Вони як форма однини
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (червень 2022) |
Ця стаття може містити оригінальне дослідження. |
Вони як форма однини (англ. singular they) — уживання в англійській та інших мовах займенника третьої особи множини або його похідних як займенника однини спільного роду (тобто ґендер-нейтрального). Залежно від мови й контексту може означати невпевненість у статі людини чи її неналежність до одного з них, або ж пошану чи повагу до особи.
Словозміна[ред. | ред. код]
На відміну від звичайних займенників третьої особи (він/вона/воно), вони завжди узгоджується з іншими частинами мови як займенник множини. Порівняйте:
- То є мій син. Він ще малий.
- То є моя дочка. Вона ще мала.
- То є моє дитя. Воно ще мале.
- То є мої діти. Вони ще малі. (Множина)
- То є моя дитина. Вони ще малі. (Однина)
Використання[ред. | ред. код]
В англійській мові[ред. | ред. код]
Використання they як займенника однини можна знайти ще в записах із XIV століття[1][2]. Воно продовжувало бути популярним, незважаючи на його заборону консервативними лінгвістами в середині XVIII століття[3][4].
Розмовна англійська демонструє універсальне використання they в однині. Експертиза, видана в 1998 році Юрґеном Ґернером (Jürgen Gerner) із британського національного корпусу, виявила, що британські мовці, незалежно від соціального статусу, віку, статі й регіону, більше використовували they в однині ніж нейтральне he (він) чи інші варіант.[5].
У східнослов'янських мовах[ред. | ред. код]
Використання займенника вони (біл. яны, рос. они) в східнослов'янських мовах складно прослідкувати, оскільки й досі не проводилося досліджень на цю тему. Вони в значенні однини можна знайти в російській літературі XIX століття[6]. Значення однини для вони, як і для англійського they, могло виникнути за аналогією з ви. Сучасні українські тлумачні словники зазвичай подають його як розмовне.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Huddleston та Pullum, 2002, с. 493–494.
- ↑ American Heritage Dictionaries, 1996, с. 178.
- ↑ Fowler, 2015, с. 814.
- ↑ Bodine, 1975, с. 129–146.
- ↑ Gerner, 2000, с. 111–112.
- ↑ они – Тольковый словарь Ушакова. https://gufo.me/dict/ushakov. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- The American Heritage Book of English Usage: A Practical and Authoritative Guide to Contemporary English. Houghton Mifflin Harcourt. 1996. ISBN 978-0-547-56321-3. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 1 липня 2021.
- Huddleston, Rodney; Pullum, Geoffrey (2002). The Cambridge Grammar of the English Language. Cambridge; New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-43146-0.
- Huddleston, Rodney D.; Pullum, Geoffrey K. (2005). A Student's Introduction to English Grammar. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-84837-4.
- Fowler, H. W. (2015). Butterfield, Jeremy (ред.). Fowler's Dictionary of Modern English Usage. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-966135-0.
- Bodine, Ann (August 1975). Androcentrism in Prescriptive Grammar: Singular They, Sex-Indefinite He, and He or She. Language in Society (Cambridge University Press). 4 (2): 129–146. doi:10.1017/s0047404500004607. ISSN 0047-4045. JSTOR 4166805. Архів оригіналу за 13 квітня 2013. Процитовано 1 липня 2021.
- Gerner, Jürgen (2000). Singular and Plural Anaphors of Indefinite Plural Pronouns in Spoken British English. У Kirk, John M. (ред.). Corpora Galore: Analyses and Techniques in Describing English: Papers from the Nineteenth International Conference on English Language Research on Computerised Corpora (ICAME 1998). Rodopi. с. 93–114. ISBN 978-90-420-0419-1. Процитовано 14 липня 2021.
{{cite book}}
:|archive-url=
вимагає|url=
(довідка)
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |