Вікіпедія:Проєкт:Населені пункти України/Населення/Житомирська область/Житомирський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Житомирський район

Березівська сільська рада (Житомирський район)[ред. код]

БЕРЕЗІВСЬКА сільрада (ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3814 осіб, з яких 1787 чоловіків та 2027 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2867 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,45 %
російська 3,44 %
білоруська 0,07 %
гагаузька 0,03 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Березівка (Житомирський район)[ред. код]

с. БЕРЕЗІВКА (БЕРЕЗІВСЬКА сільрада, ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2210 осіб, з яких 1062 чоловіки та 1148 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1960 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,88 %
російська 4,02 %
білоруська 0,05 %
гагаузька 0,05 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Богданівка (Житомирський район)[ред. код]

с. БОГДАНІВКА (БЕРЕЗІВСЬКА сільрада, ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 20 осіб, з яких 9 чоловіків та 11 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 9 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дубовець[ред. код]

с. ДУБОВЕЦЬ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 503 особи, з яких 238 чоловіків та 265 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 429 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,83 %
російська 1,17 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Черемошне[ред. код]

с. ЧЕРЕМОШНЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 508 осіб, з яких 231 чоловік та 277 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 469 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,59 %
російська 3,20 %
білоруська 0,21 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Буківська сільська рада[ред. код]

БУКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1106 осіб, з яких 476 чоловіків та 630 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 930 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,63 %
російська 2,37 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Буки[ред. код]

с. БУКИ (БУКІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 526 осіб, з яких 223 чоловіки та 303 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 477 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,48 %
російська 2,52 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нова Рудня[ред. код]

с. НОВА РУДНЯ (БУКІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 304 особи, з яких 138 чоловіків та 166 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 219 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,26 %
російська 2,74 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Руденька[ред. код]

с. РУДЕНЬКА (БУКІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 68 осіб, з яких 28 чоловіків та 40 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 37 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Тригір'я[ред. код]

с. ТРИГІР`Я

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 208 осіб, з яких 87 чоловіків та 121 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 197 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,97 %
російська 2,03 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Василівська сільська рада (Житомирський район)[ред. код]

ВАСИЛІВСЬКА сільрада (ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 759 осіб, з яких 345 чоловіків та 414 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1149 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,64 %
російська 1,36 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Василівка (Житомирський район)[ред. код]

с. ВАСИЛІВКА (ВАСИЛІВСЬКА сільрада, ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 337 осіб, з яких 149 чоловіків та 188 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 292 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,99 %
російська 3,01 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Болярка (Житомирський район)[ред. код]

с. БОЛЯРКА (ВАСИЛІВСЬКА сільрада, ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 288 осіб, з яких 134 чоловіки та 154 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 275 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,31 %
російська 0,69 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мусіївка (Житомирський район)[ред. код]

с. МУСІЇВКА (ВАСИЛІВСЬКА сільрада, ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 20 осіб, з яких 11 чоловіків та 9 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 15 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рудківка[ред. код]

с. РУДКІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 114 осіб, з яких 51 чоловік та 63 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 106 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нова Василівка[ред. код]

с. НОВА ВАСИЛІВКА

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 461 особа.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 98,93 %
російська 1,07 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вересівська сільська рада[ред. код]

ВЕРЕСІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1252 особи, з яких 557 чоловіків та 695 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1527 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,59 %
російська 2,08 %
білоруська 0,20 %
молдовська 0,13 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вереси[ред. код]

с. ВЕРЕСИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1252 особи, з яких 557 чоловіків та 695 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1527 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,59 %
російська 2,08 %
білоруська 0,20 %
молдовська 0,13 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вертокиївська сільська рада[ред. код]

ВЕРТОКИЇВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1695 осіб, з яких 744 чоловіки та 951 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1440 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,35 %
російська 1,58 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вертокиївка[ред. код]

с. ВЕРТОКИЇВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 884 особи, з яких 390 чоловіків та 494 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 748 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,88 %
російська 2,12 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Городище[ред. код]

