Вікіпедія:Проєкт:Населені пункти України/Населення/Житомирська область/Коростенський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Коростенський район

Білківська сільська рада (Коростенський район)[ред. код]

БІЛКІВСЬКА сільрада (КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 684 особи, з яких 284 чоловіки та 400 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 631 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,41 %
молдовська 1,27 %
білоруська 0,16 %
російська 0,16 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Білка (Коростенський район)[ред. код]

с. БІЛКА (БІЛКІВСЬКА сільрада, КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 611 осіб, з яких 255 чоловіків та 356 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 563 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,22 %
молдовська 1,42 %
білоруська 0,18 %
російська 0,18 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рудня-Білківська[ред. код]

с. РУДНЯ-БІЛКІВСЬКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 73 особи, з яких 29 чоловіків та 44 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 68 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Берестовецька сільська рада[ред. код]

БЕРЕСТОВЕЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 487 осіб, з яких 206 чоловіків та 281 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 284 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,88 %
російська 1,74 %
молдовська 1,39 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Берестовець[ред. код]

с. БЕРЕСТОВЕЦЬ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 487 осіб, з яких 206 чоловіків та 281 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 284 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,88 %
російська 1,74 %
молдовська 1,39 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бехівська сільська рада[ред. код]

БЕХІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2893 особи, з яких 1274 чоловіки та 1619 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 959 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,25 %
російська 2,29 %
молдовська 0,73 %
білоруська 0,42 %
вірменська 0,31 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бехи[ред. код]

с. БЕХИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 814 осіб, з яких 351 чоловік та 463 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 551 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,47 %
російська 1,63 %
молдовська 0,90 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вороневе[ред. код]

с. ВОРОНЕВЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 280 осіб, з яких 120 чоловіків та 160 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 166 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,18 %
російська 2,41 %
вірменська 1,81 %
білоруська 0,60 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сокорики[ред. код]

с-ще СОКОРИКИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 252 особи, з яких 116 чоловіків та 136 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селищі мешкали 242 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 94,21 %
російська 3,72 %
білоруська 1,24 %
молдовська 0,83 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бондарівська сільська рада (Коростенський район)[ред. код]

БОНДАРІВСЬКА сільрада (КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3051 особа, з яких 1388 чоловіків та 1663 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2573 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,37 %
російська 1,59 %
німецька 0,04 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бондарівка (Коростенський район)[ред. код]

с. БОНДАРІВКА (БОНДАРІВСЬКА сільрада, КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 632 особи, з яких 247 чоловіків та 385 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 504 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,39 %
російська 1,41 %
німецька 0,20 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Броди[ред. код]

с-ще БРОДИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 85 осіб, з яких 47 чоловіків та 38 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селищі мешкала 71 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гулянка[ред. код]

с. ГУЛЯНКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1141 особа, з яких 560 чоловіків та 581 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1226 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,39 %
російська 1,61 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Іванопіль[ред. код]

с. ІВАНОПІЛЬ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 183 особи, з яких 87 чоловіків та 96 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 102 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Охотівка[ред. код]

с. ОХОТІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 325 осіб, з яких 145 чоловіків та 180 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 227 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Першотравневе (Коростенський район)[ред. код]

с. ПЕРШОТРАВНЕВЕ (БОНДАРІВСЬКА сільрада, КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 119 осіб, з яких 51 чоловік та 68 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 82 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ушиця[ред. код]

с. УШИЦЯ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 334 особи, з яких 137 чоловіків та 197 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 216 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,32 %
російська 1,68 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ушиця[ред. код]

с-ще УШИЦЯ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 232 особи, з яких 114 чоловіків та 118 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селищі мешкало 145 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 92,41 %
російська 7,59 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Васьковицька сільська рада[ред. код]

ВАСЬКОВИЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1118 осіб.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 95,13 %
російська 2,98 %
вірменська 1,26 %
білоруська 0,63 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Васьковичі[ред. код]

с. ВАСЬКОВИЧІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1547 осіб, з яких 687 чоловіків та 860 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1118 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,13 %
російська 2,98 %
вірменська 1,26 %
білоруська 0,63 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вигівська сільська рада[ред. код]

ВИГІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 835 осіб, з яких 371 чоловік та 464 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 615 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,23 %
російська 1,44 %
вірменська 0,16 %
німецька 0,16 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вигів[ред. код]

с. ВИГІВ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 381 особа, з яких 176 чоловіків та 205 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 331 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,28 %
російська 2,11 %
вірменська 0,30 %
німецька 0,30 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Боровиця[ред. код]

с. БОРОВИЦЯ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 259 осіб, з яких 113 чоловіків та 146 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 150 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Краснопіль[ред. код]

с. КРАСНОПІЛЬ (ВИГІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 195 осіб, з яких 82 чоловіки та 113 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 134 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,54 %
російська 1,46 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Горщиківська сільська рада[ред. код]

ГОРЩИКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 3485 осіб, з яких 1645 чоловіків та 1840 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 2794 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,02 %
російська 1,73 %
білоруська 0,07 %
німецька 0,07 %
молдовська 0,04 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Горщик[ред. код]

с. ГОРЩИК

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2828 осіб, з яких 1365 чоловіків та 1463 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2378 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,84 %
російська 1,91 %
німецька 0,08 %
білоруська 0,04 %
молдовська 0,04 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Березівка[ред. код]

с. БЕРЕЗІВКА (ГОРЩИКІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 440 осіб, з яких 193 чоловіки та 247 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 296 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,66 %
російська 1,00 %
білоруська 0,33 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Жупанівка[ред. код]

с. ЖУПАНІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 133 особи, з яких 54 чоловіки та 79 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 64 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Піски[ред. код]

с. ПІСКИ (ГОРЩИКІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 84 особи, з яких 33 чоловіки та 51 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 56 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Давидківська сільська рада[ред. код]

ДАВИДКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 579 осіб, з яких 254 чоловіки та 325 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 439 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,76 %
російська 1,57 %
молдовська 0,67 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Давидки[ред. код]

с. ДАВИДКИ (ДАВИДКІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 262 особи, з яких 113 чоловіків та 149 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 210 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,62 %
молдовська 1,43 %
російська 0,95 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Видень[ред. код]

с. ВИДЕНЬ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 122 особи, з яких 54 чоловіки та 68 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 77 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,73 %
російська 1,27 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дружбівка[ред. код]

с. ДРУЖБІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 195 осіб, з яких 87 чоловіків та 108 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 152 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,47 %
російська 2,53 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дідковицька сільська рада[ред. код]

ДІДКОВИЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 884 особи, з яких 359 чоловіків та 525 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 544 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,61 %
російська 1,10 %
молдовська 0,74 %
білоруська 0,18 %
польська 0,18 %
угорська 0,18 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дідковичі[ред. код]

с. ДІДКОВИЧІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 858 осіб, з яких 346 чоловіків та 512 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 531 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,55 %
російська 1,13 %
молдовська 0,75 %
білоруська 0,19 %
польська 0,19 %
угорська 0,19 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Булахівка[ред. код]

с. БУЛАХІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 26 осіб, з яких 13 чоловіків та 13 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 13 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Каленська сільська рада[ред. код]

КАЛЕНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 901 особа, з яких 376 чоловіків та 525 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 592 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,66 %
російська 1,18 %
молдовська 0,17 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Каленське[ред. код]

с. КАЛЕНСЬКЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 708 осіб, з яких 294 чоловіки та 414 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 467 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,29 %
російська 1,49 %
молдовська 0,21 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Корма[ред. код]

с. КОРМА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 193 особи, з яких 82 чоловіки та 111 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 125 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Калинівська сільська рада (Коростенський район)[ред. код]

КАЛИНІВСЬКА сільрада (КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 506 осіб, з яких 219 чоловіків та 287 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 309 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Калинівка (Коростенський район)[ред. код]

