Володченко Микола Герасимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володченко Микола Герасимович
Volodchenko Nikolaj Gerasimovitch.jpg
Народження 20 листопада 1862(1862-11-20)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть 1945
Звання генерал-лейтенант
Війни / битви Російсько-японська війна
Нагороди
орден Святого Георгія IV ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня
Георгіївська зброя

Володченко Микола Герасимович (20 листопада 1862(18621120), Глухів — ?) — військовий діяч, генерал-поручник Армії УНР. Народився в м. Глухів. Закінчив 3-тю Петербурзьку військову гімназію, Михайлівське артилерійське училищеще (1884), Імператорську військову академію (1892). Учасник російсько-японської війни 1904– 05. У роки Першої світової війни — командир дивізії на Південно-Західному фронті. Після Лютневої революції 1917 певний час очолював цей фронт, сприяв українізації його частин, зокрема, формуванню Першого українського корпусу і 2-го Січового запорізького корпусу. У вересні 1917 розробив проект підпорядкування Півд.-Західного і Румунського фронтів Українській Центральній Раді. За відмову виконувати накази більшовицького командування усунутий з посади.

Джерела та література[ред. | ред. код]