу життя.

2017 року з ініціативи Гузя вперше на Волинському Поліссі стартували змагання з крос-тріатлону — «Polissia Challenge Cup 2017».[25]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=7362
  2. Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України: Постанова Верховної Ради України; Склад колегіального органу від 19.05.2021 № 1454-IX
  3. 9 березня 2001 року: спогади активіста. Історична правда. Процитовано 2018-03-26. 
  4. 2001: масові сутички з міліцією - апофеоз “України без Кучми”. ВІДЕО. Історична правда. Процитовано 2018-03-26. 
  5. Ігор Гузь - офіційна сторінка. www.facebook.com (uk). Процитовано 2018-03-26. 
  6. У Мінську почалися масові акції протесту проти Лукашенка. Світ (uk). Процитовано 2018-03-26. 
  7. Учасники мітингу в Мінську засуджені до адміністративного арешту, 28 березня 2005. Світ (uk). Процитовано 2018-03-26. 
  8. Гузь Ігор Володимирович — АГРОПОЛІТ. agropolit.com. 2019-07-29. Процитовано 2021-05-12. 
  9. Довідка: Гузь Ігор Володимирович. dovidka.com.ua. Процитовано 2021-05-12. 
  10. Гузь Ігор Володимирович | Біографія | Доходи | Майно | Центр журналістських розслідувань «Сила правди». sylapravdy.com (uk). 2021-01-30. Процитовано 2021-05-12. 
  11. Гузю вручили підозру та викликали до міліції.
  12. Депутата Волинської облради взяли під домашній арешт через перевернуті портрети Януковича.
  13. Результати голосування у виборчому окрузі № 19:. Архів оригіналу за 7 січень 2015. Процитовано 7 січень 2015. 
  14. Ігор Гузь знову балотуватиметься у нардепи | БУГ — bug.org.ua. БУГ - інформаційний сайт Західної Волині (uk). 2019-05-30. Процитовано 2019-06-05. 
  15. Центральна виборча комісія - Вибори народних депутатів України 2019. www.cvk.gov.ua. Процитовано 2021-05-12. 
  16. Центральна виборча комісія - Вибори народних депутатів України 2019. www.cvk.gov.ua. Процитовано 2021-05-12. 
  17. Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список.
  18. Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 2021-05-12. 
  19. «Бандерштат» - це частина мого життя», - Ігор Гузь про фест, який б’є рекорди. Волинські новини. Процитовано 2018-03-26. 
  20. 10 причин відвідати фестиваль | Бандерштат 2017 — фестиваль українського духу. 4-6 серпня — Рованці (Луцьк). Купити квитки на Бандерштат.. Бандерштат 2017 — фестиваль українського духу (uk). 2017-05-30. Процитовано 2018-03-26. 
  21. Бандерштат-2019 у цифрах | Бандерштат 2020 — фестиваль українського духу. 7-9 серпня — Луцьк. Купити квитки на Бандерштат.. Бандерштат 2019 — фестиваль українського духу (uk). 2019-08-07. Процитовано 2021-05-12. 
  22. З України видворили журналістку РФ, яка знімала сюжет про «Бандерштат». Волинські новини. Процитовано 2018-03-26. 
  23. Вперше на Волині відбудеться фестиваль «Княжий». Волинські новини. Процитовано 2018-03-26. 
  24. Фестиваль "Княжий" - Волинь унікальна. Волинь унікальна (ua). Процитовано 2018-03-26. 
  25. Вперше на Волинському Поліссі - змагання з крос-тріатлону. ОНОВЛЕНО. Волинські новини. Процитовано 2018-03-26. 

Посилання[ред. | ред. код]