Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/14 січня 2012

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

	На вилучення: 31 жовтня 1 листопада 2 листопада 3 листопада 4 листопада 5 листопада 6 листопада
Див. також усі кандидати на вилучення, критерії вилучення статей, критерії значущості Інші статті-кандидати на об'єднання, на розділення, на відновлення, на поліпшення, на перейменування

---

Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані коментарі не враховуються!

↓	Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему

Trans_Flash

• Поставив: --Звірі 00:09, 14 січня 2012 (UTC)
•  За:

1. Копіює частину статті Secure Digital --Звірі 00:09, 14 січня 2012 (UTC)
2. --Dolyn 09:32, 14 січня 2012 (UTC)

•  Проти:
•  Утримуюсь:

1. Та наче не копіює. Інша справа, що стаття має називатися MicroSD, що є перенаправленням на Secure Digital. Але у двох десятках іншомовних розділів це окрема стаття. Не голсую проти, бо текст дослівно співпадає з з тим, що є у посиланні, яке я навів. Я це помітив, вже після того, як віфікував та додав інтервікі. Не голосую за — шкода своєї праці, а переписувати щось поки не хочеться — не моя тема.--Олег 09:37, 14 січня 2012 (UTC)

Підсумок

Microcell перенаправив на Secure Digital#MicroSD та MiniSD --AS 02:31, 25 січня 2012 (UTC)

Лопата Андрій Іванович

• Причин: Значення особи не показано та не розкрито. Нагород чи досягнень не вказано, не є членом професійних спілок (лише брат члена НСПУ). В нас же особи мають мати незалежне значення від когось. Гугл результатів не дає. Такої особи взагалі не знає (натомість знає кількох абітурієнтів з таким ім'ям). Людина не верифіковувається. Джерел немає.
•  За:

1. Не проходить за критеріями значимості ВП:КЗП. --Kharkivian 10:59, 14 січня 2012 (UTC)
2. Значимості за ВП:КЗП не розкрито, відсутні незалежні джерела про письменника та його творчість, відсутня будь-яка інформація щодо його творів (наклади, реакція критики, отримання літературних премій тощо) — NickK 11:35, 14 січня 2012 (UTC)
3. Аргумент "автор двох книг" не проходить, оскільки ВП:КЗП#Діячі мистецтва говорить про видання накладом не менше 5000 примірників, в даному ж випадку маємо по 500. Однак 500 < 5000. Інших аргументів у опонентів номінації на жаль не побачив. --А1 18:24, 14 січня 2012 (UTC)

   Це явно завищена планка для сучасної ситуації. 5000 примірників не мають навіть відомі поети - члени НСПУ. Якщо ми введемо ценз 5000 прим., то у нас в Україні буде десь з 15-20 поетів.--Білецький В.С. 18:52, 14 січня 2012 (UTC)

   В ру-вікі ще більший показник: загальний тираж не менше 20 тис. В нас і так все дуже м'яко. Тут загальний тираж 1 тис. прим. До речі, Ліна Костенко змогла написати книгу, яка вийшла десь 150 тисячним тиражем? --Kharkivian 19:08, 14 січня 2012 (UTC)

   Повторюю - це явно завищена планка для сучасної ситуації. Загалом у 2010 році (для прикладу) середній наклад книг що мають ISBN за даними Книжкової палати України склав близько 2000 примірників (див. http://www.osvita.org.ua/news/55264.html). При цьому існує чітка світова тенденція на зниження накладів. Щодо фахової літератури, то вона має наклади 500-1000 прим. - і то у кращому випадку. Костенко, Забужко і т.і. - виключення.--Білецький В.С. 18:52, 14 січня 2012 (UTC)

   В чому проблема: автор нехай напише ще 2-3 книги, і тоді загалом все ок. А поки... Про фахову ж літературу скажу більше - 300! --Kharkivian 19:16, 14 січня 2012 (UTC)

   Автор має ще дві талановиті повісті у рукопису, але не має грошей на їх видання. --Perohanych 19:26, 14 січня 2012 (UTC)

   300 - це Монографії, а фахові журнали - 100. А 5000 - це не сумарний наклад (за все життя), а одного видання. І це - завищена планка, яка не враховує сучасних реалій.--Білецький В.С. 19:20, 14 січня 2012 (UTC)

4. Не проходить за критеріями значимості: тираж замалий і джерел, м'яко кажучи, не густо для створення статті — а як відсутні джерела, то статтю згідно правил взагалі написати неможливо. Щодо тиражу: 500 примірників — це до кількох бібліотек і родичам/знайомим подарувати, тобто зацікавленості в суспільстві книга не викликала і знати цього пана ніхто не буде (можливо, треба додати слово на жаль, але треба керуватися енциклопедичною значущістю особи, а не її розкруткою через Вікі). --Alex-engraver 21:55, 15 січня 2012 (UTC)
5. Замало для значимости. Є особи, які друкуються в регіональних збірниках чи видають власні книжечки накладом 200-300 примірників, що аж ніяк не робить їх значимими письменниками. --Friend 11:22, 16 січня 2012 (UTC)

   Мова не про 200-300 примірників, а про сукупний наклад 1000 (дві книги по 500 примірників). Мова також іде про автора книги, ілюстрованої Народним художником України і шевченківським лауреатом. Сам цей факт робить книгу значимою, а відтак і її автора. Не говорячи про регулярні (щонайменше три) публікації в «Літературному Чернігові». Зважте також на те, що автору зараз 77 років, він пенсіонер і все життя жив у глухому селі. --Perohanych 11:43, 16 січня 2012 (UTC)

   Е ні, давайте мухи отдельно, котлеты отдельно. Книга може бути значимою сама по собі, автор сам по собі, про що скажу далі. По-перше, щоб сучасна, а не середньовічна книга стала значимою, її тираж має бути трохи побільше, або ж вона має бути оцінена суттєво вище. По-друге, якщо брат-відомий художник проілюстрував книгу брата-маловідомого письменника — це лише каже про якість ілюстрацій, а не самої книги. Далі читайте уважніше, де мова йде про сукупний наклад у 1000 примірників, то це «Значна кількість науково-популярних публікацій» і стосується діячів науки (освіти теж, але в даному випадку висока освітянська роль видань не показана). Ми кажемо про діячів мистецтва, для яких треба задовольнити хоча б три, але дещо інші критерії. Він призер відомого українського конкурсу? Наразі це не показано, цей обласний конкурс ледве гуглиться і які там серйозні суперники були теж невідомо. Не професор профільного вузу, загальний тираж менше 5000. Висвітлення творочості в ЗМІ яке-не яке є, не сперечаюсь — але це перш за все значимість творчості, а що відомо про автора, окрім чотирьох речень, з яких лише одне підтверджено зноскою на АД. Інформація про ньго в друкованих довідниках чи творчість в онлайновій БД — не показано. Фан-клуби чи робота в жанрі, який викликав резонанс у професійному співтоваристві — не показано. Тому без додаткових положень окрім інформації в ЗМІ про книжку Лопати, казати про значимість її автора поки важко. --Alex-engraver 14:02, 17 січня 2012 (UTC)

6. Проголосую проти вилучення, якщо у КЗ буде внесено пункт - КУМ, СВАТ, БРАТ, СУСІД ПО ПІД`ЇЗДУ відомого художника (письменника, артиста, спортсмена тощо) є значимим. А поки що, вибачте - 2 брошурки по 500 примірників... А щодо логики одного колеги, то книга не може бути значимою ДЛЯ ОКРЕМОЇ СТАТТІ тільки тому, що ї ілюструвала значима ДЛЯ ОКРЕМОЇ СТАТТІ особистість! Так що у А.І. Лопати значимих (для окремої статті) книжок немає. Serg7255 21:26, 17 січня 2012 (UTC)

   Називати книги обсягом 180 і 240 сторінок брошурками? До того ж одна з них є збіркою і надрукована в рамках виконання державної програми за державний кошт. Ви не уявляєте, які там скупі кошти на цілу область, і яка за них конкуренція. Якщо її виграв сільський пенсіонер, то мабуть ця книга того варта. Знаєте, скільки коштує рецензія літературного критика, щоб критик написав? А потім — скільки коштує, щоб опублікували. Однієї пенсії директора школи — не вистачить. Двох також. --Perohanych 17:08, 18 січня 2012 (UTC)

•  Проти:

1. Увага: Статтю перероблено.  Автор двох книг, одна з яких видана на виконання обласної програми «Українська книга». Ілюстрував цю книгу Народний художник України, лауреат Національної премії імені Т.Шевченка Василь Лопата. Редагував книгу голова Чернігівської обласної організації НСПУ Станіслав Реп'ях --Perohanych 16:13, 14 січня 2012 (UTC)

   Двох книг, а чи не замало цього???? І ще, не може бути людина значима чере брата, кума, свата ще когось. Це кумівство, якого у нас у політиці вистачає! --Kharkivian 16:48, 14 січня 2012 (UTC)

   чи не замало цього???? Ну так перевірте на собі - підготуйте книгу - виграйте конкурс "Українська книга", видайте і отримайте "добру пресу" на книгу. Тоді й матимете відповідь - чи не замало. Інколи роки і роки на те йдуть.--Білецький В.С. 17:00, 14 січня 2012 (UTC)

   Де та преса??? Преса про брата чи інформація, що книга надійде до бібліотек, адже вона і так видана на державний кошт? Чи не забагато честі? Я все більше переконуюсь, що УКРАЇНСЬКА ВІКІПЕДІЯ ВСЕ БІЛЬШЕ І БІЛЬШЕ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА СМІТНИК. А ТИХ, ХТО ХОЧЕ БОРОТИСЯ З НИМ ВІДРАЗУ ЗАЦЬОВУЮТЬ. МАБУТЬ, МЕНІ КРАЩЕ ПІТИ ЗВІДСИ..... НА ВСЕ ДОБРЕ! --Kharkivian 17:17, 14 січня 2012 (UTC)

