Донецький трамвай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Донецький трамвай
TramLM2008.jpg
Країна Україна
Місто Донецьк
Дата відкриття 15 червня 1928
Пасажиропотік 63 181,1 тис. чол. (2013)[1]
Довжина ліній 129,5 км (01.04.2014)[2][3]
Тип живлення контактна мережа
Ширина колії 1524 мм
Кількість маршрутів 10
Кількість депо 2
Кількість вагонів 176 пасажирських, 25 службових (01.04.2014)[4][5]
Типи вагонів Tatra T3
Tatra T6В5
К-1
71-153 (ЛМ-2008)
Вартість проїзду 1,5 ₴
Експлуатуюча організація ККП «Донелектроавтотранс»
Сайт donelektroavtotrans.ru
Донецький трамвай у Вікісховищі?

Донецький трамвай — система електричного трамвая Донецька.

Історія[ред.ред. код]

Рік 1928 1931 1940 1951 1958 1967
Кількість трамваїв 8 97 183 324
Довжина колій, км 11,0 27,5 86,4 65,7 89,1 98,5
Вагон типу «Х» (1932)
Трамвай в окупованій Юзівці (1942)

2 березня 1927 року на засіданні Сталінського міськвиконкому розглядалося питання доцільності будівництва у місті трамвайної лінії. Сталінський трамвай було відкрито 15 червня 1928 року. Тоді почав діяти перший трамвайний маршрут (8 км), що сполучив центр міста із залізничним вокзалом («Радлікарня — станція Сталіне»).

Початково трамвайне господарство складалося з 8 вагонів: 4 моторних і 4 причепних. Вагони були обладнані за зразком московських: роздільні лави зі спинками, електричне освітлення, вентиляція та інше. Був великоваговий дерев'яно-металевий кузов, кабіна водія не було відгороджено від пасажирського салону, двері закривалися вручну. Перший вагон відправлявся від Радлікарні (на нинішній площі Леніна) о 5:00 вранці, останній відходив від залізничної станції Сталіне о 20:45. Маршрут був одноколійним. Вартість проїзду залежала від довжини поїздки пасажира: наприклад, від Радлікарні до Вітки вона становила 20 копійок; проїзд по всьому маршруті коштував 25 копійок.


З кінця 1928 року трамвайні вагони заходили на першу й другу колії залізничної станції. Тоді ж трамвайна лінія була продовжена на 3 км — до металургійного заводу. Вже до 1932 року були практично повністю покладені рейки на сучасних маршрутах № 1, 2, 3, 4, 6, 9: центр міста сполучили з Вітковським, Сталінським, Смоляніновським районами, Сталінським заводом, Григорівкою та Євдокимівкою. У середині 1930-х років покладено трамвайну лінію до станції Рутченкове, у 19381939 роках — до станції Мушкетове (8,6 км). В 1939 році в районі Радмістечка (на місці нинішньої обласної адміністрації) було збудовано нове трамвайне депо.

В 1940 році почате будівництво колії від Мушкетового до Будьонівки, а із травня 1940 року до початку війни будували трамвайну вітку «Калинівка — Щеглівка», яка б об'єднала Донецьку трамвайну систему з макіївською (ці плани так і не було зреалізовано).

Під час Другої світової війни донецький трамвай продовжував працювати. Під час окупації Юзівки вагони використовували і у господарських цілях, зокрема, розповсюдженою була практика використовування вагонів як тягачів для причепів з вантажами. Проте трамвайне господарство досить постраждало внаслідок воєнних дій. Після війни в основному відбувалося його відновлення.

У 1947 році була побудована гребля Кальміуського водосховища по проспекті Дзержинського, якою було розпочато трамвайних рух. У 1957 році було відкрито трамвайну лінію з центру міста до Будьонівської площі, на початку 1960-х років її продовжено до шахти № 12-18 імені газети «Правди» (9,4 км).

В 1964 році відбулося трамвайні колії з вулиці Артема (від проспекту Богдана Хмельницького до площі Леніна) перенесли на вулицю Челюскінців. В 19641965 роках відбувся демонтаж трамвайного полотна з Київського проспекту. На початку 1970-х років відкрито лінію до новоспорудженого бабовняного комбінату.

