Вулиця Коцюбинського (Броди)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Коцюбинського
Броди
Будівля колишньої торгово-промислової палати
Будівля колишньої торгово-промислової палати
Місцевість Місто
Назва на честь Михайла Коцюбинського
Історичні відомості: колишні назви
Вали Судові, Вали Гімназійні, Вали Шпитальні, Вали Вольности
австрійського періоду (українською) Вали Судові
Загальні відомості
Протяжність 520 м.
Координати початку 50°04′55″ пн. ш. 25°08′57″ сх. д. / 50.0821528° пн. ш. 25.1491972° сх. д. / 50.0821528; 25.1491972Координати: 50°04′55″ пн. ш. 25°08′57″ сх. д. / 50.0821528° пн. ш. 25.1491972° сх. д. / 50.0821528; 25.1491972
Координати кінця 50°05′02″ пн. ш. 25°09′01″ сх. д. / 50.0839472° пн. ш. 25.1503972° сх. д. / 50.0839472; 25.1503972
Поштові індекси 80600[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Бродівської гімназії, колишніх повітового суду, польського гімнастичного товариства «Сокіл» та торгово-промислової палати, вілла Я. Вольніка
Архітектурні пам'ятки № 2, 4, 7, 8, 14
Пам'ятники Маркіянові Шашкевичу, Видатним учням і викладачам Бродівської гімназії; меморіальні таблиці Йозефу Роту, Миронові Тарнавському
Державні установи Відділ культури та охорони культурної спадщини Бродівської РДА
Навчальні заклади Бродівський педагогічний коледж імені Маркіяна Шашкевича, Бродівська ЗОШ № 1, Бродівська гімназія імені І. Труша
Медичні заклади діагностичний центр «Медіс»
Заклади культури Бродівський районний Народний дім
Поштові відділення ВПЗ «Броди» (пл. Ринок, 15)[1]
Забудова сецесія, неоромантизм
Парки Райківка
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Ву́лиця Ко́цюбинського — одна з центральних вулиць м. Броди, Львівської області. Починається від перехрестя з майданом Свободи і вул. 22 Січня та прямує до перехрестя з вулицями Кривоноса та Пластунів, а також утворюючи перехрестя з вулицею Січових Стрільців. Прилучається вулиця Великі Фільварки.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця утворилася в межах східної та північної ліній колишнього земляного оборонного міського валу XVII ст., що брав свій початок від колишньої Львівської брами та тягнувся у бік Великих Фільварків. Відомо, за чотири бастіони, які знаходилися: перший — між Бродівським РЕМом та педагогічним коледжем, далі йшла куртина, що закінчувалася другим — біля Бродівської гімназії; третій — на території Бродівської ЦРЛ (зберігся до наших днів) та четвертий — на сучасній вул. Валовій.

Первісна забудова початку сучасної вулиці Коцюбинського розпочалася ще в середині ХІХ ст.. але нажаль вона вся втрачена, через часті пожежі, перебудови. Сучасний архітектурний ансамбль забудови вулиці сформований на початку ХХ ст. та являє собою зразки австрійської сецесії та неоромантизму. Початково вулиця складалася з чотирьох частин, що мали назви: вул. Вали Вольності, де на початку ХХ ст. були споруджені колишні будівлі торгово-промислової палати та повітового австрійського суду; вул. Вали Гімназійні, де наприкінці ХІХ ст. споруджено Бродівську гімназію; вул. Вали Шпитальні, де знаходилася стара лікарня, знищена під час другої світової війни; вул. Вали Лешнівські, де колись знаходився четвертий бастіон міського валу. За радянських часів вулиці Вали Вольності, Вали Гімназійні та Вали Шпитальні об'єднали в одну — вулицю Коцюбинського, названу так на честь видатного українського письменника та громадського діяча Михайла Коцюбинського. [3]

Забудова[ред. | ред. код]

У забудові вулиці переважають архітектурні стилі — сецесія та неоромантизм. Декілька двоповерхових кам'яниць на вул. Коцюбинського є пам'ятками архітектури місцевого значення:

№ 4. Колишня будівля повітового суду
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 674-М
Будівлю повітового суду було споруджено 1911 р. на місці давнішої споруди ХІХ ст., за проектом архітектора Хіполіта Славінського. Будівельними роботами керував Міхал Домбровський в стилі неоромантизму. У 1915 р. інтер’єри споруди було змінено; крім суду, частину приміщення займали камери попереднього ув’язнення. Будівля використовувалась за призначенням (суд, прокуратура, в'язниця) до кінця другої світової війни, але під час німецької окупації тут містився санаторій, де проходили реабілітацію німецькі вояки. У 1945 р. приміщення колишнього повітового суду було передано для розташування Бродівського педагогічного училища. У 1996 р. до приміщення було добудовано нові корпуси, а з 2002 р. на базі педучилища створено педагогічний коледж, якому в 2003 р. присвоєно ім’я Маркіяна Шашкевича. [4]

Будівлі напроти коледжу були знищені під час другої світової війни і цьому місці утворився сквер, на якому за радянських часів було встановлено пам'ятник російському полководцю Михайлу Кутузову. Наприкінці 2000-х рр. пам'ятник демонтовано, натомість у листопаді 2015 р. у сквері на цьому місці встановлено пам’ятний знак Героям Небесної Сотні (автори — львівські скульптори Володимир, Андрій та Роман Оврахи). Урочисте відкриття відбулося 29 травня 2016 р. і відтоді колишній безіменний сквер отримав назву — сквер Героїв Майдану.

