Мала Зубівщина
| село Мала Зубівщина | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Коростенська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1870 |
| Населення | 580 |
| Площа | 2,157 км² |
| Густота населення | 268,89 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11535 |
| Телефонний код | +380 4142 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°56′15″ пн. ш. 28°50′39″ сх. д. / 50.93750° пн. ш. 28.84417° сх. д.Координати: 50°56′15″ пн. ш. 28°50′39″ сх. д. / 50.93750° пн. ш. 28.84417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
175 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11535, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Мала Зубівщина, вул. Центральна, 10 |
| Карта | |
  Мала Зубівщина | |
 Мала Зубівщина | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Мала́ Зубі́вщина (чеськ. Mala Zubivščyna) [1]— село в Україні, у Коростенському районі Житомирської області. Населення становить 580 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Село заснували у 1870 році переселенці із Чехії, 6 чеських родин.[2] На початку ХХ ст. в селі вже проживало близько 500 жителів. Село постраждало від розкуркулення. Після Другої світової війни, за договором між СРСР і Чехословачинною, до Чехії виїхало чимало жителів, друга хвиля еміграції була на початку 90-х.[2] Третя хвиля еміграції розпочалася у 2015 році, коли Чехія запровадила програму репатріації осіб чеського походження.
Станом на 2019 рік село знаходиться в занедбаному стані. Чехів і їхніх нащадків лишилося лише близько 50 чоловік. Чехи між собою спілкуються ще чеською, але з українцями — українською. Чехи значною мірою асимілювалися, хоча ще до Другої світової війни село було заселено переважно чехами.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 88,28% |
| російська | 6,72% |
| інші/не визначилися | 5,00% |
Транспорт[ред. | ред. код]
Станом на 2019 рік є транспортне сполучення із Коростенем. Автобус їде о 9 ранку до Коростеня, а о 14-10 їде назад. До електрички 8 км.[2]
Освіта[ред. | ред. код]
В селі є школа.
Культура та кухня[ред. | ред. код]
Нащадки чехів частково зберегли культуру і кухню. Так, на день святого Вацлава і день святого Йозефа пізно ввечері до хат чоловіків з такими іменами приходив духовий оркест і грав музику. Після музичної гри гостей пригощали. Традиція практично втрачена після 90-х років через значну еміграцію до Чехії.[2][4]
В селі діє клуб.
У кухні малозубівчан поширене використання в якості приправи кмину.[2]
Релігія[ред. | ред. код]
Більшість селян — православні. Чехи після переселення до України (тоді Україна входила до Російської імперії) прийняли православ'я.[2]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Дорожній знак при виїзді з села на автошляху М 07
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006 (PDF).[недоступне посилання]
- ↑ а б в г д е Чеське село в Україні: працювати ніде, транспорт курсує зрідка. Що стримує місцевих від еміграції? [Архівовано 18 серпня 2019 у Wayback Machine.], Expres.online, 16 серпня 2019
- ↑ «Чехи в Україні не зазнають ніяких утисків», — Людмила Мухіна [Архівовано 18 серпня 2019 у Wayback Machine.], Громадське радіо, 6 листопада 2014
Посилання[ред. | ред. код]
- https://zubivshchyna.e-schools.info/photoalbum/32654
- Погода в селі Мала Зубівщина [Архівовано 14 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- https://1ua.com.ua/mala_zubivschyna [Архівовано 14 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- https://intvua.com/news/society/1527173278-ukrayina-i-ukrayintsi-ukrayinski-chehi-ta-chesnechka-retsept-.html [Архівовано 14 вересня 2018 у Wayback Machine.]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мала Зубівщина |
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |