Березівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Березівка
Morning in Berezivka.jpg
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Одеська область
Район Березівський район Березівський район
Громада Березівська міська громада
Рада Березівська міська рада
Код КОАТУУ 5121210100
Засноване 1802 р.
Статус міста з 1962 року
Населення 13 421[1]
Площа 34.46 км²
Густота населення 287 осіб/км²
Поштові індекси 67300—305
Телефонний код +380-4856
Координати 47°12′02″ пн. ш. 30°55′02″ сх. д. / 47.20056° пн. ш. 30.91722° сх. д. / 47.20056; 30.91722Координати: 47°12′02″ пн. ш. 30°55′02″ сх. д. / 47.20056° пн. ш. 30.91722° сх. д. / 47.20056; 30.91722
Висота над рівнем моря м
Водойма р. Тилігул, Тартакай
Відстань
Найближча залізнична станція Березівка
До станції 1 км
До обл./респ. центру
 - фізична 82 км
 - залізницею 112 км
 - автошляхами 90,8 км
До Києва
 - фізична 363 км
 - залізницею 562 км
 - автошляхами 408 км
Міська влада
Адреса 67300, Одеська область, Березівський район, м. Березівка, пл. Генерала Плієва, 9
Міський голова Григораш Валерій Валерійович

Commons-logo.svg Березівка у Вікісховищі

Березі́вка  — райцентр, місто районного значення Березі́вського району Одеської області. Відстань до облцентру становить близько 90 км і проходить залізницею Помічна-Одеса та автошляхом Р55.

Розташоване в центральній частині Березівського району, на річці Тилігул і Тартакай. На півдні межує з селом Новоподільське, на заході з селом Вікторівка, на півночі з селом Роздол та на заході з селом Зброжківка.

Історія[ред.ред. код]

Територія сьогоднішньої Березівки, як і всього Березівського району, судячи з археологічних знахідок, була заселена ще наприкінці XI століття до н. е. Це свідчить численними курганами, розташованими на території Березівки. Ці кургани насипані над могилами наших далеких предків, що жили на нашій землі в II та I століттях до н. е.

По берегам річки Тилигул в середині I тисячоліття до н. е. були розташовані старогрецькі та скіфські багатонаселені поселення, що були тут до VI століття до н. е.

У X—XVIII століттях на місці, де зараз розташовується Березівка, була стоянка для чумаків, котрі їздили на перекопські солоні озера. Крім колишньої чумацької зупинки тут перехрестя доріг з Очакова до Акермана (Білгород-Дністровський) та по інших напрямках. Тому тут ще на початку XVIII століття згадувався район — Нова Олександрівка з хутором Куца Балка. Саме при цих населених пунктах у 1802 році було засновано маленьке містечко Березівка, яке заселялося біженцями від кріпосницького гніту. У 1811 році тут нараховувалось 50 дворів із населенням 187 чоловік. Більшість з них наступного року вимерло від чуми.

Населення Березівки продовжувало зростати і перед 1859 роком в Березівці нараховувалося вже 774 жителі. Оскільки вони всі були не закріпаченими, а залежними селянами, що платили поміщику чинш (вічну оренду) та називались «десятинщиками» і навіть «міщанами», тому з реформою 1861 року вони ніяких наділів не отримали. Через 25 років після реформи, за переписом 1886—1887 років, у Березівці нараховувалось 787 безземельних селянських господарств.

До революції 1917 року вся земля Березівки належала поміщикам (3310 га) і церкві (250 га). Селяни були лише орендарями, та й орендарі були різні. Були такі, що брали в оренду до 10 десятин, таких було 55 %, але були й такі, що орендували до 110, таких було 2 %. Були й такі, що орендували від 10 до 100 десятин.

Серед березівських жителів було багато таких, що батрачили, не маючи ні дому, ні робочої худоби, та були й такі, що самі наймали батраків.

Населення Березівки за національною ознакою у 1890 році становило таку картину: українців — 1100 осіб, росіян — 200, сербів — 50, молдован — 5; у містечку проживало 350 сімей євреїв.

У 70-80 рр XIX ст Березівка була одним із помітних містечок Новоросійського краю у торговельно-економічному відношенні. Кожні два тижні в Березівці проводили великі базари. На базарі торгували хлібом, зерном, борошном, різними крупами, худобою та кіньми і господарським реманентом. Особливо великі були осінні базари.

У Березівці працювали різні майстри: ковалі та слюсарі, бондарі та слюсарі, швеці та кравці. Водночас у Березівці, що нараховувала 2300 жителів, не було жодної школи.

