Всеукраїнський фонд відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини імені О. Гончара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wikiexpedition-to-Kiev-Pechersk-Lavra-04.jpg

Всеукраї́нський фонд відтво́рення видатни́х пам'ято́к істо́рико-архітекту́рної спа́дщини і́мені О. Гончара́ — всеукраїнська благодійна організація по відродженню видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини України.

Історія[ред. | ред. код]

Фонд створений 12 червня 1996 року Указом Президента України Л. Д. Кучми № 422 на підтримку ініціативи громадських організацій і відомих діячів культури України з метою сприяння відтворенню Михайлівського золотоверхого монастиря, Успенського собору Києво-Печерської лаври та інших визначних пам'яток, залучення до цього благодійних внесків і пожертв. Очолив Фонд академік НАН України П. Т. Тронько. Згодом на Фонд покладено фінансування реалізації Державної Програми відтворення видатних пам'яток історії та культури України (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 700 від 23 квітня 1999 року). Нині виконуючим обов'язки голови Фонду є Р. Т. Франко.

Діяльність[ред. | ред. код]

Фонд збирає і спрямовує благодійні внески та пожертви на відродження втрачених пам'яток історії та культури України. За участі Фонду відроджено, серед інших:

Всього під опікою Фонду знаходиться 56 пам'яток архітектури в Україні та Каплиця над могилою гетьмана Петра Дорошенка в с. Ярополець Московської обл. Російської Федерації.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Фонд має кілька власних відзнак для нагородження благодійників. Зокрема, Вищу відзнаку Всеукраїнського фонду ім. Олеся Гончара, якою нагороджені Леонід Кучма (1998), Віктор Ющенко (1998), Стефан Посаківський (США, 1999), Олександр Омельченко (1999), Петро Тронько (2000), Державна митна служба України (2001), Національний банк України (2003) та медаль «За благодійність та доброчинність у відтворенні втрачених святинь».

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]