Вулиця Довженка (Львів)
| Вулиця Довженка Львів | |
|---|---|
| Місцевість | Сихів |
| Район | Сихівський |
| Назва на честь | кінорежисера Олександра Довженка |
| Колишні назви | |
| Літунова | |
| радянського періоду (українською) | Літунова |
| радянського періоду (російською) | Литунова |
| Загальні відомості | |
| поштові індекси | 79070[1] |
| Транспорт | |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—22[2] |
| Навчальні заклади | СЗОШ № 96 МЖК-1, гімназія «Братів Ізраїлю», дитячий садок «Ма-ма-ля», приватна ДУ «Пташеня. Дитячий простір», приватна школа «Школа дружня до дитини» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 70 (вул. Довженка, 6)[1] |
| Аптеки | «Копійка», «Аптека низьких цін», «Пульс», «Аронія» |
| Забудова | багатоповерхова 1980-х років[3] |
| Комерція | ресторани: «Стожари», «La Famiglia» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Вулиця Довженка — вулиця в Сихівському районі міста Львова. Сполучає вулицю Манастирського з проспектом Червоної Калини.
Від 1981 року — вулиця Літунова, на честь радянського військовика, учасника польсько-радянської війни Федора Літунова[ru] (1886—1920). Сучасна назва від 1991 року, на честь видатного українського радянського кінорежисера Олександра Довженка[4][5].
Вулиця Довженка забудована переважно дев'яти- та чотирнадцятиповерховими житловими будинками 1980-х років[3].
№ 6 — одноповерхова будівля, в якій містяться сімейна аптека «Аронія», відділення поштового зв'язку № 70 АТ «Укрпошта»[1].
№ 12 — триповерхова будівля, в якій містяться дитячий садок «Ма-ма-ля», приватна дошкільна установа «Пташеня. Дитячий простір. Львів»[6] (розрахована на 80 дітей[7]), інноваційна приватна школа «Школа дружня до дитини» (3Д) та гімназія «Братів Ізраїлю» (заснована 2000 року)[8].
№ 13 — будівля СЗОШ № 96 МЖК—1[9].
На розі нинішніх вулиці Довженка та проспекту Червоної Калини, у 1986 році за індивідуальним проєктом, розробленим авторським колективом львівської філії Діпромісто (архітектори — Олександр Базюк, Василь Каменщик, М. Кошло, Лідія Кутна, В. Іванів; конструктори — В. Проскурняк, Є. Цапов) збудований торгово-побутовий центр мікрорайону № 12, розрахований на 7—10 тис. мешканців і мав у своїй структурі заклади первинного обслуговування, які формували громадський мікрорайонний центр. Торгово-побутовий центр мікрорайону № 12 було визнано одним із найкращих прикладів громадського центру та нагороджено першою премією на республіканському конкурсі у 1987 році. Нагороду отримали за оригінальне поєднання різноманітних функцій в одному комплексі[10]. До складу торгово-побутового центру мікрорайону № 12 ввійшла низка будівель громадського призначення. Більшість з них були збудовані за індивідуальними проектами, зокрема споруда комунально-побутового призначення, яка складалася з приміщень для аптеки, для громадських санвузлів та з приміщенням для ЖЕКу; будівля магазину, яка складається з продовольчого та промтоварного відділів та овочевого відділу; їдальня; окремий продовольчий магазин; комплексний прийомний пункт побутового обслуговування. Також був адаптований типовий проєкт блоку обслуговування та збудовано АТС за проєктом повторного застосування. У торговій частині центру були передбачені окремі господарські подвір'я, внутрішній пішохідний простір комплексу сполучений з пішохідною зоною вулиці Довженка[11]. Нині набір функцій комплексу будівель громадського центру мікрорайону № 12 суттєво змінився та розширився. Серед закладів, які нині займають приміщення торгово-побутового комплексу мікрорайону № 12, знаходиться банк, стоматологічний кабінет, магазини меблів, взуттєва майстерня, релігійний центр, пошта, аптека, кафе-бар, магазин побутової техніки, лотерея, магазин будівельних матеріалів, вживаного одягу, алкоголю. Територія навколо заповнилася МАФами та самовільною торгівлею[10].
- ↑ а б в Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 19 грудня 2023.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001.
- ↑ Офіційний сайт дитячого простору «Пташеня». ptashenya.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ «Пташеня. Дитячий простір. Львів». lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Інформація про гімназію «Братів Ізраїлю». osvitanova.com.ua. Освіта Нова. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Середня загальноосвітня школа № 96 МЖК-1. lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ а б Проєкт «Інтерактивний Львів»: просп. Червоної Калини — вул. Довженка — Торгово-побутовий центр мікрорайону М12. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 45. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Довженка вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 287. — ISBN 978-966-2154-54-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 20, 85. — ISBN 966-603-115-9.
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — 280 с.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Довженка О. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 4 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
|
Це незавершена стаття про вулицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |