Толоконніков Володимир Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Олексійович Толоконніков
рос. Владимир Алексеевич Толоконников
Ім'я при народженні рос. Владимир Алексеевич Толоконников
Народився 25 червня 1943(1943-06-25)
Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР
Помер 15 липня 2017(2017-07-15) (74 роки)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Діяльність актор
Alma mater Ярославський державний театральний інститутd (1973)
Роки діяльності 19732017
Провідні ролі Шаріков
IMDb nm0866189
Нагороди та премії
Орден Дружби
Орден Дружби
Орден Пошани (Казахстан)

CMNS: Володимир Олексійович Толоконніков у Вікісховищі

Володимир Олексійович Толоконніков (25 червня 1943, Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР — 15 липня 2017, Москва, Росія) — радянський, казахський і російський актор театру і кіно. Лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1990), Заслужений артист Казахської РСР.

Здобув широку популярність як виконавець ролі Поліграфа Поліграфовича Шарикова в радянському фільмі «Собаче серце» (1988).

Біографія[ред. | ред. код]

Володимир Толоконніков народився 25 червня 1943 року. Служив в армії в Німеччині та три роки в ракетних військах[1]. У 1973 році закінчив акторський факультет Ярославського театрального училища.

Служив у Національному Академічному театрі російської драми імені Лермонтова в Алма-Аті зпісля закінчення театрального училища.

Широку популярність здобув після телефільму Володимира Бортка «Собаче серце» за однойменною повістю Михайла Булгакова, в якому знявся в 1988 році в ролі Шарикова.

Зіграв головну роль у фільмі П. В. Точиліна «Хоттабич», втіливши на екрані образ стародавнього джина, що зіткнувся із сучасною інтернет-культурою. За роль Хоттабича отримав Нагороду MTV- 2007 у номінації «Краща комедійна роль».

Був одружений (дружина померла в 2013 році), виростив двох синів, молодший з яких по професії теж актор театру і кіно[2].

Помер 15 липня 2017 року від зупинки серця[3]. Прощальна церемонія відбулася 20 липня у московському будинку кіно[4].

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

  • 1993 — «Сімейний портрет зі стороннім» С. Лобозерова, режисер Юрій Коненкін — Тимофій
  • «Василиса Прекрасна» Є. Черняк — Старий, Лісовик
  • «Королівські ігри» Григорія Горіна — Кардинал Вулсі
  • «На дні» М . Горького — Лука
  • «Собор Паризької Богоматері» — Квазімодо
  • «Вишневий сад» А. ЧеховФірс
  • «Ревізор» Н. Гоголь — Городничий
  • «Візит дами» Ф. Дюрренматт — Директор гімназії
  • «Уроки французького» А. Рейно-Фуртон — Жозеф

Фільмографія[ред. | ред. код]

Участь у кліпах[ред. | ред. код]

  • 2000 — Гармошечка (виконавець - гурт Гуляй-поле)

Визнання і нагороди[ред. | ред. код]

  • Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих (1990) — за виконання ролі Поліграфа Поліграфовича Шарикова у фільмі «Собаче серце» (1988)
  • Заслужений артист Казахської РСР
  • Платиновий Тарлан у номінації «Театр», 2006
  • Кінонагорода MTV 2007 в номінації «Краща комедійна роль» («}{0TT@БЬ)Ч», реж. Петро Точилін)
  • Російський орден Дружби (5 травня 2009)[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. На Алтае Владимир Толоконников почти через полвека встретил сослуживца
  2. ЗАО ИД «Комсомольская правда». Владимир Толоконников: «Желаю, чтобы все!». ЗАО ИД «Комсомольская правда». Процитовано 26 січня 2016.
  3. Помер актор Толоконніков, який зіграв у «Собачому серці» /BBC-Україна, 16.07.2017/
  4. Прощание с Владимиром Толоконниковым состоится 20 июля в Доме кино /ТАСС, 18.07.2017/
  5. Указ Президента Российской Федерации от 5 мая 2009 года № 495

Посилання[ред. | ред. код]