Державна митна служба України (1996-2012)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Державна митна служба України
(Держмитслужба України)
Емблема ДМС
Загальна інформація
Країна Україна
Дата створення 29 листопада 1996 року
Попередні відомства Державний митний комітет України
Замінено на Міністерство доходів і зборів України
Керівне відомство Кабінет Міністрів України
Штаб-квартира Київ, вулиця Дегтярівська, 11г
Голова Калєтнік Ігор Григорович
Код ЄДРПОУ 00033005
customs.gov.ua

Держа́вна ми́тна слу́жба Украї́ни (Держмитслужба) — центральний орган митниці в Україні, що існував з 1996[1] по 2012 рік. Створена 29 листопада 1996 року на базі Державного митного комітету України. Реорганізована 24 грудня 2012 року у Міністерство доходів і зборів України.

Був спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади України в галузі митної справи.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Митниця в Україні

У спадок від Радянського Союзу Україна отримала 25 митниць, 49 митних постів з чисельністю особового складу в 1991 році 2 тисяч осіб. Функціонувало 29 автомобільних пунктів пропуску, 14 залізничних, 4 авіаційних та 17 морських і річкових пунктів пропуску. Вони були зосереджені переважно на заході та півдні країни.

Закони України «Про митну справу в Україні» (прийнятий 25 червня 1991) «Про Єдиний митний тариф» і Митний кодекс (введені в дію протягом 1991–1992 років) стали законодавчою основою організації митної справи в державі, освіти митної системи України.

Спроба відновити роботу 2014 року[ред. | ред. код]

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 року № 67[2] діяльність Держмитслужби відновлена шляхом зупинення процедури ліквідації.

Проте, 21 травня 2014 на базі Міндоходів була утворена Державна фіскальна служба[3][4].

Основні завдання[ред. | ред. код]

Реєстрація учасників Громадської колегії при Держмитслужбі України

Серед основних завдань Держмитслужби:

  • захист економічних інтересів України, розвиток зовнішньоекономічних зв'язків;
  • контроль за додержанням вимог митного законодавства України;
  • використання засобів митного регулювання торговельно-економічних відносин, сприяння участі України у міжнародному співробітництві;
  • удосконалення митного контролю, митного оформлення і оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;
  • захист інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;
  • сприяння прискорення товарообігу та збільшення пасажиропотоку через митний кордон України;
  • боротьба з контрабандою, запобігання порушенню митних правил.

Голови[ред. | ред. код]

Структура[ред. | ред. код]

Центральний апарат[ред. | ред. код]

Реорганізація 2002 року[ред. | ред. код]

11 березня 2002 видано наказ Держмитслужби про реорганізацію центрального апарату[8].

Створюються:

  • Апарат Голови Служби
  • Секретаріат
  • Управління власної безпеки
  • Управління організаційно-контрольної роботи
  • Управління технологій митного контролю
  • Управління митних режимів
  • Управління податків та зборів
  • Управління тарифного регулювання
  • Управління контролю митної вартості та номенклатури
  • Управління митної статистики
  • Управління аналізу та прогнозування
  • Управління по роботі з особовим складом
  • Управління фінансів та бухгалтерського обліку
  • Управління правової роботи
  • Управління організації боротьби з контрабандою та
  • ями митних правил
  • Управління митної варти
  • Управління міжнародного митного співробітництва
  • Управління матеріально-технічного забезпечення
  • Режимно-секретний відділ
  • Прес-служба (на правах відділу)

Ліквідовуються:

  • Управління нетарифного регулювання
  • Митно-тарифне управління
  • Управління номенклатури та верифікації
  • Управління захисту прав інтелектуальної власності
  • Управління аналізу, прогнозування та зв'язків з громадськістю
  • Управління справами
  • Фінансово-економічне управління
  • Управління бухгалтерського обліку та звітності
  • Відділ забезпечення діяльності Голови Служби
  • Сектор режимно-секретної та мобілізаційної роботи

Реорганізовуються:

  • Управління власної безпеки та контролю
  • Управління організації митного контролю
  • Управління митних платежів
  • Управління статистики
  • Управління кадрами
  • Правове управління
  • Управління по організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил
  • Управління міждержавних зв'язків


Департаменти, управління та відділи[9][ред. | ред. код]

  • Управління забезпечення діяльності Голови Служби
  • Організаційно-розпорядчий департамент
  • Департамент організації митного контролю та оформлення
  • Департамент митних платежів
  • Департамент класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД
  • Департамент кадрової роботи
  • Управління правового забезпечення
  • Управління фінансів, бухгалтерського обліку та звітності
  • Контрольно-ревізійний відділ
  • Департамент розвитку митної інфраструктури та міжнародного співробітництва
  • Департамент митних інформаційних технологій та статистики
  • Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції
  • Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертних робіт

Дочірні юридичні особи[ред. | ред. код]

Для виконання окремих завдань, а також сукупності декількох завдань, покладених на митну службу України, в ній створюються відповідні спеціалізовані митні органи. Вони є юридичними особами. Створення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих митних органів здійснюються Держмитслужбою.

Базовим митним органом є регіональна чи спеціалізована митниця, до складу якої входять митні пости.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 10.08.2012 р. № 397[10] визначено спеціалізованими митними органами:

  • Департамент розвитку митної інфраструктури та міжнародного співробітництва,
  • Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції,
  • Департамент митних інформаційних технологій та статистики,
  • Центральне митне Управління лабораторних досліджень та експертної роботи,
  • Центр підвищення кваліфікації, перепідготовки працівників та кінології Держмитслужби.