с. КАЛИНІВКА (КАЛИНІВСЬКА сільрада, КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 235 осіб, з яких 97 чоловіків та 138 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 142 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Красногірка (Коростенський район)[ред. код]

с. КРАСНОГІРКА (КАЛИНІВСЬКА сільрада, КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 63 особи, з яких 26 чоловіків та 37 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 35 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мошківка (Коростенський район)[ред. код]

с. МОШКІВКА (КАЛИНІВСЬКА сільрада, КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 54 особи, з яких 25 чоловіків та 29 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 22 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Радянське (Коростенський район)[ред. код]

с. РАДЯНСЬКЕ (КАЛИНІВСЬКА сільрада, КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 154 особи, з яких 71 чоловік та 83 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 110 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ковалівська сільська рада[ред. код]

КОВАЛІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 477 осіб, з яких 207 чоловіків та 270 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 419 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,05 %
російська 0,95 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ковалі[ред. код]

с. КОВАЛІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 396 осіб, з яких 171 чоловік та 225 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 351 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,86 %
російська 1,14 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Красносілка[ред. код]

с. КРАСНОСІЛКА (КОВАЛІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 81 особа, з яких 36 чоловіків та 45 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 68 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кожухівська сільська рада[ред. код]

КОЖУХІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2178 осіб, з яких 1048 чоловіків та 1130 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 547 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,75 %
російська 1,25 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кожухівка[ред. код]

с. КОЖУХІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 480 осіб, з яких 211 чоловіків та 269 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 359 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,64 %
російська 1,36 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Клочеве[ред. код]

с. КЛОЧЕВЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 236 осіб, з яких 113 чоловіків та 123 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 188 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,95 %
російська 1,05 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Купищенська сільська рада[ред. код]

КУПИЩЕНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1371 особа, з яких 655 чоловіків та 716 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 901 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,56 %
російська 1,33 %
білоруська 0,11 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Купище[ред. код]

с. КУПИЩЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 578 осіб, з яких 266 чоловіків та 312 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 357 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,60 %
російська 1,12 %
білоруська 0,28 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Велень[ред. код]

с. ВЕЛЕНЬ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 57 осіб, з яких 24 чоловіки та 33 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 42 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Жабче[ред. код]

с. ЖАБЧЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 736 осіб, з яких 365 чоловіків та 371 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 502 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,41 %
російська 1,59 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Лісівщинська сільська рада[ред. код]

ЛІСІВЩИНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1274 особи, з яких 581 чоловік та 693 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 903 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,01 %
російська 0,99 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Лісівщина[ред. код]

с. ЛІСІВЩИНА (ЛІСІВЩИНСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1074 особи, з яких 496 чоловіків та 578 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 756 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,21 %
російська 0,79 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Лісобуда[ред. код]

с. ЛІСОБУДА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 113 осіб, з яких 45 чоловіків та 68 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 82 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мойсіївка[ред. код]

с. МОЙСІЇВКА (ЛІСІВЩИНСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 87 осіб, з яких 40 чоловіків та 47 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 65 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,38 %
російська 4,62 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Малозубівщинська сільська рада[ред. код]

МАЛОЗУБІВЩИНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1246 осіб, з яких 564 чоловіки та 682 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 753 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 91,04 %
російська 5,35 %
інші 3,61 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мала Зубівщина[ред. код]

с. МАЛА ЗУБІВЩИНА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 849 осіб, з яких 397 чоловіків та 452 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 530 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 88,28 %
російська 6,72 %
інші 5,00 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Зубівщина[ред. код]

с. ЗУБІВЩИНА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 397 осіб, з яких 167 чоловіків та 230 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 223 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,21 %
російська 1,79 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мединівська сільська рада[ред. код]

МЕДИНІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 496 осіб, з яких 199 чоловіків та 297 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 348 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,31 %
російська 3,41 %
молдовська 0,28 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мединівка[ред. код]

с. МЕДИНІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 310 осіб, з яких 122 чоловіки та 188 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 243 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 94,74 %
російська 4,86 %
молдовська 0,40 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великий Ліс[ред. код]