№ 7. Колишня будівля «Сокола»
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 675-М
Двоповерхова будівля споруджена близько 1910 р. в стилі неоромантизму для потреб польського гімнастичного товариства «Сокіл». [5] 29-30 серпня 1920 р. тут відбувся перший з'їзд ревкомів Бродського повіту, у якому узяло участь близько 120 делегатів. На з'їзді підіймалися питання розподілу колишніх панських земель між селянами, збору врожаю, допомоги армії, розвитку культури, освіти та багато інших. Також на з'їзді було одностайно схвалено декларацію Галицького ревкому «До трудящих всього світу», де відзначалося, що вся влада у Східній Галичині здійснюється Галицьким ревкомом[6]. Нині тут міститься Бродівський районний Народний дім «Просвіта».[5] На початку 2000-х рр. будівля постраждала від пожежі. По пожежі відбулася реставрація будинку з відновленням унікальних сецесійних вітражів початку ХХ ст.. Цю ж саму адресу має діагностичних центр «Медіс».

№ 8. Колишня будівля торгово-промислової палати
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 676-М
Торгово-промислова палата була заснована в Бродах 1850 р. та діяла до 1929 р. Наприкінці ХІХ ст. для цієї установи було споруджено це приміщення в стилі неоромантизму, з використанням елементів сецесії. Будинок оздоблений фігурами, що символізують ремесла і промисловість та фігурами атлантів та коріатид, а центральний вхід увінчаний скульптурним зображенням голови лева. Після закриття установи в приміщенні містилася торгівельна дворічна школа, яку згодом була реформована в купецьку гімназію. З приходом радянської влади у вересні 1939 р. тут відкрили неповну середню школу № 2. Під час німецької окупації тут розмістилася адміністрація Бродівського повіту (ляндкомісаріат). По війні, у 1945 р. в будівлі колишнього повітового суду відкрилася Бродівська середня школа № 2 з російською мовою навчання. Від 1977 р. тут знаходяться початкові класи Бродівської середньої школи № 1 (нині — Бродівська загальноосвітня школа І ступеня № 1).[7]

№ 10. Будинок Бродівської гімназії
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 677-М
10 травня 1881 р., згідно з угодою між австрійським урядом та гміною Бродів, під сучасний будинок гімназії був закладений наріжний камінь. Відтак навчальний заклад отримав ім'я кронпринца Рудольфа — «Ц. К. вища реальна гімназія ім. архікнязя Рудольфа». Навчання в новому приміщенні розпочалось з вересня 1883 р. Під час першої світової війни споруда була зайнята під військові казарми та шпиталь. На початку 1919/1920 навчального року, коли Галичина і Волинь увійшли до складу Другої Речі Посполитої, гімназія у Бродах згідно з ухвалою Педагогічної Ради отримала назву «Державна гімназія ім. Юзефа Коженьовського в Бродах».[8] У вересні 1939 р., з приходом радянської влади, польську державну гімназію було закрито, а на базі закритого навчального закладу було створено середню школу № 5 з українською мовою навчання, яка проіснувала до червня 1941 р.[9]. Під час німецької окупації міста приміщення гімназії використовувалося як військові казарми. З роки війни приміщення зазнало руйнувань, а по війні, з січня 1946 р. у відремонтованій будівлі гімназії відновився навчальний процес бродівської середньої школи № 1 з українською мовою навчання. 4 серпня 1997 р., Бродівська середня школа № 1 була реорганізована у Бродівську гімназію, якій 15 березня 1999 р. було присвоєно ім'я Івана Труша.[8]

№ 12. Колишня будівля каси хворих
Нині тут міститься загально–поліклінічне відділення Бродівської центральної районної лікарні.

№ 14. Вілла Яна Вольніка
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1747-М
Вілла споруджена на початку ХХ ст. в стилі сецесії. Міжвоєнним власником будинку був польський державний нотаріус Ян Вольнік. За радянських часів колишня вілла перетворена на багатоквартирний будинок.[10]

Пам'ятники, меморіальні таблиці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Поштові індекси України: Львівська обл., Бродівський р-н, м. Броди, вул. Коцюбинського
  2. Телерадіокомпанія Броди (2016-10-19). У Бродах проводять публічні краєзнавчі лекції: вулиця Коцюбинського (ТРК «Броди»). Процитовано 2018-07-10. 
  3. Вулиця М.Коцюбинського, Броди. www.lvivcenter.org (uk). Процитовано 2018-07-11. 
  4. Повітовий суд
  5. а б Будинок «Сокола»
  6. Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис... — С. 107-108.
  7. Торгово-промислова палата
  8. а б Будинок гімназії
  9. Будівля Бродівської гімназії
  10. Вілла Яна Вольніка
  11. Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам’яток історії та культури) / Стрільчук В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010. — С. 31. — 100 прим. — ISBN 966-7544-29-3.
  12. Пам’ятки історії: пам’ятник видатним діячам, імена яких пов’язані з Бродівською гімназією
  13. Рожик: персональний сайт
  14. Пам’ятки монументального мистецтва: пам'ятник Маркіяну Шашкевичу
  15. Пам’ятки монументального мистецтва: пам'ятник Героям Небесної сотні

Джерела[ред. | ред. код]