Маршрути[ред.ред. код]

Трамвайні й тролейбусні маршрути Донецька:
   трамвайні маршрути
   тролейбусні маршрути
Квитки зразка 2013-2014 року на тролейбус та трамвай
Квитки зразка 2013-2014 року на тролейбус, трамвай та автобус за часів окупації
  • 1 ДМЗ — вул. Постишева — Площа Леніна — вул. Гурова — вул. Челюскінців — вул. Молодих Шахтарів — вул. Павла Поповіча — Вітка — вул. Політбійців — вул. Куїнджі — вул. Путилівська — Залізничний вокзал;
  • 2 вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — вул. Куйбишева — вул. Іонова — вул. Пілотна — Заводський ринок;
  • 3 вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — вул. Куйбишева — вул. Іонова — вул. Пілотна — вул. Футбольна — вул. Івана Ткаченка — завод «Донміськмаш»;
  • 4 вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — вул. Професорів Богославських — вул. Куйбишева — просп. Панфілова;
  • 5 вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — просп. Металургів — вул. Орська — вул. Памірська — вул. Сергіївська — вул. Погодіна — вул. Сінцова — вул. Кронштадтська — вул. Комунарів — вул. Кірова;
  • 6 ДМЗ — вул. Постишева — Площа Леніна — вул. Гурова — вул. Челюскінців — вул. Молодих Шахтарів — вул. Павла Поповіча — Вітка — вул. Політбійців — вул. Економічна
  • 8 вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — просп. Металургів — вул. Орська — вул. Памірська — вул. Сергіївська — вул. Погодіна — вул. Сінцова — вул. Кронштадтська — вул. Комунарів — просп. Семашко — вул. Вузлова — вул. Тестильщиків — вул. Петровського;
  • 9 вул. Горького — просп. Полеглих Комунарів — вул. Челюскінців — просп. Дзержинського — ПКТІ;
  • 10 вул. Горького — просп. Полеглих Комунарів — вул. Челюскінців — просп. Дзержинського — вул. Мушкетівська — вул. Кучумова — Червоножовтнева вул. — вул. Будьоного — вул. Г. Димитрова — Будьонівська площа — Пролетарська вул. — вул. Будьонівських Партизан — вул. Роздольна — мікрорайон «Східний»;
  • 11 вул. Горького — просп. Полеглих Комунарів — вул. Челюскінців — просп. Дзержинського — вул. Мушкетівська — вул. Кучумова — Червонооктябрська вул. — вул. Будьоного — вул. Г. Димитрова — Будьонівська площа
  • 13 вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — просп. Металургів — вул. Орська — вул. Памірська — селище Перемога — Коксохімічний завод
  • 14 вул. Горького — просп. Полеглих Комунарів — вул. Челюскінців — просп. Дзержинського — вул. Мушкетівська — вул. Кучумова — Червонооктябрська вул. — вул. Будьоного — вул. Г. Димитрова — Будьонівська площа — Пролетарська вул. — вул. Будьонівських Партизан — вул. Звіркова — вул. Велика Магістральна.
  • 15 Будьонівська площа — Пролетарська вул. — вул. Будьонівських Партизан — вул. Звіркова — вул. Можайського — вул. Юмашева — вул. Шахтна — вул. Федько — вул. Філатова — Шахтоуправління імені Газети «Правда»;
  • 16 вул. Кірова — вул. Комунарів — просп. Семашко — вул. Вузлова — вул. Тестильщиків — вул. Петровського — просп. Кобзаря.

Примітка: маршрути 2, 6, 11, 13, 14 використовуються для скорочення маршрутів при порушенні трамвайного руху міста.

Рухомий склад[ред.ред. код]

Станом на 1 січня 2010 року на балансі експлуатуючого підприємства перебувало 197 пасажирських і 29 службових вагонів, з яких: Tatra T3 — 163 одиниці, Tatra T6B5 — 8, К-1 — 26[6].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]