с. ГОРОДИЩЕ (ВЕРТОКИЇВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 263 особи, з яких 111 чоловіків та 152 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 203 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,58 %
російська 1,42 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Іванківці[ред. код]

с. ІВАНКІВЦІ (ВЕРТОКИЇВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 548 осіб, з яких 243 чоловіки та 305 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 489 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,98 %
російська 0,82 %
інші 0,20 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Високопічська сільська рада[ред. код]

ВИСОКОПІЧСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 3050 осіб, з яких 1444 чоловіки та 1606 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 2770 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 92,85 %
російська 6,80 %
білоруська 0,14 %
вірменська 0,10 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Висока Піч[ред. код]

с. ВИСОКА ПІЧ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2430 осіб, з яких 1170 чоловіків та 1260 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2066 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 91,01 %
російська 8,57 %
білоруська 0,19 %
вірменська 0,09 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Покостівка[ред. код]

с. ПОКОСТІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 233 особи, з яких 101 чоловік та 132 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 209 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,41 %
російська 1,59 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рудня-Пошта[ред. код]

с. РУДНЯ-ПОШТА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 251 особа, з яких 107 чоловіків та 144 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 194 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,42 %
російська 2,58 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Старошийка[ред. код]

с. СТАРОШИЙКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 369 осіб, з яких 167 чоловіків та 202 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 301 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,37 %
російська 1,31 %
вірменська 0,33 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Глибочанська сільська рада[ред. код]

ГЛИБОЧАНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 802 особи, з яких 338 чоловіків та 464 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 689 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,67 %
російська 2,75 %
польська 0,14 %
інші 0,44 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Глибочок[ред. код]

с. ГЛИБОЧОК (ГЛИБОЧАНСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 607 осіб, з яких 259 чоловіків та 348 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 570 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,84 %
російська 2,46 %
польська 0,18 %
інші 0,52 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Крути[ред. код]

с. КРУТИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 195 осіб, з яких 79 чоловіків та 116 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 119 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,87 %
російська 4,13 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Глибочицька сільська рада[ред. код]

ГЛИБОЧИЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 3884 особи, з яких 1790 чоловіків та 2094 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 3913 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,27 %
російська 2,56 %
білоруська 0,05 %
польська 0,05 %
вірменська 0,03 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Глибочиця[ред. код]

с. ГЛИБОЧИЦЯ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2530 осіб, з яких 1192 чоловіки та 1338 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 2701 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,07 %
російська 2,79 %
білоруська 0,07 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Березина[ред. код]

с. БЕРЕЗИНА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 522 особи, з яких 243 чоловіки та 279 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 505 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,45 %
російська 2,36 %
польська 0,20 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гадзинка[ред. код]

с. ГАДЗИНКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 711 осіб, з яких 303 чоловіки та 408 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 620 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,76 %
російська 2,08 %
вірменська 0,16 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нова Вигода[ред. код]

с. НОВА ВИГОДА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 121 особа, з яких 52 чоловіки та 69 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 87 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,90 %
польська 1,10 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Головенківська сільська рада[ред. код]

ГОЛОВЕНКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 759 осіб.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 93,93 %
російська 5,56 %
білоруська 0,13 %
болгарська 0,13 %
молдовська 0,13 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Головенка[ред. код]

с. ГОЛОВЕНКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 200 осіб, з яких 77 чоловіків та 123 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 589 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,74 %
російська 2,61 %
білоруська 0,16 %
болгарська 0,16 %
молдовська 0,16 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Залізня[ред. код]

с. ЗАЛІЗНЯ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 213 осіб, з яких 79 чоловіків та 134 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 170 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 84,18 %
російська 15,82 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Денишівська сільська рада[ред. код]

ДЕНИШІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2525 осіб, з яких 1207 чоловіків та 1318 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 2132 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,43 %
російська 1,51 %
білоруська 0,06 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дениші[ред. код]

с. ДЕНИШІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1908 осіб, з яких 942 чоловіки та 966 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1642 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,02 %
російська 1,89 %
білоруська 0,09 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Михайлівка[ред. код]

