Мала Зубівщина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мала Зубівщина
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Коростенський район
Рада/громада Малозубівщинська сільська рада
Код КОАТУУ 1822383001
Основні дані
Засноване 1870
Населення 580
Площа 2,157 км²
Густота населення 268,89 осіб/км²
Поштовий індекс 11535
Телефонний код +380 4142
Географічні дані
Географічні координати 50°56′15″ пн. ш. 28°50′39″ сх. д. / 50.93750° пн. ш. 28.84417° сх. д. / 50.93750; 28.84417Координати: 50°56′15″ пн. ш. 28°50′39″ сх. д. / 50.93750° пн. ш. 28.84417° сх. д. / 50.93750; 28.84417
Середня висота
над рівнем моря
175 м
Місцева влада
Адреса ради 11535, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Мала Зубівщина, вул. Центральна, 10, тел. 6-02-42
Карта
Мала Зубівщина. Карта розташування: Україна
Мала Зубівщина
Мала Зубівщина
Мала Зубівщина. Карта розташування: Житомирська область
Мала Зубівщина
Мала Зубівщина
Мапа

Мала Зубівщина у Вікісховищі?

Мала́ Зубі́вщина [1]село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Населення становить 580 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Село заснували у 1870 році переселенці із Чехії, 6 чеських родин.[2] На початку ХХ ст. в селі вже проживало близько 500 жителів. Село постраждало від розкуркулення. Після Другої світової війни, за договором між СРСР і Чехословачинною, до Чехії виїхало чимало жителів, друга хвиля еміграції була на початку 90-х.[2] Третя хвиля еміграції розпочалася у 2015 році, коли Чехія запровадила програму репатріації осіб чеського походження.

Станом на 2019 рік село знаходиться в занедбаному стані. Чехів і їхніх нащадків лишилося лише близько 50 чоловік. Чехи між собою спілкуються ще чеською, але з українцями — українською. Чехи значною мірою асимілювалися, хоча ще до другої світової війни село було заселено переважно чехами, одружувалися чехи теж, переважно, з чехами.

Транспорт[ред. | ред. код]

Станом на 2019 рік є транспортне сполучення із Коростенем. Автобус їде о 9 ранку до Коростеня, а о 14-10 їде назад. До електрички 8 км.[2]

Освіта[ред. | ред. код]

В селі є школа.

Культура та кухня[ред. | ред. код]

Нащадки чехів частково зберегли культуру і кухню. Так, на день святого Вацлава і день святого Йозефа пізно ввечері до хат чоловіків з такими іменами приходив духовий оркест і грав музику. Після музичної гри гостей пригощали. Традиція практично втрачена після 90-х років через значну еміграцію до Чехії.[2][3]

В селі діє клуб.

У кухні малозубівчан поширене використання в якості приправи кмину.[2]

Релігія[ред. | ред. код]

Більшість селян — православні. Чехи після переселення до України (тоді Україна входила до Російської імперії) прийняли православ'я.[2]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]