Вікіпедія:Маргінальні теорії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скорочення
ВП:МАРГ
Невірні твердження і маргінальні теорії, такі як ідея про штучне походження «обличчя на Марсі», можуть згадуватися в енциклопедії, якщо вони є значущими явищами поп-культури.

Правило нейтральної точки зоруосновоположний принцип проектів фонду Вікімедіа та одна з п'яти основ Вікіпедії; згідно з цим правилом, всі значущі точки зору на предмет статті повинні бути представлені неупереджено, об'єктивно і відповідно до їх поширеності[1]. У цій настанові пропонуються рекомендації щодо того, які саме маргінальні теорії і думки можуть бути представлені у Вікіпедії і як це слід робити.

Представляючи те чи інше явище у Вікіпедії, не слід робити його більш значимим, чим воно є насправді[2]. Описуючи значущі точки зору, Вікіпедія не повинна сама ставати джерелом, що підтверджує життєздатність тих чи інших маргінальних теорій. Щоб уникнути цього, статті Вікіпедії повинні посилатися на інші авторитетні верифіковані джерела, в яких розглядається дана теорія. Крім того — хіба можна написати нейтрально про що б то не було, якщо цій темі не присвячені жодні незалежні вторинні джерела, що відповідають критеріям авторитетності?

Що таке маргінальна концепція?[ред. код]

У контексті даної настанови термін «маргінальна концепція» використовується в дуже широкому сенсі, зазначаючи ідеї, які істотно розходяться із загальноприйнятими концепціями в тій чи іншій галузі. Наприклад, під маргінальними теоріями в науці маються на увазі теорії, які суттєво розходяться з загальновизнаними науковими уявленнями.

Коли описується тема, що відповідно до авторитетних джерел є псевдонауковою або маргінальною концепцією, користувачі мають бути обережними, щоб не представити маргінальні ідеї нарівні з загальноприйнятими науковими поглядами як такі, що мають подібну вагу. Тоді як маргінальні концепції в деяких випадках можуть мати значимість для конкретної статті, вони не мають затьмарювати опис або значення загальноприйнятої науки.

Не всі маргінальні концепції схожі між собою. Варто розрізняти псевдонауку, маргінальну науку, немейнстримні теорії (протонауку), позанаукові концепції.

  • Псевдонаука. Ідеї, які претендують на науковість, але не відповідають принципам наукового дослідження чи прямо суперечать встановленим науковим фактам. Наприклад, з точки зору сучасної фізики всі «вічні двигуни» можна розглядати як псевдонауку, що суперечить першому закону термодинаміки. Інші приклади псевдонауки: астрологія, креаціонізм, гомеопатія, ефект Кірліан, лозоходство, уфологія, заперечення Голокосту та інші[3]; відповідно тези, що висуваються в межах цих концепцій можуть вважатися псевдонауковими.
    • Сюди ж близькі позанаукові концепції, які не претендують на науковий статус, але суперечать загальноприйнятим уявленням про світ. Так, люди, які вірять в існування русалок чи домових, зазвичай не виступають за включення цих істот в підручники з біології, проте сам факт їх існування суперечить сучасним науковим знанням. Також теорії змови не є суто науковими, але передбачають наявність секретних змов неймовірних масштабів, а також є неспростовними, оскільки будь-яке спростування оголошується результатом діяльності змовників (наприклад, існування Всесвітнього уряду або заперечення висадки американських астронавтів на Місяці).
  • Маргінальна наука. Гіпотези, які мають істотну кількість прихильників та спираються на деякі емпіричні свідоцтва, але які деякі критики описують як псевдонауку. Такі гіпотези не можна описувати як суто псевдонаукові, поки існує значна кількість дебатів у науковій спільноті на цю тему.
  • Немейнстрімні теорії всередині наукової спільноти не є псевдонаукою чи маргінальною наукою, але частиною процесу розвитку науки. Їх не можна називати псевдонаукою, тим не менш, їх треба описувати саме з точки зору загальноприйнятих наукових теорій. Сюди ж належать протонауки, які використовують частину наукових методів, але ще не сформували чітких теоретичних засад, що спираються на емпіричні дані. Такі теорії часто спростовуються, але в деяких випадках вони підтверджуються, а надалі стають загальновизнаними. Такими були теорії тектоніки плит або існування Трої. Тим не менш, Вікіпедія не передбачує майбутнього, тому такі гіпотези мають розглядатися відносно сучасного стану наукових знань. Якщо статус даної ідеї зміниться — Вікіпедія теж зміниться і відобразить цю зміну. В центрі уваги Вікіпедії знаходиться сучасний стан знань; вона документує минуле, коли це доречно (не забуваючи вказувати, що мова йде про минуле: теорії, цілком визнані наукою минулого, в сьогоднішній науці можуть носити абсолютно маргінальний характер), і уникає умоглядних гіпотез про майбутнє.

Щоб визначити чи щось є псевдонауковим, маргінальною наукою або немейнстримною теорією, варто звернути увагу на такі деталі:

  • Немейнстрімні теорії загалом мають справу з явищами на передньому фронті науки, або намагаються пояснити гарно задокументовані явища, які не мають детального пояснення у загальноприйнятих наукових теоріях, з метою побудувати модель, що краще описуватиме реальність.
  • Маргінальна наука розвиває концепції, що спираються на епізодичні або тенденційно зібрані емпіричні дані, робить спекулятивні узагальнення високого рівня (наприклад, наявність «морфогенетичних полів», які ніби-то пов'язують все живе на Землі, Руперт Шелдрейк засновує на факті швидкого відновлення здатності синиць відкорковувати молочні пляшки після Другої світової війни), але при цьому все ж здійснює певні емпіричні дослідження на підтримку власних теоретичних конструкцій.
  • Натомість псевдонаука зазвичай пропонує зміни в формулюванні базових законів природи, щоб дозволити існування певного феномену або теоретичної конструкції, у які вірять послідовники цієї концепції, але не містить надійних емпіричних свідоцтв на користь таких значних змін. Замість досліджень псевдонаука часто концентрується на критиці загальноприйнятих теорій та наукової методології (так часто роблять «наукові креаціоністи»), спирається на епізодичні або ненадійні емпіричні дані (як, наприклад, парапсихологія) чи вводить додаткові сумнівні теоретичні побудови (так, прибічники наявності телегонії заявляють про істинність ідеї «хвильового геному»).

Небажана популяризація маргінальних концепцій[ред. код]

Прихильники маргінальних концепцій часто використовують Вікіпедію як форум для поширення своїх ідей. Подібні дії заборонені правилами: якщо всі твердження щодо якоїсь маргінальної концепції виходять від її творців або прихильників, це означає порушення низки розділів ВП:ЧНЄВ. Вікіпедія — не місце для розміщення особистих суджень або самореклами. Значимість маргінальної концепції повинна підтверджуватися верифікованими та авторитетними джерелами, а не заявами її прихильників. Спроби штучно роздути значення подібних маргінальних концепцій за допомогою віртуалів не допускаються. Також неприпустимі посилання на власні публікації з метою створити видимість підтримки тієї чи іншої маргінальної теорії.

Обговорення певної маргінальної концепції з позитивної або негативної точки зору тими чи іншими групами осіб чи окремими особами само по собі критерієм значимості не є, навіть якщо ця людина або ця група значимі і заслуговують статті у Вікіпедії. Маргінальна концепція лише в тому випадку може відповідати критеріям значимості, якщо її коментують, спростовують або обговорюють вторинні авторитетні джерела.

Зі статей на наукову тематику слід виключати припущення, що не піддавалися критичному аналізу науковим співтовариством або відкинуті ним. Тим не менш, якщо якась концепція відповідає іншим критеріям значимості (наприклад, широко обговорюється в ЗМІ), про неї можна написати в статті, присвяченій самої цієї концепції, або згадати в ненауковому контексті. Наприклад, у статтях «Ісус Христос», «Будда», «Трипільська культура», «Кам'яна Могила» не повинно вказуватися, що, з точки зору статей Валерія Бебика ці персонажі та археологічні культури належали до давніх українців, оскільки науковим співтовариством істориків ці твердження відкидаються. Однак у спеціальній статті про історичну міфологію в Україні (викликає великий інтерес у суспільстві та критику з боку наукового співтовариства) ця точка зору може бути представлена — зрозуміло, з вказівкою на ставлення до неї основної маси спеціалістів.

Оцінка претензій на науковість[ред. код]

Якщо предмет статті по своїй суті не має стосунку до науки, але, на думку деяких, може нести в собі якусь істину про явища, що вивчаються наукою, не слід представляти його у Вікіпедії як виключно наукову теорію. Наприклад, Книга Буття повинна розглядатися насамперед як твір давньої літератури і священний текст світових релігій, частина єврейської або християнської Біблії, а не як космологічна теорія. З іншого боку, розкриття таких тем, як креаціонізм, де наукові відкриття та релігійні доктрини вступають в конфлікт, передбачає розгляд з точки зору науки, але з викладом основних точок зору богослов'я.

Точки зору прихильників релігійних, філософських, етичних, езотеричних вчень[ред. код]

Точку зору прихильників тієї чи іншої релігії (філософського, етичного вчення) на той чи інший предмет варто включити в статтю, присвячену йому, якщо мова йде про одну з світових релігій або якщо даний предмет грає в релігійному віруванні (філософському, етичному вченні) якусь особливу роль.

Якщо предмет статті увійшов в сюжети поширених легенд, у тому числі міських, то їх опис з урахуванням авторитетних джерел з фольклористиці також може включатися до статті про цей предмет.

Концепції окультних та езотеричних течій, в центрі яких знаходиться той чи інший предмет, варто подавати у статті, присвяченій цьому предмету, лише тільки якщо мова йде про конкретних особистостей — адептів даних течій, або ж про їх основоположні поняття, якщо це поняття (концепція) досить значимі, щоб претендувати на окрему статтю. У той же час думка діяча «Нью-ейдж» про походження людства, Ісуса Христа або Леонардо да Вінчі має описуватися не в відповідних статтях, а в статті про цього діяча або його вчення.

Значимість або визнання?[ред. код]

Вказівка на ступінь визнання[ред. код]

Джимбо Вейлз зазначив:

« [...] Зазвичай переважаюча точка зору і думки меншості розглядаються в одній статті, причому точці зору більшості зазвичай приділяється більше місця, однак думка меншості викладається таким чином, щоб це було прийнятно для обох сторін. Найбільш незвичайні концепції можна виносити в окремі статті і трактувати їх відповідним чином (дистанціюючись від них) або, в деяких випадках, не згадувати взагалі[4].
Оригінальний текст (англ.)

[...] Usually, mainstream and minority views are treated in the main article, with the mainstream view typically getting a bit more ink, but the minority view presented in such a fashion that both sides could agree to it. Singular views can be moved to a separate page and identified (disclaimed) as such, or in some cases omitted altogether.

 »

Вікіпедія повинна приділяти увагу маргінальним концепціям лише в тій мірі, в якій вони представлені в джерелах, на яких заснована відповідна стаття. Наприклад, якщо на якусь теорію посилаються тільки новинні джерела, її виклад у Вікіпедії не може бути більш докладним, ніж в самих цих джерелах, оскільки інакше це вже буде оригінальним дослідженням. Правилом ВП:ОД заохочується збір та систематизація інформації з існуючих вторинних джерел і допускається на додаток до них обмежене використання первинних джерел; отримана таким чином інформація — плід не оригінального дослідження, а дослідження, заснованого на джерелах, що широко використовується при написанні енциклопедичних статей.

У статтях, де докладно подаються дискусійні, суперчливі або невизнані концепції, необхідно вказувати (з опорою на АД) ступінь їх визнання відповідною академічною спільнотою. Якщо в авторитетних джерелах немає вказівок на те, як наукове співтовариство ставиться до даної концепції, слід припустити, що ця концепція або не розглядалася спільнотою, або не отримала її визнання. Однак якщо концепція не розглядалася і не була визнана, це ще не означає, що вона була відкинута, тому не слід представляти концепції як відкинуті або супроводжувати їх негативними ярликами на кшталт «псевдонаука», якщо ці твердження не підкріплюються авторитетними джерелами.

Концепції, які дійсно були відкинуті, які розглядаються більшістю як абсурдні чи ненаукові, які представляють лише історичний інтерес або фантастичні, слід описувати як такі з опорою на авторитетні джерела.

Концепції, що мають граничну або мінімальну значимість, можуть згадуватися в Вікіпедії, але їм не слід приділяти більше уваги, ніж вони цього заслуговують. Вікіпедія не є форумом для проголошення нових ідей, для боротьби з будь-якими системними відхиленнями в академічних установах чи для пропаганди ідей, яким ніде не вдалося завоювати визнання. Вікіпедія не місце для того, щоб боротися з Великою несправедливістю. Маргінальні концепції можна виключати зі статей на наукові теми, якщо наукове співтовариство їх ігнорує. Такі теорії, однак, не слід вилучати лише тому, що більшість учених вважає їх помилковими. Так само метою Вікіпедії не є написання «спростувань» значущих ідей, які академічне співтовариство може вважати абсурдними або такими, що не мають цінності. Критика маргінальних концепцій повинна спиратися на доступність, значимість і авторитетність джерел, де ця критика викладається.

Окрема значимість маргінальних концепцій[ред. код]

Маргінальна концепція може вважатися значимою, якщо вона істотно і серйозним чином розглядається хоча б в одній великій публікації або в роботах автора або групи авторів, що не входять в число творців цієї концепції. Як підстави значущості маргінальної концепції підходять і спростування, різко негативні згадки, оскільки вони вказують на значимість цієї концепції поза групою її прихильників. Набагато меншу вагу в цьому відношенні мають згадки якоїсь концепції, що представляють інтерес лише у зв'язку зі значимістю якогось пов'язаного з нею суб'єкта — наприклад, у зв'язку зі значимістю прихильника будь-якої теорії, а не теорії як такої. Зокрема, не заслуговують окремої статті своєрідні погляди на якусь наукову проблему, висловлювані популярним артистом (який безумовно відповідає критеріям значимості як артист), якщо вони згадуються лише в інтерв'ю з ним, у статтях про нього, але при цьому відсутні будь-які серйозні публікації про його (псевдо)наукові погляди; такі погляди можуть заслуговувати лише короткого згадування в статті про цього артиста, не переважуючи при цьому інформації про його основну діяльність, завдяки якій він набув значимості.

Слід враховувати, що навіть авторитетні новинні джерела іноді розважаються публікацією малозначних або абсурдних новин, наприклад, першого квітня або в «мертвий сезон».

Джерела та авторство[ред. код]

Вікіпедія задумана як третинне джерело інформації, що підсумовує відомості, отримані з вторинних і, в деяких випадках, первинних джерел. Первинні джерела про проведені дослідження можна використовувати лише для підтвердження тексту (ВП:В). Підготовка статей на основі одних первинних джерел є порушенням правила ВП:ОД. При висвітленні маловідомих маргінальних концепцій використані вторинні джерела слід ретельно перевіряти на відповідність ВП:АД. Це стосується вказування джерел, цитування і наведення зовнішніх посилань.

Для дотримання мінімальних вимог ВП:НТЗ необхідно, перш за все, правильно атрибутувати наведені судження. Крім цього, при підготовці статті слід використовувати лише ті цитати й думки, які дійсно відповідають критеріям верифікованості та нейтральності. При цитуванні тверджень, які можуть викликати полеміку або ввести читача в оману, їх слід супроводжувати відповідним контекстом, щоб у читача не могло виникнути помилкового припущення, що ви підтримуєте чи, навпаки, відкидаєте це твердження. Крім того, не всяку цитату обов'язково треба включати в статтю. Цитати потрібні лише для того, щоб забезпечити верифікованість і нейтральність висвітлення теми статті.