с. ВЕЛИКИЙ ЛІС (МЕДИНІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 186 осіб, з яких 77 чоловіків та 109 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 105 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Межиріцька сільська рада (Коростенський район)[ред. код]

МЕЖИРІЦЬКА сільрада (КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 286 осіб.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 97,55 %
російська 1,05 %
молдовська 0,70 %
білоруська 0,35 %
інші 0,35 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Межирічка (Коростенський район)[ред. код]

с. МЕЖИРІЧКА (МЕЖИРІЦЬКА сільрада, КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 233 особи.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 97,00 %
російська 1,29 %
молдовська 0,86 %
білоруська 0,43 %
інші 0,42 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Барди[ред. код]

с. БАРДИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 92 особи, з яких 35 чоловіків та 57 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 53 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Меленівська сільська рада[ред. код]

МЕЛЕНІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1979 осіб, з яких 895 чоловіків та 1084 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1390 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,55 %
російська 1,80 %
білоруська 0,29 %
молдовська 0,29 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мелені[ред. код]

с. МЕЛЕНІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1469 осіб, з яких 694 чоловіки та 775 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1020 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,74 %
російська 1,77 %
білоруська 0,29 %
молдовська 0,20 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Винарівка[ред. код]

с. ВИНАРІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 50 осіб, з яких 18 чоловіків та 32 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 31 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,77 %
російська 3,23 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Граби[ред. код]

с. ГРАБИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 260 осіб, з яких 104 чоловіки та 156 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 209 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,15 %
російська 2,40 %
білоруська 0,48 %
молдовська 0,48 %
інші 0,49 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Полянка[ред. код]

с. ПОЛЯНКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 200 осіб, з яких 79 чоловіків та 121 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 130 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,46 %
молдовська 0,77 %
російська 0,77 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Михайлівська сільська рада[ред. код]

МИХАЙЛІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1669 осіб, з яких 789 чоловіків та 880 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1260 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,07 %
російська 1,77 %
білоруська 0,08 %
гагаузька 0,08 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Михайлівка[ред. код]

с. МИХАЙЛІВКА (МИХАЙЛІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1548 осіб, з яких 733 чоловіки та 815 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1161 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,16 %
російська 1,67 %
білоруська 0,08 %
гагаузька 0,08 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Плещівка[ред. код]

с. ПЛЕЩІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 121 особа, з яких 56 чоловіків та 65 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 99 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,97 %
російська 3,03 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Новаківська сільська рада[ред. код]

НОВАКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1036 осіб, з яких 459 чоловіків та 577 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 656 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,99 %
російська 3,01 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Новаки[ред. код]

с. НОВАКИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1036 осіб, з яких 459 чоловіків та 577 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 656 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,99 %
російська 3,01 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Новинська сільська рада[ред. код]

НОВИНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 426 осіб.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 97,66 %
молдовська 2,10 %
російська 0,23 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Новина[ред. код]

с. НОВИНА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 404 особи, з яких 179 чоловіків та 225 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 372 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,86 %
молдовська 2,14 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Олександрівка[ред. код]

с. ОЛЕКСАНДРІВКА (НОВИНСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 8 осіб.[1] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[2]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рудня[ред. код]

с. РУДНЯ (НОВИНСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 46 осіб.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 95,56 %
молдовська 2,22 %
російська 2,22 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Обиходівська сільська рада[ред. код]

ОБИХОДІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 838 осіб, з яких 377 чоловіків та 461 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 230 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,65 %
молдовська 2,61 %
російська 1,30 %
білоруська 0,43 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Обиходи[ред. код]

с. ОБИХОДИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 781 особа, з яких 350 чоловіків та 431 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 230 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,65 %
молдовська 2,61 %
російська 1,30 %
білоруська 0,43 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Обиходівка[ред. код]

с. ОБИХОДІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 57 осіб, з яких 27 чоловіків та 30 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі ніхто не мешкав.[2]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "населення 2001 мова", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Поліська сільська рада[ред. код]

ПОЛІСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 4704 особи, з яких 2238 чоловіків та 2466 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 955 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,37 %
російська 2,43 %
молдовська 0,10 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Поліське[ред. код]

с. ПОЛІСЬКЕ (ПОЛІСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1068 осіб, з яких 517 чоловіків та 551 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 860 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,17 %
російська 2,60 %
молдовська 0,11 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рудня[ред. код]

с. РУДНЯ (ПОЛІСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 138 осіб, з яких 61 чоловік та 77 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 95 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,03 %
російська 0,97 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Веселівська сільська рада[ред. код]

ВЕСЕЛІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1519 осіб, з яких 677 чоловіків та 842 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1202 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,10 %
російська 1,82 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Веселівка[ред. код]

с. ВЕСЕЛІВКА (ВЕСЕЛІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 693 особи, з яких 312 чоловіків та 381 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 625 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,77 %
російська 2,07 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Іванівка[ред. код]

с. ІВАНІВКА (ВЕСЕЛІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 437 осіб, з яких 191 чоловік та 246 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 303 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,34 %
російська 0,66 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ковалівщина[ред. код]

с. КОВАЛІВЩИНА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 98 осіб, з яких 40 чоловіків та 58 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 59 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,31 %
російська 1,69 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Розівка[ред. код]

с. РОЗІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 291 особа, з яких 134 чоловіки та 157 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 215 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,25 %
російська 2,75 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ришавська сільська рада[ред. код]

РИШАВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1032 особи, з яких 445 чоловіків та 587 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 466 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,70 %
російська 1,30 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ришавка[ред. код]

с. РИШАВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 548 осіб, з яких 233 чоловіки та 315 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 466 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,70 %
російська 1,30 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сарновицька сільська рада[ред. код]

САРНОВИЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 563 особи, з яких 229 чоловіків та 334 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 379 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,22 %
російська 0,78 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сарновичі[ред. код]

с. САРНОВИЧІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 563 особи, з яких 229 чоловіків та 334 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 379 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,22 %
російська 0,78 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сингаївська сільська рада[ред. код]

СИНГАЇВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 3778 осіб, з яких 1755 чоловіків та 2023 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 2676 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,46 %
російська 2,32 %
білоруська 0,15 %
молдовська 0,04 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сингаї[ред. код]

с. СИНГАЇ (СИНГАЇВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 826 осіб, з яких 393 чоловіки та 433 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 608 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,53 %
російська 2,14 %
білоруська 0,33 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Грозине[ред. код]

с. ГРОЗИНЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1694 особи, з яких 817 чоловіків та 877 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1223 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,98 %
російська 2,69 %
білоруська 0,16 %
молдовська 0,08 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Купеч[ред. код]

с. КУПЕЧ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 270 осіб, з яких 110 чоловіків та 160 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 176 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,43 %
російська 0,57 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Немирівка[ред. код]

с. НЕМИРІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 411 осіб, з яких 180 чоловіків та 231 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 231 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Шатрище[ред. код]

с. ШАТРИЩЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 577 осіб, з яких 255 чоловіків та 322 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 438 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,58 %
російська 3,42 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ставищенська сільська рада (Коростенський район)[ред. код]

СТАВИЩЕНСЬКА сільрада (КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 580 осіб, з яких 238 чоловіків та 342 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 430 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ставище (Коростенський район)[ред. код]

с. СТАВИЩЕ (СТАВИЩЕНСЬКА сільрада, КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 266 осіб, з яких 116 чоловіків та 150 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 206 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Зарубинка[ред. код]

с. ЗАРУБИНКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 39 осіб, з яких 14 чоловіків та 25 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 20 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кропивня (Коростенський район)[ред. код]

с. КРОПИВНЯ (СТАВИЩЕНСЬКА сільрада, КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 275 осіб, з яких 108 чоловіків та 167 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 204 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Стремигородська сільська рада[ред. код]

СТРЕМИГОРОДСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1275 осіб, з яких 576 чоловіків та 699 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 900 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,56 %
російська 1,22 %
вірменська 0,22 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Стремигород[ред. код]

