Семенівка (Пустомитівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Семенівка
Semenivka St Martin Church Potocki COA.JPG
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Пустомитівський район
Рада/громада Семенівська сільська рада
Код КОАТУУ 4623685901
Основні дані
Засноване 1431
Населення 2104
Площа 5,12 км²
Густота населення 410,94 осіб/км²
Поштовий індекс 81162[1]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°40′07″ пн. ш. 23°54′17″ сх. д. / 49.66861° пн. ш. 23.90472° сх. д. / 49.66861; 23.90472Координати: 49°40′07″ пн. ш. 23°54′17″ сх. д. / 49.66861° пн. ш. 23.90472° сх. д. / 49.66861; 23.90472
Середня висота
над рівнем моря
273 м
Водойми Щирка
Місцева влада
Адреса ради 81162, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Семенівка, тел. 2-91-30
Карта
Семенівка is located in Україна
Семенівка
Семенівка
Семенівка is located in Львівська область
Семенівка
Семенівка

Семені́вка — село в Україні, в Пустомитівському районі Львівської області. Населення становить 2104 осіб. Орган місцевого самоврядування — Семенівська сільська рада.

Історія[ред.ред. код]

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі та ще 12 ланів тимчасово вільної[2].

Власник села — щирецький староста Александр Ян Потоцький — був фундатором римокатолицької парафії (1660 року), співфундатором[3] будівництва костелу святого Марціна в селі. Його син — львівський каштелян Юзеф Потоцький — мав тут свою улюблену садибу.[4]

У 1901 в селі було 246 греко-католиків, а в 1939 році — лише 16 українських родин.[5]

В березні 1944 року частина римо-католиків Семенівки склала основу банди, що брала участь у нападі на село Черепин, внаслідок якого було вбито 21 особу української національності, в тому числі і місцевого священика.[6]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Дерев'яна церква св. Михайла
Герб родини Потоцьких над входом до костелу
Цвинтар за костелом

Дерев'яна церква збудована селянами з дозволу короля у 1718 році з соснового дерева на дубових фундаментах. На надпоріжнику південних дверей є різьблений напис: «Року Божого 1718 дня 31 місяця червня». Біля церкви дерев'яна дзвіниця з 4-ма дзвонами. У дерев'яній церкві Св. Арх. Михайла у 1930-х роках ще періодично відбувались богослужіння, які проводив священик з сусідніх Милошевич. На них приходили також українці з цього села, висловлюючи таким чином підтримку жменьці місцевих українців. Невідомо, як вдалося вистояти у ті складні часи скромній церковці. До 1939 р. вона перебувала під опікою місцевих спадкоємців Християна Штавфера. Церква у користуванні громади УГКЦ. Пам'ятка архітектури національного значення.[7]. Церква стоїть на невеликому горбочку при в'їзді в село з боку Пустомит, оточена старими липами.

За діючим римо-католицьким костелом св. Мартина (будівництво завершене в 1722 році; разом з костелами Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (в Рудках), Святої Трійці (в Усті-Зеленому) і Радимно належить до групи тринавних базилік, що характеризуються, зокрема, скромними лінійними архітектонічними поділами.[8] є невеликий старий цвинтар, на якому частково збереглися могили визначних сільчан польського та німецького походження. На одному з сучасних хрестів напис польською мовою «Жертвам Каїнових днів 1944 року в Семенівці й околиці. Цей знак встановлений земляками. 1944—1994» Йдеться, очевидно, про жертви сутичок між польськими боївками АК та українськими збройними формуваннями, а також загиблих цивільних осіб.

Населення[ред.ред. код]

Станом на 1880 рік мешкало 1794 римо-католиків і 169 греко-католиків[джерело?].

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, в селі мешкало 2104 особи. Мовний склад села був таким:

Мова Число ос. Відсоток
українська 1 952 92,78
польська 137 6,51
російська 14 0,67
інші мови 1 0,04

Підприємництво[ред.ред. код]

У селі працюють ТзОВ «Агродрім» (Олена Дяченко) та фермерське господарство «Цезар» (Дмитро Шкляренко) — обидва спеціалізуються на рослинництві. Фермерське господарство «Радвань-нова» (Антон Мільчевич) спеціалізується на вівчарстві, а ТзОВ «Флорагард» (Ганна Гржевська) займається вирощуванням туй[9].

Ще одне фермерське господарство «Улар» (Олег Пупа), належало до промислових підприємств — окрім рослинництва займалося птахівництвом. Однак воно перебралося у Миколаївський район.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Пустомитівський район
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s. — S. 153.
  3. Betlej A. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I, tom 18. — 386 s., 509 il. — S. 309. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  4. Dymnicka-Wołoszyńska H. Potocki Józef h. Pilawa (ok. 1695—1764) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 73. (пол.)
  5. Лаба В. «Історія села Семенівка від найдавніших часів до 1939 року». — Львів, 1997. — 23 с.
  6. АЦДВР. – Ф. 9. – Т. 6. – Од. зб. 3. – Арк. 42–68
  7. Про деревяну церкву св. Михайла у Семенівці
  8. Betlej A. Kościoł parafialny p. w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — T. 18. — S. 308. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  9. Перелік сільськогосподарських підприємств Пустомитівського району

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.