Припустимо, що ви хочете використовувати в статті «Снігова людина» ось таке, здавалося б, точно процитоване і вірно атрибутувати судження:

« Комісія із снігової людині при Академії альтернативних досліджень ноосфери заявила, що «академіки різних відділень ААДН вивчили представлені докази і прийшли до сенсаційних висновків: науково доведено існування на території РФ гігантських приматів — особливого виду, відповідного опису снігової людини».  »

Слід пам'ятати, що, включаючи в статтю настільки суперечливе судження, його необхідно супроводжувати відповідним контекстом, що дозволяє зрозуміти, що мова йде про приватну думку. Помістивши таке судження в преамбулу статті або в розділ про наукову оцінку гіпотези про існування снігової людини, ви ризикуєте ввести читача в оману, порушити принципи НТЗ і верифікації. Цю цитату можна включити в статтю, тільки якщо вона нейтрально підноситься як точка зору ААІН, не обов'язково відображає реальний стан речей. Також редактори можуть прийти до консенсусу про те, щоб взагалі не приводити цю цитату.

Авторитетність джерел[ред. код]

Важливим лакмусовим папірцем для визначення значимості та ступеня визнання маргінальних концепцій, пов'язаних з природничими науками, історією або іншими академічними областями, є наявність або відсутність їх експертної оцінки. Хоча відсутність джерел, підтверджуваних експертною оцінкою, не означає, що та чи інша тема повинна бути автоматично видалена з Вікіпедії, її висвітлення у Вікіпедії не повинно бути більш докладним, ніж цього дозволяє обсяг інформації, що міститься в наявних джерелах, — інакше це можна розцінити як оригінальне дослідження.

Наявність експертної оцінки, будучи суттєвою характеристикою надійних джерел в галузі академічних досліджень, не еквівалентно визнанню. Оригінальні гіпотези, навіть якщо вони пройшли експертну оцінку, не повинні подаватися у Вікіпедії як щось, що користується консенсусом в наукових колах, або як незаперечний факт. Статті про маргінальні концепції, що ґрунтуються виключно на одному первинному джерелі (навіть якщо воно пройшло експертну оцінку), можуть бути вилучені з Вікіпедії з міркувань значущості. Аналогічно цьому, вкрай неординарні судження у Вікіпедії вимагають підтвердження високоякісними авторитетними джерелами, неавторитетні джерела для таких тверджень можуть бути відкинуті в силу їх низької якості.

Незалежні джерела[ред. код]

Висловлювання прихильників маргінальних концепцій є відмінним джерелом інформації про зміст відповідних концепцій, але для оцінки їх значущості та поширеності необхідно використовувати незалежні джерела. Наприклад, згадка якоїсь маргінальної концепції в незалежному джерелі дозволяє зрозуміти, наскільки вона релевантна і наскільки вона заслуговує включення в статтю про загальноприйняті теорії.

Порівнянність джерел[ред. код]

Рішення про те, чи варто включати до статті інформацію, що має стосунок до маргінальних концепцій та їх критики, можна приймати виходячи з порівнянності джерел. Якщо стаття написана на добре відому тему, в ній не слід згадувати маргінальні концепції, які, незважаючи на свою уявну релевантність, спираються лише на маловідомі джерела, які не пройшли експертної оцінки. Наприклад, до статті «Єгипетські піраміди» (написану на тему, по якій є величезна кількість робіт єгиптологів) не слід включати виклад побаченого вами фільму, з якого випливає, що всі вчені-єгиптологи помиляються.

Для статті, присвяченій значимій маргінальній концепції, яка ґрунтується на матеріалах дослідників-аматорів і власних публікаціях, які не пройшли експертної оцінки, не обов'язково вимагати, щоб критика цієї концепції ґрунтувалася виключно на публікаціях в фахових виданнях. Наприклад, оскільки стаття «Місячна змова» може включати матеріал з вебсайтів, з фільмів, телепередач і книг, які не пройшли рецензування, то і критичні висловлювання про цей матеріал можна також збирати з нерецензованих публікацій. При цьому, зрозуміло, судження, наведені в статті, слід брати з найбільш авторитетних джерел.