Лікарня, в якій розміщено 10 ліжок, була переповнена хворими у вкрай запущеному стані.

Ананьївське земство, котре отримувало тоді в Березівці щорічно більше 1500 рублів різних податків, не виділяло коштів на потреби лікарні та на будівництво школи.

До 1917 р. Березівка була одним із центрів Херсонщини по торгівлі хлібом, соняшником, худобою і одночасно добре відомим на півдні України великим ринком по найму працівників.

У Березівку на Троїцький ярмарок (велика базарна площа знаходилася на території сучасного стадіону) тисячами сходилися на заробітки безземельні та бездомні селяни-бідняки. Тут можна було побачити робітників із Київської, Полтавської та Подільської губерній. Березівка служить головним містом найму робітників для Ананьївського, Тираспольського і Одеського повіту.

До початку ярмарку до Березівки приїздили для найму батраків маклери, які наймали цілі партії батраків на економії поміщиків. Маклери часто збивали ціну за працівників, бо чим нижча плата за працівника, тим вищий їх особистий заробіток.

Походження назви[ред.ред. код]

Назва «Березі́вка» не має відношення до беріз, оскільки останні в степовій зоні не ростуть. Назва походить саме з часів проведення ярмарків. Базар був великим місцем найму працівників. Наймити, що приїхали на базар, спали на землі, а поруч була табличка з приблизно таким текстом: «Бери і зови» (бери та клич). Тому місто спочатку дістало назву «БерИзовка», що згодом змінилося на БерЕзівка.

Інфраструктура[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

  • Автостанція «Березівка»
  • Залізничний вокзал.[2]
  • Таксі

Служби доставки та вантажних перевезень[ред.ред. код]

Культурні місця[ред.ред. код]

Парк[ред.ред. код]

Фонтан поряд з будівлею районної адміністрації

В центрі міста знаходиться парк, котрий є вільним для відвідувачів. Включає в себе дитячий розважальний майданчик, спорт-майданчик.

Стадіон[ред.ред. код]

Стадіон «Колос»

У місті побудовано новий стадіон на місці старого стадіону, на побудову використано найновітніші матеріали та близько 6 млн гривень. Є поле з живою травою для традиційного футболу, майданчик для міні-футболу, тенісний корт, тренажерний майданчик, бігова доріжка. Стадіон вміщує 1480 осіб(сидячі місця).

Кінотеатр[ред.ред. код]

Наразі кінотеатр «Перемога» не обслуговує відвідувачів, а його приміщення знаходиться під опікою приватних підприємців. Також хол будівлі використовується як виборча дільниця під час державних виборів.

Освіта та медицина[ред.ред. код]

Школи та дитячі садочки[ред.ред. код]

На території Березівки знаходяться 3 загальноосвітніх школи I—III ступеню, та 3 дитячих садка.

Позашкільні заклади:

  • Музична школа
  • Дитяча спортивна школа
  • Центр дитячої творчості

Професійні навчальні заклади[ред.ред. код]

  • Березівський професіонально аграрний ліцей
  • Вище професійне училище Одеського національного політехнічного університету

Центральна районна лікарня[ред.ред. код]

Медичний заклад, що обслуговує громадян з усього Березівського району. До складу ЦРЛ входять: інфекційне, хірургічне, реанімаційне, терапевтичне відділення; пологовий будинок, будівля поліклініки, кабінет реабілітації хворих на туберкульоз, морг, пункт швидкої допомоги.

Нинішній час[ред.ред. код]

В районі активно розвивається сільське господарство і спорт, будуються СТО і ресторани. Біля міста Березівка поряд з селом Вікторівка відкритий перший на півдні України гірськолижний курорт, який побудований по новітнім технологіям і який приваблює нових туристів в цей район. Встановлено новий фонтан біля міської ради, новітнє освітлення вулиць, ліхтарі на стовпах, відеоспостереження. В місті є 3G інтернет.

Населення[ред.ред. код]

Таблиця зміни чисельності населення
1959 1970 1979 1989 2001 2016
10 673 10 258 12 433 14 987 9481 9891


Мовний склад населення (2001)
українська мова російська циганська вірменська молдовська
92,72 % 4,89 % 0,90 % 0,41 % 0,31 %


Національний склад населення (2001)
українці росіяни
77 % 17 %

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  2. http://rasp.yandex.ua/station/9600288?amp=&direction=all&span=g13&type=suburban

Джерела[ред.ред. код]

Панорама міста