Віктор Моріц Гольдшмідт
Віктор Моріц Гольдшмідт | |
---|---|
нім. Victor Moritz Goldschmidt | |
Народився | 27 січня 1888[1][2][…] Цюрих, Швейцарія[4] |
Помер | 20 березня 1947[1] (59 років) Осло, Норвегія |
Країна | Норвегія |
Діяльність | хімік, професор, геолог, мінералог |
Alma mater | Університет Осло |
Галузь | геохімія, геологія[5], мінералогія[5] і петрологія[5] |
Заклад | Геттінгенський університет Університет Осло Університет Осло Oslo Geological Museumd |
Науковий ступінь | доктор філософії (1911) |
Науковий керівник | Вольдемар Крістофер Бреггер |
Відомі учні | Thomas F. W. Barthd |
Аспіранти, докторанти | Brian Harold Masond |
Членство | Лондонське королівське товариство Леопольдина Академія наук СРСР Шведська королівська академія наук Національна академія дей-Лінчей Шведська королівська академія інженерних наук Російська академія наук Австрійська академія наук |
Батько | Heinrich Jacob Goldschmidtd |
Нагороди | |
Віктор Моріц Гольдшмідт у Вікісховищі |
Віктор Моріц Гольдшмідт (нім. Victor Moritz Goldschmidt, 27 січня 1888, Цюрих — 20 березня 1947, Вест-Акер, поблизу Осло) — хімік і геофізик, один з основоположників геохімії і кристалохімії. Розробив геохімічну класифікацію елементів, запропонував закон ізоморфізму, названий його ім'ям. Висунув одну з перших теорій щодо складу і будови глибин Землі, причому передбачення Гольдшмідта підтвердилися найбільшою мірою. Одним з перших розрахував склад верхньої континентальної кори. На його честь названий мінерал гольдшмідтит.
Віктор Моріц Гольдшмідт народився в Цюріху в єврейській родині[6]. Його батьки, Генріх Якоб Гольдшмідт (Heinrich Jacob Goldschmidt) (1857—1937) і Амелі Коен (Amelie Koehne) назвали свого сина на честь учителя батька, Віктора Меєра. Сім'я Гольдшмідтів переїхала до Норвегії в 1901 році, коли Генріх Гольдшмідт отримав посаду професора хімії в Крістіанії (стара назва Осло).
У 1905 році Гольдшмідт почав вивчати мінералогію, геологію та хімію в Університеті Осло. Його вчителем був відомий норвезький петрограф, професор мінералогії і геології Вольдемар Крістофер Бреггер (1851—1940). З 1907 р. Віктор Гольдшмідт виконував петрографічні роботи з контактного метаморфізму в районі Осло. Його дисертація була опублікована в 1911 році і є однією з його головних робіт. У 1914 році, у віці лише 26 років, він став професором і директором Мінералогічного інституту Університету Християнії (нині Університет Осло).
Перша наукова робота Гольдшмідта називалася «Контактовий метаморфізм в околицях Крістіанії». У ній він вперше застосував термодинамічне правило фаз до геологічних об'єктів.
Досліджував закономірності розподілу хімічних елементів в тілі Землі. Результати він опублікував у серії статей під назвою «Закони геохімічного розподілу елементів» (1923–27). Він визнав, що закони кристалохімії відіграють важливу роль. Елементи з подібним йонним радіусом можуть замінювати один одного в кристалах і утворювати загальні мінерали (правило Гольдшмідта). Він зміг визначити багато атомних та йонних радіусів за рентгенівськими дифракційними зображеннями. Таким чином, роботи Гольдшмідта про атомні і йонні радіуси суттєво вплинули на кристалохімію, склавши її важливу основу.
Серія його робіт під назвою «Геохімія елементів» (Geochemische Verteilungsgesetze der Elemente) вважається початком геохімії.
У 1926 році був обраний членом Німецької національної академії наук Леопольдина. З 1924 р. — член-кореспондент Російської академії наук, а з 1929 р. — член Геттінгенської академії наук.
Під час німецької окупації Гольдшмідт був заарештований, але незадовго до запланованої відправки в концентраційний табір був викрадений Норвезьким Опором, і переправлений до Швеції. Потім він перебрався до Англії, де жили його родичі.
Після війни він повернувся в Осло, і помер там у віці 59 років. Його головна праця — «Геохімія» — була відредагована і видана посмертно в Англії у 1954 році.
Цирк Гольдшмідта у Східній Антарктиці носить його ім’я з 1972 року.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11923002X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ https://web.archive.org/web/20110721011656/http://www.chemistry.org.il/booklet/20/pdf/bob_weintraub.pdf
- Victor Moritz Goldschmidt: Father of Modern Geochemistry by Brian Mason (ISBN 0-941809-03-X)
- Wolf Freiherr von Engelhardt: Goldschmidt, Victor Moritz. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 6, Duncker & Humblot, Berlin 1964, ISBN 3-428-00187-7, S. 618 f. (Digitalisat).
- Rudolf Nissen: Helle Blätter, dunkle Blätter. Autobiographie. DVA Stuttgart 1969 u. ö. (auch and. Verlage); S. 102ff.
- Народились 27 січня
- Народились 1888
- Уродженці Цюриха
- Померли 20 березня
- Померли 1947
- Померли в Осло
- Випускники університету Осло
- Викладачі Геттінгенського університету
- Доктори філософії
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Леопольдини
- Члени АН СРСР
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Національної Академії дей-Лінчей
- Академіки РАН
- Члени Австрійської академії наук
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Нагороджені медаллю Волластона
- Нагороджені медаллю Елліота Крессона
- Норвезькі мінералоги
- Норвезькі хіміки
- Геохіміки
- Геофізики Норвегії