Вагон типу «Х» (1932)Трамвай в окупованій Юзівці (1942)
2 березня1927 року на засіданні Сталінського міськвиконкому розглядалося питання доцільності будівництва у місті трамвайної лінії. Сталінський трамвай було відкрито 15 червня1928 року. Тоді почав діяти перший трамвайний маршрут (8 км), що сполучив центр міста із залізничним вокзалом («Радлікарня — станція Сталіне»).
Початково трамвайне господарство складалося з 8 вагонів: 4 моторних і 4 причепних. Вагони були обладнані за зразком московських: роздільні лави зі спинками, електричне освітлення, вентиляція та інше. Був великоваговий дерев'яно-металевий кузов, кабіна водія не була відгороджена від пасажирського салону, двері закривалися вручну. Перший вагон відправлявся від Радлікарні (на нинішній площі Леніна) о 5:00 вранці, останній відходив від залізничної станції Сталіне о 20:45. Маршрут був одноколійним. Вартість проїзду залежала від довжини поїздки пасажира: наприклад, від Радлікарні до Вітки вона становила 20 копійок; проїзд по всьому маршруті коштував 25 копійок.
З кінця 1928 року трамвайні вагони заходили на першу й другу колії залізничної станції. Тоді ж трамвайна лінія була продовжена на 3 км — до металургійного заводу. Вже до 1932 року були практично повністю покладені рейки на сучасних маршрутах № 1, 2, 3, 4, 6, 9: центр міста сполучили з Вітковським, Сталінським, Смоляніновським районами, Сталінським заводом, Григорівкою та Євдокимівкою. У середині 1930-х років покладено трамвайну лінію до станції Рутченкове, у 1938—1939 роках — до станції Мушкетове (8,6 км). В 1939 році в районі Радмістечка (на місці нинішньої обласної адміністрації) було збудовано нове трамвайне депо.
В 1940 році почате будівництво колії від Мушкетового до Будьонівки, а із травня 1940 року до початку війни будували трамвайну гілку «Калинівка — Щеглівка», яка б об'єднала Донецьку трамвайну систему з макіївською (ці плани так і не було зреалізовано).
Під час Другої світової війни донецький трамвай продовжував працювати. Під час окупації Юзівки вагони використовували і у господарських цілях, зокрема, розповсюдженою була практика використовування вагонів як тягачів для причепів з вантажами. Проте трамвайне господарство досить постраждало внаслідок воєнних дій. Після війни в основному відбувалося його відновлення.
У 1947 році була побудована гребля Кальміуського водосховища по проспекті Дзержинського, якою було розпочато трамвайних рух. У 1957 році було відкрито трамвайну лінію з центру міста до Будьонівської площі, на початку 1960-х років її продовжено до шахти № 12-18 імені газети «Правди» (9,4 км).
В 1964 році трамвайні колії з вулиці Артема (від проспекту Богдана Хмельницького до площі Леніна) перенесли на вулицю Челюскінців. В 1964—1965 роках відбувся демонтаж трамвайного полотна з Київського проспекту. На початку 1970-х років відкрито лінію до новоспорудженого бавовняного комбінату.
Нерегулярні маршрути, використовуються при порушенні трамвайного руху міста
№
Маршрут руху
Схема руху
1
ДМЗ — вул. Постишева — Площа Леніна — вул. Гурова — вул. Челюскінців — вул. Молодих Шахтарів — вул. Павла Поповіча — Вітка — вул. Політбійців — вул. Куїнджі — вул. Путилівська — Залізничний вокзал
вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — вул. Куйбишева — вул. Іонова — вул. Пілотна — Заводський ринок
3
вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — вул. Куйбишева — вул. Іонова — вул. Пілотна — вул. Футбольна — вул. Івана Ткаченка — завод «Донміськмаш»
вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — просп. Металургів — вул. Орська — вул. Памірська — вул. Сергіївська — вул. Погодіна — вул. Сінцова — вул. Кронштадтська — вул. Комунарів — вул. Кірова
ДМЗ — вул. Постишева — Площа Леніна — вул. Гурова — вул. Челюскінців — вул. Молодих Шахтарів — вул. Павла Поповіча — Вітка — вул. Політбійців — вул. Економічна
8
вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — просп. Металургів — вул. Орська — вул. Памірська — вул. Сергіївська — вул. Погодіна — вул. Сінцова — вул. Кронштадтська — вул. Комунарів — просп. Семашко — вул. Вузлова — вул. Тестильщиків — вул. Петровського
вул. Горького — просп. Полеглих Комунарів — вул. Челюскінців — просп. Дзержинського — вул. Мушкетівська — вул. Кучумова — Червоножовтнева вул. — вул. Будьоного — вул. Г. Димитрова — Будьонівська площа — Пролетарська вул. — вул. Будьонівських Партизан — вул. Роздольна — мікрорайон «Східний»
вул. Горького — просп. Полеглих Комунарів — вул. Челюскінців — просп. Дзержинського — вул. Мушкетівська — вул. Кучумова — Червонооктябрська вул. — вул. Будьоного — вул. Г. Димитрова — Будьонівська площа
13
вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — просп. Металургів — вул. Орська — вул. Памірська — селище Перемога — Коксохімічний завод
14
вул. Горького — просп. Полеглих Комунарів — вул. Челюскінців — просп. Дзержинського — вул. Мушкетівська — вул. Кучумова — Червонооктябрська вул. — вул. Будьоного — вул. Г. Димитрова — Будьонівська площа — Пролетарська вул. — вул. Будьонівських Партизан — вул. Звіркова — вул. Велика Магістральна
15
Будьонівська площа — Пролетарська вул. — вул. Будьонівських Партизан — вул. Звіркова — вул. Можайського — вул. Юмашева — вул. Шахтна — вул. Федько — вул. Філатова — Шахтоуправління імені Газети «Правда»
Станом на 1 січня 2014 року на балансі експлуатуючого підприємства перебувало 197 пасажирських і 29 службових вагонів, з яких: Tatra T3 — 163 одиниці, Tatra T6B5 — 8, К-1 — 26[6].