Перейти до вмісту

Всеїдні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Круки є всеїдними

Всеї́дні (лат. omnivore чи лат. omniphage), або пантофа́ги — тварини, в типовому раціоні яких присутня їжа як рослинного, так і тваринного походження. Деякі з представників всеїдних можуть їсти падло. Всеїдних тварин неможливо віднести до конкретного трофічного виду, тому вважається, що такі організми представляють одразу декілька трофічних рівнів, а їхня участь у кожному з рівнів пропорційна складу їхньої дієти.

Характеристики

[ред. | ред. код]

Всеїдні тварини є важливою частиною харчового ланцюжка. Вони контролюють як популяції тварин, так і зростання рослинності. Всеїдні найбільш адаптивні з усіх видів і населяють широкий діапазон середовищ[1].

Для всеїдності тварини розвивають різні пристосування. Багато всеїдних тварин мають суміш гострих зубів (для роздирання м'язової тканини) і плоских молярів (для подрібнення рослинної їжі). Однак деякі всеїдні тварини, як кури, не мають зубів і ковтають їжу цілком. Всеїдним тваринам притаманний шлунок з однією або кількома камерами та спеціалізованим травним трактом[2], типово нездатним перетравлювати тверді тваринні рештки, що просто виводяться з організму[1].

Всеїдні види

[ред. | ред. код]
Приклади всеїдних тварин. Зліва направо: люди[3], собаки, свині, канальний сом, американська ворона, м'ясна мураха

Хоча існують випадки, коли травоїдні тварини харчуються м'ясом, а м'ясоїдні — рослинною їжею, класифікація «всеїдні» стосується адаптації та основного джерела їжі виду в цілому, тому ці винятки не роблять ні окремих тварин, ні вид в цілому всеїдними. Для того, щоб науково класифікувати «всеїдні» види, необхідно розглянути набір вимірних і релевантних критеріїв для розмежування між «всеїдними» та іншими категоріями[4]. Деякі дослідники стверджують, що еволюція будь-якого виду від травоїдного до м'ясоїдного або від м'ясоїдного до травоїдного була б рідкісною, якби не проходила через проміжну стадію всеїдності[5].

Ссавці

[ред. | ред. код]

Різні ссавці є всеїдними в дикій природі, такі як гомініди, свині[6], борсуки, ведмеді, лисиці, носухи, цивети, їжаки, опосуми, скунси, двопалі лінивці[7], вивірки[8], ракуни, бурундуки[9], миші[10], хом'яки та пацюки[11][12][13].

Більшість видів ведмедів є всеїдними[14], але індивідуальний раціон може варіюватися від майже виключно травоїдного (гіпохижацтво) до майже виключно м'ясоїдного (гіперхижацтво), залежно від того, які джерела їжі доступні на місцевості та в певний сезон. Білі ведмеді класифікуються як хижаки, як таксономічно (вони належать до ряду хижі), так і поведінково (вони харчуються переважно м'ясоїдною їжею). Залежно від виду ведмедів, вони зазвичай віддають перевагу одному класу їжі, оскільки рослини та тварини перетравлюються по-різному.

Псові, зокрема вовки[15], собаки, динго і койоти[16], вживають деяку кількість рослинної їжі, але вони мають загальну перевагу й еволюційно пристосовані до м'яса. Водночас раціон гривастого вовка на 50 % складається з рослинної їжі[17].

Як і більшість деревних видів, вивірки є переважно травоїдними тваринами, що харчуються горіхами та насінням. Однак, як і практично всі ссавці, білки охоче споживають і тваринну їжу, коли вона є доступною. Наприклад, сіра каролінська вивірка була інтродукована в деяких частинах Британії, континентальної Європи та Південної Африки. Її вплив на популяції гніздових птахів часто виступає серйозною проблемою через поїдання яєць і пташенят[18].

Інші види

[ред. | ред. код]

Різні птахи є всеїдними, їхній раціон варіюється від ягід і нектару до комах, черв'яків, риби та дрібних гризунів. Прикладами можуть слугувати журавлі, казуари, кури, круки та інші воронові, кеа, пастушки та нанду. Крім того, деякі ящірки (наприклад, Microlophus albemarlensis), черепахи, риби (наприклад, піраньї та соми) і безхребетні є всеїдними.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Монофагія — споживання одного виду їжі, крайній ступінь харчової спеціалізації у тварин.
  • Олігофагія — вживання в їжу лише кількох конкретних продуктів.
  • Поліфагія — споживання широкої низки видів їжі.
  • Травоїдні — тварини, анатомічно та фізіологічно пристосовані до харчування рослинами.
  • М'ясоїдні — тварини або рослини, що отримують енергію, споживаючи тваринну тканину шляхом хижацтва чи поїдання падла.
  • Мезохижаки — тварини, раціон яких на 30—70 % складається з м'яса, а решта — з безхребетної їжі, яка може включати комах, гриби, фрукти, інші рослинні матеріали та будь-яку доступну для них їжу[19].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Alina, Bradford (26 січня 2016). Omnivores: Facts About Flexible Eaters. Live Science (англ.). Процитовано 15 березня 2025.
  2. Society, National Geographic (15 січня 2020). Omnivores. National Geographic Society (англ.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 24 березня 2022.
  3. Beasley, DeAnna E.; Koltz, Amanda M.; Lambert, Joanna E.; Fierer, Noah; Dunn, Rob R. (2015). Li, Xiangzhen (ред.). The Evolution of Stomach Acidity and Its Relevance to the Human Microbiome. PLOS ONE (англ.). 10 (7): e0134116. doi:10.1371/journal.pone.0134116. ISSN 1932-6203. PMC 4519257. PMID 26222383.
  4. Singer, Michael S.; Bernays, Elizabeth A. (2003). Understanding Omnivory Needs a Behavioral Perspective. Ecology (англ.). 84 (10): 2532—2537. doi:10.1890/02-0397. ISSN 0012-9658.
  5. Omnivores’ ancestors primarily ate plants, or animals, but not both. Daily News & Analysis (англ.). ANI. 17 квітня 2012. Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 15 березня 2025.
  6. Huffman, Brent (19 серпня 2024). Family Suidae (Pigs). Ultimate Ungulate (англ.). Процитовано 15 березня 2025.
  7. Mendoza, Jorge E.; Peery, M. Zachariah; Gutiérrez, Gustavo A.; Herrera, Geovanny; Pauli, Jonathan N. (2015). Resource use by the two-toed sloth (Choloepus hoffmanni) and the three-toed sloth (Bradypus variegatus) differs in a shade-grown agro-ecosystem. Journal of Tropical Ecology (англ.). 31 (1): 49—55. doi:10.1017/S0266467414000583. ISSN 0266-4674.
  8. Pike, Susan. Nature News: What exactly do squirrels eat? And what's up with those teeth?. Seacoastonline (англ.). Процитовано 15 березня 2025.
  9. Alina, Bradford (2015). Chipmunk Facts. Live Science (англ.). Процитовано 15 березня 2025.
  10. National Research Council (US) Subcommittee on Laboratory Animal Nutrition (1995). Nutrient Requirements of the Mouse. Nutrient Requirements of Laboratory Animals: Fourth Revised Edition, 1995 (англ.). National Academies Press (US).
  11. Medeiros, Denis; Wildman, Robert (2012). Advanced Human Nutrition (англ.). Jones & Bartlett Publishers. с. 37. ISBN 978-0-7637-8039-5.
  12. Humans are Omnivores. The Vegetarian Resource Group (англ.). Процитовано 15 березня 2025.
  13. Womack, Mari (2010). The Anthropology of Health and Healing (англ.). AltaMira Press. с. 243. ISBN 978-0-7591-1043-4.
  14. Tighem, Kevin Van. Food and Diet. Get Bear Smart (англ.). Процитовано 15 березня 2025.
  15. Wolf. Species & Facts. Britannica (англ.). 4 лютого 2025. Процитовано 15 березня 2025.
  16. Bekoff, M.; Wells, M. C. (1986). Social ecology and behavior of coyotes. Advances in the Study of Behavior (англ.). 16: 251−338.
  17. Motta‐Junior, J. C.; Talamoni, S. A.; Lombardi, J. A.; Simokomaki, K. (1996). Diet of the maned wolf, Chrysocyon brachyurus, in central Brazil. Journal of Zoology (англ.). 240 (2): 277—284. doi:10.1111/j.1469-7998.1996.tb05284.x. ISSN 0952-8369.
  18. Moller, H. (1983). Foods and foraging behaviour of Red (Sciurus vulgaris) and Grey (Sciurus carolinensis) squirrels. Mammal Review (англ.). 13 (2-4): 81—98. doi:10.1111/j.1365-2907.1983.tb00270.x. ISSN 0305-1838.
  19. Van Valkenburgh, B. (2007). Deja vu: the evolution of feeding morphologies in the Carnivora. Integrative and Comparative Biology (англ.). 47 (1): 147—163. doi:10.1093/icb/icm016. ISSN 1540-7063.

Посилання

[ред. | ред. код]