Бондарівка (Коростенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Бондарівка
Центральна вулиця
Центральна вулиця
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Коростенський район
Рада/громада Бондарівська сільська рада
Код КОАТУУ 1822380801
Основні дані
Засноване 1618
Населення 497
Площа 2,965 км²
Густота населення 167,62 осіб/км²
Поштовий індекс 11562
Телефонний код +380 4142
Географічні дані
Географічні координати 50°53′31″ пн. ш. 28°14′21″ сх. д. / 50.89194° пн. ш. 28.23917° сх. д. / 50.89194; 28.23917Координати: 50°53′31″ пн. ш. 28°14′21″ сх. д. / 50.89194° пн. ш. 28.23917° сх. д. / 50.89194; 28.23917
Середня висота
над рівнем моря
193 м
Найближча залізнична станція Бондарівський
Місцева влада
Адреса ради 11562, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Бондарівка, вул. Миру, 50, тел. 9-95-42
Карта
Бондарівка is located in Україна
Бондарівка
Бондарівка
Бондарівка is located in Житомирська область
Бондарівка
Бондарівка

CMNS: Бондарівка на Вікісховищі

Бондарі́вка — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Населення становить 497 осіб.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Бондарівка – село, центр сільської ради, розташоване за 40 км на південний захід від районного центру міста Коростень. Через село проходить автомобільна дорога Р49, та поруч з селом залізниця, станція Бондарівський. Площа населеного пункту складає 336,7 га. Кількість дворів – 201.

Назва[ред.ред. код]

Назва села походить від роду занять місцевого населення, яке виготовляло дерев’яні вироби домашнього вжитку: відра, діжки тощо. Люди, які виготовляли діжки, називалися бондарями. Звідси назва села – Бондарівка. Крім того, раніше у селі переплавляли залізну руду, що залягала в навколишніх болотах. Це засвідчує назва окраїни села – Рудня.

Географія[ред.ред. код]

Селом протікає річка Крашевня (Кропивня, Кропивенька), ліва притока Ужу.

Історія[ред.ред. код]

На сайті Верховної Ради України вказано дату заснування 1685 рік, проте на карті Ґійома де Боплана 1665 року село вже позначене, а фактично існує як містечко з 1618 року.

Населений пункт відомий з 1618 р. як містечко і власність Вислоцького Рафаїла Лицинського. У другій чверті XVII ст. перейшло до київського підкоморія Стефана Немирича. Після розподілу маєтків між його синами у 1650 р. дісталось Юрію Немиричу. У 1680 р. село подароване генерал-майору польських військ Іллі Лонцькому. У 1685 р. перейшло до його дочки Катерини Шуйковської. У 1688 р. село було продане Вацлаву-Констянтину Зубчевському, у 1741 р. – Овруцькому підчашому Олександру Гуревичу. У XVII–XIX ст. входило до складу Ушомирського маєтку поміщиків Гуревичів, Нововейських, Богушів. Земля в основному належала поміщику Нововейському – майже 2 тисячі десятин. 14 десятин було у користуванні церкви, що й до цього часу розташована в центрі села. Покровська дерев’яна церква збудована у 1899 р. на місці старого храму, що існував з кінця XVIII ст. У 1887 р. відкрито парафіяльну школу, її роботою керував священик Речичький. У 1899 р. в селі нараховувалося 733 жителі на 129 дворів. У 1911 р. – 1099 жителів, 199 дворів, у 1926 р. – 1655 жителів і 302 двори. У 1941 р. – 884 жителі і 302 двори. У 1915 р. через село прокладено залізницю Коростень–Новоград Волинський.

У грудні 1917 р. встановлено радянську владу. Першим головою сільської ради обрали місцевого жителя Івана Глембу. 5 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду до Бондарівки несподівано прийшла ударна частина Івана Ремболовича з Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки. Тут було захоплено у полон кількох комуністів, серед яких один власноручно розстріляв перед цим 53 людей. За вироком військового суду його того ж дня було повішено у Пісках. У 1924 р. створено кредитно-кооперативне товариство «Хлібороб», яке у 1930 році реорганізовано в колгосп «Червоний промінь». У 1930 р. завершено колективізацію. До початку Великої Вітчизняної війни в селі діяли 2 магазини, клуб, семирічна школа. На території Бондарівки поховано 25 воїнів 195-ої стрілецької дивізії, які загинули 27 липня – 5 серпня 1941 р. в оборонних боях з нацистськими окупантами. У 1943 р. село було звільнене від німецьких військ. З тих років воно почало відбудовуватися. У 1950 р. створено колгосп імені Володимира Леніна, на базі якого з’явилося СТОВ «Бондарівське», що орендувало 648 га землі і займалося виробництвом молока, м’яса та вирощуванням зернових культур.

Сьогодення[ред.ред. код]

До числа закладів соціальної сфери входять: терапевтине відділення Центральної районної лікарні на 20 ліжок та фельдшерсько-акушерський пункт. У селі діє будинок культури на 250 місць та бібліотека з фондом у 12 тис. томів. Школа припинила своє існування із 1 вересня 2016 року в зв’язку з відсутністю достатньої кількості дітей, хоча ще 30 років тому в ній навчалося 350 дітей. На території сільської ради працює два підприємства: ВАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів» та ТОВ «Гулянецький щебзавод», діють чотириі пилорами та працюють 13 магазинів. На даний момент головою сільської ради є Олександр Васильович Остапчук. Головним лікарем терапевтичного відділення лікарні є Василь Ярославович Петрів, який рішенням сесії районної ради від 17 серпня 2016 року нагороджений найвищою нагородою району «За заслуги перед Коростенщиною».

Персоналії[ред.ред. код]

На фасаді Бондарівської школи встановлено Меморіальні дошку пам'яті старшого солдата Віктора Бутрика та солдата Олександра Іваненка,учасників російсько-української війни 2014–2015 які в ній навчалися.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
  • Мельниченко, А. С. Нарис з історії села Бондарівка [] / А. С. Мельниченко // Тези Всеукраїнської науково-практичної on-line конференції аспірантів, молодих учених та студентів, присвяченої Дню науки, 14-16 травня 2014 року / М-во освіти і науки України, Житомир. держ. технол. ун-т, Всеукр. спілка вчен.-економістів, Нац. ун-т водного госп-ва та природокористування (м. Рівне) ; оргком.: Мельничук П. П. (голова) [та ін.]. - Житомир : ЖДТУ, 2014. - Т. 2. - С. 431 . - ISBN 978-966-683-402-0
  • 2). Bondarówka., wś nad rz. Kropiweńką, pow. żytomierski, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1900. — T. XV, cz. 1 : Abablewo — Januszowo. (пол.)
  • Погода в селі Бондарівка



Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.