с. МИХАЙЛІВКА (ДЕНИШІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 223 особи, з яких 93 чоловіки та 130 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 186 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,46 %
російська 0,54 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Улянівка[ред. код]

с. УЛЯНІВКА (ДЕНИШІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 394 особи, з яких 172 чоловіки та 222 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 304 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,34 %
російська 0,66 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Заможненська сільська рада[ред. код]

ЗАМОЖНЕНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 592 особи, з яких 269 чоловіків та 323 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 346 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,41 %
російська 2,59 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Заможне[ред. код]

с. ЗАМОЖНЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 359 осіб, з яких 168 чоловіків та 191 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 346 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,41 %
російська 2,59 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Зарічанська сільська рада (Житомирський район)[ред. код]

ЗАРІЧАНСЬКА сільрада (ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2932 особи.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 92,82 %
російська 7,08 %
болгарська 0,05 %
польська 0,05 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Зарічани[ред. код]

с. ЗАРІЧАНИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3342 особи, з яких 1833 чоловіки та 1509 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2932 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 92,82 %
російська 7,08 %
болгарська 0,05 %
польська 0,05 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Іванівська сільська рада (Житомирський район)[ред. код]

ІВАНІВСЬКА сільрада (ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3099 осіб, з яких 1337 чоловіків та 1762 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3174 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,26 %
російська 4,02 %
циганська 0,34 %
польська 0,16 %
білоруська 0,12 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Іванівка (Житомирський район)[ред. код]

с. ІВАНІВКА (ІВАНІВСЬКА сільрада, ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1738 осіб, з яких 730 чоловіків та 1008 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1623 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,33 %
російська 2,81 %
циганська 0,67 %
білоруська 0,06 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Барашівка[ред. код]

с. БАРАШІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1026 осіб, з яких 469 чоловіків та 557 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1249 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 93,92 %
російська 5,52 %
польська 0,40 %
білоруська 0,16 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бондарці[ред. код]

с. БОНДАРЦІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 63 особи, з яких 24 чоловіки та 39 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 47 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,83 %
російська 4,17 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Давидівка (Житомирський район)[ред. код]

с. ДАВИДІВКА (ІВАНІВСЬКА сільрада, ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 272 особи, з яких 114 чоловіків та 158 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 255 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 94,83 %
російська 4,43 %
білоруська 0,37 %
інші 0,37 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кам'янська сільська рада (Житомирський район)[ред. код]

КАМ`ЯНСЬКА сільрада (ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1730 осіб, з яких 802 чоловіки та 928 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1798 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,35 %
російська 3,54 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кам'янка (Житомирський район)[ред. код]

с. КАМ`ЯНКА (КАМ`ЯНСЬКА сільрада, ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 645 осіб, з яких 297 чоловіків та 348 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 598 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,68 %
російська 3,32 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Довжик[ред. код]

с. ДОВЖИК

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 564 особи, з яких 270 чоловіків та 294 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 608 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 93,94 %
російська 5,73 %
інші 0,33 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Новоселиця (Житомирський район)[ред. код]

с. НОВОСЕЛИЦЯ (КАМ`ЯНСЬКА сільрада, ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 68 осіб, з яких 27 чоловіків та 41 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 55 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,18 %
російська 1,82 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сонячне[ред. код]

с. СОНЯЧНЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 453 особи, з яких 208 чоловіків та 245 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 537 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,52 %
російська 1,48 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Коднянська сільська рада[ред. код]

КОДНЯНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2365 осіб, з яких 1075 чоловіків та 1290 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 2101 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,12 %
російська 1,79 %
білоруська 0,09 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кодня[ред. код]

с. КОДНЯ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2365 осіб, з яких 1075 чоловіків та 1290 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 2101 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,12 %
російська 1,79 %
білоруська 0,09 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Корчацька сільська рада[ред. код]

КОРЧАЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 789 осіб, з яких 342 чоловіки та 447 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 789 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,62 %
російська 1,26 %
польська 0,13 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Корчак[ред. код]

с. КОРЧАК

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 420 осіб, з яких 178 чоловіків та 242 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 467 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,52 %
російська 1,27 %
польська 0,21 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Катеринівка[ред. код]

с. КАТЕРИНІВКА (КОРЧАЦЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 136 осіб, з яких 58 чоловіків та 78 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 98 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,99 %
російська 1,01 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Перлявка[ред. код]

с. ПЕРЛЯВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 233 особи, з яких 106 чоловіків та 127 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 224 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,66 %
російська 1,34 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Левківська сільська рада[ред. код]

ЛЕВКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 4154 особи, з яких 1855 чоловіків та 2299 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 4073 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,83 %
російська 0,97 %
молдовська 0,12 %
білоруська 0,02 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Левків[ред. код]

с. ЛЕВКІВ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2980 осіб, з яких 1354 чоловіки та 1626 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2859 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,79 %
російська 0,97 %
молдовська 0,17 %
білоруська 0,03 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Калинівка[ред. код]

с. КАЛИНІВКА (ЛЕВКІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 685 осіб, з яких 286 чоловіків та 399 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 664 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,55 %
російська 0,45 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Клітчин[ред. код]

с. КЛІТЧИН

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 489 осіб, з яких 215 чоловіків та 274 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 550 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,21 %
російська 1,61 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ліщинська сільська рада[ред. код]

ЛІЩИНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1684 особи, з яких 747 чоловіків та 937 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1404 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,75 %
російська 1,97 %
білоруська 0,21 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ліщин[ред. код]

с. ЛІЩИН

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1486 осіб, з яких 654 чоловіки та 832 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1252 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,79 %
російська 1,98 %
білоруська 0,24 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Тарасівка[ред. код]

с. ТАРАСІВКА (ЛІЩИНСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 198 осіб, з яких 93 чоловіки та 105 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 152 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,44 %
російська 1,92 %
інші 0,64 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Луківська сільська рада[ред. код]

ЛУКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1610 осіб, з яких 709 чоловіків та 901 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1807 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,90 %
російська 2,67 %
вірменська 0,22 %
молдовська 0,22 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Лука[ред. код]

с. ЛУКА (ЛУКІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1002 особи, з яких 444 чоловіки та 558 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1218 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,82 %
російська 1,85 %
молдовська 0,32 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вершина[ред. код]

с. ВЕРШИНА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 36 осіб, з яких 16 чоловіків та 20 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 34 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 89,19 %
російська 10,81 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Млинище[ред. код]

с. МЛИНИЩЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 572 особи, з яких 249 чоловіків та 323 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 555 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,34 %
російська 3,94 %
вірменська 0,72 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Миролюбівська сільська рада (Житомирський район)[ред. код]

МИРОЛЮБІВСЬКА сільрада (ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 800 осіб, з яких 360 чоловіків та 440 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 764 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,91 %
російська 0,97 %
вірменська 0,12 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Миролюбівка (Житомирський район)[ред. код]

с. МИРОЛЮБІВКА (МИРОЛЮБІВСЬКА сільрада, ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 561 особа, з яких 262 чоловіки та 299 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 590 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,21 %
російська 0,64 %
вірменська 0,16 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Леонівка (Житомирський район)[ред. код]

с. ЛЕОНІВКА (МИРОЛЮБІВСЬКА сільрада, ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 151 особа, з яких 65 чоловіків та 86 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 106 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,69 %
російська 2,31 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Червоний Степок[ред. код]

с. ЧЕРВОНИЙ СТЕПОК

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 88 осіб, з яких 33 чоловіки та 55 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 68 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,55 %
російська 1,45 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Озерянківська сільська рада[ред. код]

ОЗЕРЯНКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 918 осіб, з яких 386 чоловіків та 532 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 793 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,39 %
російська 0,87 %
вірменська 0,74 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Озерянка[ред. код]

с. ОЗЕРЯНКА (ОЗЕРЯНКІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 632 особи, з яких 257 чоловіків та 375 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 570 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,09 %
вірменська 1,04 %
російська 0,87 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Павленківка[ред. код]

с. ПАВЛЕНКІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 93 особи, з яких 36 чоловіків та 57 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 66 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,48 %
російська 1,52 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ріжки[ред. код]

с. РІЖКИ

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 157 осіб.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 99,39 %
російська 0,61 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Оліївська сільська рада[ред. код]

ОЛІЇВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1435 осіб, з яких 647 чоловіків та 788 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1430 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,12 %
російська 2,88 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Оліївка[ред. код]

с. ОЛІЇВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 510 осіб, з яких 231 чоловік та 279 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 662 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,29 %
російська 2,71 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Піщанка[ред. код]

с. ПІЩАНКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 434 особи, з яких 202 чоловіки та 232 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 383 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,97 %
російська 2,03 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Світин[ред. код]

с. СВІТИН

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 491 особа, з яких 214 чоловіків та 277 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 385 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,97 %
російська 4,03 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Пісківська сільська рада[ред. код]

ПІСКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2451 особа, з яких 1103 чоловіки та 1348 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 2180 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 94,12 %
російська 5,20 %
молдовська 0,18 %
німецька 0,18 %
білоруська 0,09 %
інші 0,23 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Піски[ред. код]

с. ПІСКИ (ПІСКІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1588 осіб, з яких 732 чоловіки та 856 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1463 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,37 %
російська 3,61 %
молдовська 0,27 %
німецька 0,27 %
білоруська 0,14 %
інші 0,34 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Скоморохи[ред. код]

с. СКОМОРОХИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 863 особи, з яких 371 чоловік та 492 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 717 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 91,57 %
російська 8,43 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Руднє-Городищенська сільська рада[ред. код]

РУДНЄ-ГОРОДИЩЕНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1251 особа, з яких 501 чоловік та 750 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 952 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,74 %
російська 0,94 %
білоруська 0,31 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рудня-Городище[ред. код]

с. РУДНЯ-ГОРОДИЩЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 626 осіб, з яких 252 чоловіки та 374 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 470 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,66 %
російська 1,70 %
білоруська 0,64 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гай[ред. код]

с. ГАЙ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 334 особи, з яких 137 чоловіків та 197 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 267 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Роздольне[ред. код]

с. РОЗДОЛЬНЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 35 осіб, з яких 14 чоловіків та 21 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 20 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Соснівка[ред. код]

с. СОСНІВКА (РУДНЄ-ГОРОДИЩЕНСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 256 осіб, з яких 98 чоловіків та 158 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 195 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,49 %
російська 0,51 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Садківська сільська рада (Житомирський район)[ред. код]

САДКІВСЬКА сільрада (ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1012 осіб.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 97,64 %
російська 1,77 %
білоруська 0,30 %
молдовська 0,10 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Садки (Житомирський район)[ред. код]

с. САДКИ (САДКІВСЬКА сільрада, ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 723 особи.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 98,62 %
російська 0,69 %
білоруська 0,41 %
молдовська 0,14 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вигода[ред. код]

с. ВИГОДА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 246 осіб, з яких 103 чоловіки та 143 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 289 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,16 %
російська 4,50 %
інші 0,34 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сінгурівська сільська рада[ред. код]

СІНГУРІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 4138 осіб, з яких 1847 чоловіків та 2291 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 3854 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,48 %
російська 3,36 %
білоруська 0,05 %
молдовська 0,03 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сінгури[ред. код]

с. СІНГУРИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1853 особи, з яких 865 чоловіків та 988 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1735 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,89 %
російська 2,94 %
білоруська 0,06 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вишневе[ред. код]

с. ВИШНЕВЕ (СІНГУРІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 136 осіб, з яких 51 чоловік та 85 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 131 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,47 %
російська 1,53 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Волиця[ред. код]

с. ВОЛИЦЯ (СІНГУРІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 442 особи, з яких 187 чоловіків та 255 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 399 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,31 %
російська 4,44 %
молдовська 0,25 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Двірець[ред. код]

с. ДВІРЕЦЬ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 542 особи, з яких 221 чоловік та 321 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 530 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,44 %
російська 0,56 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Пряжів[ред. код]