Митницями визначено:

  • Київська регіональна митниця – є митницею.

Митними організаціями є:

  • Автотранспортне митне господарство – є митною організацією.

Також є юридичні особи у сфері управління:

Атрибутика[ред. | ред. код]

Символіка[ред. | ред. код]

У 2003 році Указом Президента України засновано емблему, прапор Державної митної служби та штандарт її голови[11].

Символіка проіснувала до 24 грудня 2012.

Офіційний опис символів
Емблемою Державної митної служби України є зображення золотого кольору крилатого жезла Меркурія — кадуцея, увінчаного Знаком Княжої Держави Володимира Великого, накладеного на два перехрещених ключі.

Емблему вміщено у крузі зеленого кольору, прикрашеному золотим картушем з вісьмома волютами на горизонтальних осях.

Висота картуша дорівнює ¾ діаметра зеленого круга.

Прапор Державної митної служби України являє собою прямокутне полотнище зеленого кольору зі співвідношенням сторін 2:3. У верхньому лівому куті полотнища (крижі) зображено Державний Прапор України, а в центрі вільної половини — емблему Державної митної служби України.

Зображення Державного Прапора України займає четверту частину полотнища, а висота емблеми Державної митної служби України дорівнює висоти полотнища.

Обидві сторони полотнища ідентичні.

Штандарт Голови Державної митної служби України являє собою зелене квадратне полотнище розміром 90×90 см із зображенням у центрі емблеми Державної митної служби України. Полотнище по периметру облямовано золотою лиштвою у вигляді орнаменту з дубового і лаврового листя. Сторони штандарта, крім верхнього краю полотнища, прикрашено золотою бахромою.

Поле зворотної сторони штандарта без зображень.

Древко штандарта дерев'яне чорного кольору. Верхівка древка стрілоподібна з жовтого металу, в центрі якої вміщено зображення малого Державного Герба України. Верхній край полотнища за допомогою шнура прикріплюється до основи верхівки древка.

Указ Президента України «Про символіку Державної митної служби України», від 27.06.2003 № 554/2003[11]

Посвідчення[ред. | ред. код]

Працівникам митної служби України видаються службові посвідчення.

Форма[ред. | ред. код]

Працівники митної служби України мають формений одяг з відповідними знаками розрізнення, який видається безоплатно. Допускається пошив форменого одягу працівниками митної служби України за власні кошти з відшкодуванням витрат на такий пошив.

Спеціальні звання та знаки розрізнення співробітників митної служби[ред. | ред. код]

Для співробітників державної митної служби Постановою Верховної Ради України від 5 лютого 1992 р. № 2099-XII «Про персональні звання державної митної служби України» встановлювались персональні звання[12] та відповідні знаки розрізнення.

Митним кодексом України від 11 липня 2002 р. № 92-IV було встановлено спеціальні звання посадових осіб митної служби[13]. Попередні звання зберігалися, а також додавалися нові.

Знаки розрізнення співробітників Державної митної служби згідно Митному кодексу України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI [14]:

Дійсний
державний
радник
митної служби
Державний
радник
митної служби
1 рангу
Державний
радник
митної служби
2 рангу
Державний
радник
митної служби
3 рангу
Радник
митної служби
1 рангу
Радник
митної служби
2 рангу
Радник
митної служби
3 рангу
Інспектор
митної служби
1 рангу
Інспектор
митної служби
2 рангу
Інспектор
митної служби
3 рангу
Інспектор
митної служби
4 рангу
Інспектор
митної служби
Молодший
інспектор
митної служби
Старший
курсант
Курсант

Нагородна система[ред. | ред. код]

Для заохочення працівників митної служби України за значні досягнення у службовій діяльності, активність та ініціативність, виявлені під час виконання ними своїй службових (трудових) обов'язків, установлюються заохочувальні відзнаки митної служби України у вигляді медалі, нагрудного знака, значка, грамоти.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 29 листопада 1996 року N 1145/96 «Про Державну митну службу України»
  2. Про ліквідацію Міністерства доходів і зборів. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019.
  3. Про утворення Державної фіскальної служби: Кабінет Міністрів України; Постанова від 21.05.2014 № 160. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 3 липня 2014.
  4. Кабмін вирішив не розділяти податкову і митницю: замість Міндоходів створено Державну фіскальну службу України / Дзеркало тижня. Україна, 27 травня 2014 12:01. Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 3 липня 2014.
  5. Про призначення В. Скомаровського Головою Державної митної служби України. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
  6. Указ Президента України № 1334/2005 Про призначення О. Єгорова Головою Державної митної служби України. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.
  7. Єгоров Олександр. Liga.net. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 28 жовтня 2019.
  8. Про реорганізацію структури центрального апарату Державної митної служби України. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
  9. Керівники структурних підрозділів (прізвища, телефони). Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 1 листопада 2011.
  10. Про організаційні заходи. 10.08.2012 № 397 ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 28 жовтня 2019.
  11. а б Про символіку Державної митної служби України. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 28 жовтня 2019.
  12. Постанова Верховної Ради України від 5 лютого 1992 р. № 2099-XII «Про персональні звання державної митної служби України». http://zakon4.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 22 січня 2017.
  13. Митний кодекс України від 11 липня 2002 р. № 92-IV. http://zakon4.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2017.
  14. Митний кодекс України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI. http://zakon4.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]