с. СТРЕМИГОРОД

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 718 осіб, з яких 330 чоловіків та 388 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 531 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,12 %
російська 1,50 %
вірменська 0,38 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Болярка[ред. код]

с. БОЛЯРКА (СТРЕМИГОРОДСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 98 осіб, з яких 36 чоловіків та 62 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 66 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,48 %
російська 1,52 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Діброва[ред. код]

с. ДІБРОВА (СТРЕМИГОРОДСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 242 особи, з яких 108 чоловіків та 134 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 148 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,32 %
російська 0,68 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Майданівка[ред. код]

с. МАЙДАНІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 217 осіб, з яких 102 чоловіки та 115 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 155 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,35 %
російська 0,65 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сушківська сільська рада[ред. код]

СУШКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 882 особи, з яких 375 чоловіків та 507 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 701 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,72 %
російська 1,85 %
білоруська 0,14 %
молдовська 0,14 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сушки[ред. код]

с. СУШКИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 683 особи, з яких 297 чоловіків та 386 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 591 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,64 %
російська 1,86 %
білоруська 0,17 %
молдовська 0,17 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Кам'яна Гора[ред. код]

с. КАМ`ЯНА ГОРА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 199 осіб, з яких 78 чоловіків та 121 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 110 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,18 %
російська 1,82 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ушомирська сільська рада[ред. код]

УШОМИРСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 3694 особи, з яких 1655 чоловіків та 2039 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 2988 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,75 %
російська 1,01 %
молдовська 0,10 %
білоруська 0,07 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ушомир[ред. код]

с. УШОМИР

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1595 осіб, з яких 751 чоловік та 844 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1347 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,49 %
російська 1,21 %
білоруська 0,15 %
молдовська 0,15 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Березневе[ред. код]

с. БЕРЕЗНЕВЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 308 осіб, з яких 94 чоловіки та 214 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 230 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,56 %
російська 0,44 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Заріччя[ред. код]

с. ЗАРІЧЧЯ (УШОМИРСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 333 особи, з яких 165 чоловіків та 168 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 229 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,13 %
російська 0,87 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ковбащина[ред. код]

с. КОВБАЩИНА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 480 осіб, з яких 209 чоловіків та 271 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 406 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,51 %
російська 0,49 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Пугачівка[ред. код]

с. ПУГАЧІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 300 осіб, з яких 138 чоловіків та 162 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 193 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,45 %
російська 1,04 %
молдовська 0,52 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рудня-Ушомирська[ред. код]

с. РУДНЯ-УШОМИРСЬКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 234 особи, з яких 107 чоловіків та 127 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 225 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,44 %
російська 2,67 %
інші 0,89 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Садибне[ред. код]

с. САДИБНЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 83 особи, з яких 36 чоловіків та 47 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 51 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сантарка[ред. код]

с. САНТАРКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 317 осіб, з яких 139 чоловіків та 178 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 268 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,63 %
російська 0,37 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Струмок[ред. код]

с. СТРУМОК

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 44 особи, з яких 16 чоловіків та 28 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 39 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ходаківська сільська рада[ред. код]

ХОДАКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 513 осіб, з яких 210 чоловіків та 303 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 391 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,70 %
російська 2,30 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ходаки[ред. код]

с. ХОДАКИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 333 особи, з яких 129 чоловіків та 204 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 270 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,04 %
російська 2,96 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Горбачі[ред. код]

с. ГОРБАЧІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 72 особи, з яких 28 чоловіків та 44 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 50 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,00 %
російська 2,00 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Субине[ред. код]

с. СУБИНЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 108 осіб, з яких 53 чоловіки та 55 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 71 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Холосненська сільська рада[ред. код]

ХОЛОСНЕНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1440 осіб, з яких 613 чоловіків та 827 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1013 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,92 %
російська 0,98 %
молдовська 0,10 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Холосне[ред. код]

с. ХОЛОСНЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 703 особи, з яких 301 чоловік та 402 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 520 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,66 %
російська 1,34 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Злобичі[ред. код]

с. ЗЛОБИЧІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 531 особа, з яких 217 чоловіків та 314 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 362 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,17 %
російська 0,55 %
молдовська 0,28 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нивки[ред. код]

с. НИВКИ (ХОЛОСНЕНСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 206 осіб, з яких 95 чоловіків та 111 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 131 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,24 %
російська 0,76 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Хотинівська сільська рада[ред. код]

ХОТИНІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1699 осіб, з яких 720 чоловіків та 979 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1230 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,58 %
російська 2,10 %
білоруська 0,24 %
молдовська 0,08 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Хотинівка[ред. код]

с. ХОТИНІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 687 осіб, з яких 275 чоловіків та 412 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 512 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,70 %
російська 2,11 %
білоруська 0,19 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Домолоч[ред. код]

с. ДОМОЛОЧ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 198 осіб, з яких 88 чоловіків та 110 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 138 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Іскорость[ред. код]

с. ІСКОРОСТЬ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 364 особи, з яких 164 чоловіки та 200 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 281 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,10 %
російська 3,90 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Розтяжин[ред. код]

с. РОЗТЯЖИН

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 226 осіб, з яких 87 чоловіків та 139 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 158 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,20 %
російська 2,53 %
білоруська 1,27 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Соболівка[ред. код]

с. СОБОЛІВКА (ХОТИНІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 224 особи, з яких 106 чоловіків та 118 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 141 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,29 %
молдовська 0,71 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Шершнівська сільська рада[ред. код]

ШЕРШНІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1096 осіб, з яких 458 чоловіків та 638 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 920 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,72 %
російська 2,06 %
білоруська 0,11 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Шершні[ред. код]

с. ШЕРШНІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 426 осіб, з яких 172 чоловіки та 254 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 381 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,95 %
російська 1,05 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Десятини[ред. код]

с. ДЕСЯТИНИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 191 особа, з яких 80 чоловіків та 111 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 124 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,60 %
російська 1,60 %
інші 0,80 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Старики[ред. код]

с. СТАРИКИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 479 осіб, з яких 206 чоловіків та 273 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 415 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,65 %
російська 3,11 %
білоруська 0,24 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Щорсівська сільська рада[ред. код]

ЩОРСІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 978 осіб, з яких 446 чоловіків та 532 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 802 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,25 %
російська 0,62 %
білоруська 0,12 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Щорсівка[ред. код]

с. ЩОРСІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 741 особа, з яких 343 чоловіки та 398 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 637 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,22 %
російська 0,63 %
білоруська 0,16 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ходачки[ред. код]

с. ХОДАЧКИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 237 осіб, з яких 103 чоловіки та 134 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 165 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,39 %
російська 0,61 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Чигири[ред. код]

с. ЧИГИРИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1462 особи, з яких 724 чоловіки та 738 жінок.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Межиріцька сільська рада[ред. код]

МЕЖИРІЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 417 осіб, з яких 170 чоловіків та 247 жінок.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Межирічка[ред. код]

с. МЕЖИРІЧКА (МЕЖИРІЦЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 325 осіб, з яких 135 чоловіків та 190 жінок.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мирний[ред. код]

с-ще МИРНИЙ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 1313 осіб, з яких 635 чоловіків та 678 жінок.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Чолівка[ред. код]

с. ЧОЛІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1711 осіб, з яких 803 чоловіки та 908 жінок.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Житомирське[ред. код]

с. ЖИТОМИРСЬКЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 474 особи, з яких 222 чоловіки та 252 жінки.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Олександрівка[ред. код]

с. ОЛЕКСАНДРІВКА (РИШАВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 21 особа, з яких 8 чоловіків та 13 жінок.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Рудня[ред. код]

с. РУДНЯ (РИШАВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 59 осіб, з яких 25 чоловіків та 34 жінки.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Проєкт:Населені_пункти_України/Населення/Житомирська_область/Коростенський_район&oldid=34205815