Стосовно маргінальних концепцій принцип порівнянності джерел означає, що в ряді випадків надійну і верифіковану інформацію про сутність маргінальних концепцій, як і критичні висловлювання на їх адресу, можна отримати лише з тих джерел, які зазвичай не вважаються у Вікіпедії авторитетними. Наприклад, відсутність критики креаціонізму в рецензованих журналах не повинна бути підставою для того, щоб відсувати наукову критику цієї концепції на задній план або зовсім видаляти її зі статті — рецензовані журнали просто не друкують статей на цю тему, а уявлення про погляди прихильників цієї теорії також можна отримати лише з матеріалів, які не пройшли експертної оцінки.

Глобальність джерел[ред. код]

На пострадянському просторі поширені маргінальні концепції, які за його межами практично не зустрічаються, наприклад «лисенківщина», справжність Велесової книги, існування українців у палеоліті тощо. Через низьку якість рецензування пострадянських фахових видань до них часом потрапляють публікації прихильників тих чи інших маргінальних концепцій, а іноді низька грамотність авторів статей не дозволяє їм відділити наукові гіпотези від ненаукових. Такі ж проблеми існують у низки журналів, що видаються англійською мовою. Тому слід з обережністю ставитися до цитування таких фахових видань і шукати підтвердження наведеним твердженням у більш авторитетних міжнародних виданнях.

Доречність персональної атрибуції критичних суджень[ред. код]

Критика маргінальних концепцій повинна вестися з опорою на авторитетні джерела. Слід врахувати, що багато маргінальних концепцій порівняно маловідомі, так що джерел, що містять критику безпосередньо цих концепцій, вкрай недостатньо, хоча при цьому їх практично ніхто не підтримує. Сам по собі той факт, що спростування якоїсь маргінальної концепції можна знайти лише в незначному числі джерел, зовсім не означає, що загальне ставлення до неї є нейтральним або сприятливим. У таких випадках треба стежити за тим, щоб читач не був введений в оману твердженням про те, що дану маргінальну концепцію оскаржують лише деякі.

Наприклад, твердження, згідно з яким хтось є «єдиним ученим, який стверджує, що дана ідея неспроможна», не верифіковані і є очевидним прикладом некоректної атрибуції. Там, де мова йде про якусь маргінальну концепцію, висока ймовірність того, що негативне ставлення до неї розділяє більше число експертів, але їм це не цікаво настільки, щоб писати про це статтю, тому подібне формулювання може вводити в оману щодо поширеності тих чи інших поглядів. Наприклад, прихильник «Велесової книги» О. І. Асов неодноразово стверджував, що автор найбільш розгорнутої публікації з доказом її фальшивості О. В. Творогов — єдиний серед вчених прихильник даної точки зору. Фактично ж точка зору Творогова в славістиці є переважаючою, і науковці, вслід за Твороговим, просто ігнорують дане джерело, не вважаючи за необхідне спеціально аргументувати свою позицію.

Звертаючись до робіт авторитетних експертів в тій чи іншій галузі, спробуйте використовувати в статті ті факти, на яких вони засновують свої висновки, замість того, щоб цитувати самі ці висновки як якісь приватні думки. Факти не вимагають атрибуції в тексті, оскільки вони не залежать від думки тих чи інших людей.

Приклади[ред. код]

Значущі маргінальні концепції, що заслуговують окремих статей[ред. код]

  • Науковий креаціонізм — переважна більшість вчених вважають його псевдонаукою і вважають, що його не слід викладати в школах. Проте саме існування цієї думки, бурхливі обговорення питання в наукових журналах, освітніх організаціях, серед політиків і в судах дають концепції цілком вагому значимість для того, щоб бути представленою у Вікіпедії.
  • Місячна змова — ця ідея викликала широку дискусію в книгах і на телебаченні і з цієї причини заслуговує статті у Вікіпедії.
  • Легенда про смерть Пола Маккартні — знаменита «міська легенда», згідно з якою Пол Маккартні з групи «Бітлз» помер в 1966 році і був замінений в групі на двійника зі схожою зовнішністю і голосом. Спростовується всіма учасниками групи (включаючи самого Маккартні, який станом на 2016 рік живий і здоровий). Ця теорія змови підживлювалася якимись «ключами», виявленими в записах «Бітлз», і стала предметом соціологічного дослідження, оскільки поширення і розвиток цієї легенди набуло масового характеру завдяки величезній популярності групи.

Примітки[ред. код]