с. ПРЯЖІВ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1165 осіб, з яких 523 чоловіки та 642 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1059 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 94,53 %
російська 5,28 %
білоруська 0,09 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Станишівська сільська рада[ред. код]

СТАНИШІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 4061 особа, з яких 1845 чоловіків та 2216 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 3690 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 93,26 %
російська 6,21 %
польська 0,19 %
білоруська 0,16 %
вірменська 0,06 %
молдовська 0,06 %
гагаузька 0,03 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Станишівка[ред. код]

с. СТАНИШІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2691 особа, з яких 1191 чоловік та 1500 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2569 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 92,61 %
російська 6,71 %
польська 0,29 %
білоруська 0,15 %
молдовська 0,10 %
вірменська 0,05 %
гагаузька 0,05 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бистрі[ред. код]

с. БИСТРІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 445 осіб, з яких 205 чоловіків та 240 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 344 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,30 %
російська 1,42 %
білоруська 0,28 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Слобода-Селець[ред. код]

с. СЛОБОДА-СЕЛЕЦЬ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 925 осіб, з яких 449 чоловіків та 476 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 777 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 92,67 %
російська 7,07 %
білоруська 0,13 %
вірменська 0,13 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Тетерівська сільська рада[ред. код]

ТЕТЕРІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2484 особи, з яких 1240 чоловіків та 1244 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 2480 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,00 %
російська 2,96 %
циганська 1,92 %
білоруська 0,08 %
вірменська 0,04 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Тетерівка[ред. код]

с. ТЕТЕРІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2484 особи, з яких 1240 чоловіків та 1244 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2480 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,00 %
російська 2,96 %
циганська 1,92 %
білоруська 0,08 %
вірменська 0,04 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Троянівська сільська рада[ред. код]

ТРОЯНІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 3047 осіб, з яких 1347 чоловіків та 1700 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1988 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,34 %
російська 1,61 %
молдовська 0,05 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Троянів[ред. код]

с. ТРОЯНІВ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2564 особи, з яких 1164 чоловіки та 1400 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1933 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,29 %
російська 1,66 %
молдовська 0,05 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ставецьке[ред. код]

с. СТАВЕЦЬКЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 70 осіб, з яких 27 чоловіків та 43 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 55 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Туровецька сільська рада[ред. код]

ТУРОВЕЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 458 осіб, з яких 194 чоловіки та 264 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 407 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,09 %
російська 2,18 %
вірменська 0,49 %
білоруська 0,24 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Туровець[ред. код]

с. ТУРОВЕЦЬ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 244 особи, з яких 109 чоловіків та 135 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 243 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,95 %
російська 1,23 %
вірменська 0,82 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Грабівка[ред. код]

с. ГРАБІВКА (ТУРОВЕЦЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 18 осіб, з яких 5 чоловіків та 13 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 21 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 80,95 %
російська 19,05 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Буймир[ред. код]

с. БУЙМИР

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 61 особа.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 96,83 %
білоруська 1,59 %
російська 1,59 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Лісівщина[ред. код]

с. ЛІСІВЩИНА (ТУРОВЕЦЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 62 особи, з яких 24 чоловіки та 38 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 39 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мошківка[ред. код]

с. МОШКІВКА (ТУРОВЕЦЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 60 осіб, з яких 25 чоловіків та 35 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 43 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,73 %
російська 2,27 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Садки (Житомирський район)[ред. код]

с. САДКИ (БЕРЕЗІВСЬКА сільрада, ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 327 осіб, з яких 144 чоловіки та 183 жінки.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Зарічанська сільська рада[ред. код]

ЗАРІЧАНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 3342 особи, з яких 1833 чоловіки та 1509 жінок.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ружки[ред. код]

с. РУЖКИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 193 особи, з яких 93 чоловіки та 100 жінок.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кринички[ред. код]

с. КРИНИЧКИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 74 особи, з яких 31 чоловік та 43 жінки.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Проєкт:Населені_пункти_України/Населення/Житомирська_область/Житомирський_район&oldid=41654273