   Почніть з першого - напишіть і видайте за конкурсом "Українська книга" книгу. Потім поговоримо. Ви взагалі далекі від розуміння - що це за праця. Успіхів.--Білецький В.С. 17:55, 14 січня 2012 (UTC)

   Новаторський підхід для розширення вікіпедії! Можна запропонувати пану Харків'яну перемогти у чемпіонаті міста з боксу. Потім поговоримо, ящо буде з ким... Якщо не зможе — опишемо всіх кандидатів в майстри спорту з боксу. --Олег 18:14, 14 січня 2012 (UTC)

   Але ж цю книгу щедро ілюстрував Народний художник України, Шевченківський лауреат, навіть якщо цей художник — молодший рідний брат автора. Також раджу почитати саму книгу, можу позичити — маю у своїй бібліотеці --Perohanych 16:55, 14 січня 2012 (UTC)

   Так стаття про Андрія Лопату, значення якого визначається виключно творючістю його самого, а не значимістю його брата! З повагою, --Kharkivian 17:13, 14 січня 2012 (UTC)

   Так, саме про Андрія, який написав книгу, яка удостоїлася того, що її ілюстрував Народний художник України і Шевченківський лауреат Василь. --Perohanych 17:16, 14 січня 2012 (UTC)

2. Як автор книги.--Krystofer 16:44, 14 січня 2012 (UTC)

   Колего, перечитайте КЗ (особи - діячі мистецтва). Для того, щоб бути значимим для окремої статті Вікіпедії, замало бути автором 2-3 книжок (тим більше, тиражами по 500 примірників). Serg7255 21:42, 17 січня 2012 (UTC)

3. Як автор книг.--Білецький В.С. 16:57, 14 січня 2012 (UTC)
4. Підтримую Білецького В.С.. --ValeriySh 22:27, 14 січня 2012 (UTC)

   Тут не голосування, а обговорення. Голоси ніхто механічно підраховувати не буде, так що у «галочках» немає ніякого сенсу. Наводьте, будь ласка, конкретні аргументи, чому Ви вважаєте, що стаття повинна бути залишена. Serg7255 21:48, 17 січня 2012 (UTC)

5. Погоджуюсь з аргументами "проти". Який смітник? Основний простір же не страждає! Не варто вилучати все підряд! З повагою --PED 14:21, 18 січня 2012 (UTC)
6. Почекав трохи, аби почути думку фахівців по цій тематиці, і....... жодного!!!!! хоча пана Юрка та та професора Білецького (як автора книжок) можна таки (хоч трохи) й вважати. А тепер ключове .... переписали (тю, зкалькували) чужі/чужинські стандарти для літератури/книжок й задоволені. А підкажіть но мені це НАЦІОНАЛЬНИЙ проект, чи глобалістично-гламурний????? Та українське суспільство не отримує 10 мільйонів видань щомісяця (як це в англійському середовищі) - тому щштучно виведена англіцько/російська цифра в тиража - зовсім НЕУМІСНА!!!
   • Я видавець (доволі років уже:), й в мене в області за кілька десятиліть ЛИШЕ 10-20 книжок видавалися тиражем більше 3-5 тисяч екземплярів (та й ті лише за державний кошт/відкат чи за сприяння діяспори).
   • Та ті таки Прохазьки, Любки, чи Винничуки зачинають завше з 500 чи 1000 екземплярів і лише за умови Піару та скандалів - піднімали собі додаткові тиражі (а то й приписували:).
   • Ще одне, в час наступу цифрових технологій книжка перетворюється в атрибут/сувенір культури, а відтак її тиражі падають й видавці намагаються вигравати завдяки ексклюзивності та раритетності. саме в тиражах 1000 (а то й 500 екземплярів).
   • Тому мене дивують голослівні (не фахові) досікання до тиражу книжки - особливо в часі коли їх (книжок) в арифметичній прогресії становиться менше й менше.
   • Спудеям трішки роз'ясню економіку методички та книжки: Будь-якому дилетанту поліграфії відомо, що тиражування 100 сторінкових методичок навіть економічно вигідно при тиражі до 200-400 штук, а далі треба виходити їз цифри 1000 штук й лище офсетом (для цифри економіка починається з 3000). А ось для книєжки обємом уже від 200 до 300 сторінок - економіка стосується лише з часу її друку офсетом (і тут стартують саме з 500 екземплярів, тільки розпіарених зачинають з 2000), а ось цифрова технологія (чи вперемішку з офсетом) може застосовуватися й для тиражів у 200 чи 300 штук - але для репринтних та ексклюзивних видань!!!! (тому що вних економіка не закладається). ТОму тутешній сарказм щодо методичок - вимагає (принаймі) вибачення перед тим хто редагував статтю - не петраєте не суньтеся зі своїми....
   • Тепер літературна складова (в ній не вважаюся днадто спеціялістом, але те що дуже близький до них дозволяє мені висловити свої міркування). Назвати літератора Лопату Андрія світилом літератури, не берусь, та..... в середовищі літературному є така ієрархічна складова, відносно якої їх починають сприймати літераторами/письменниками й вона доволі стала. За нею, будь-який міський писака написавши навіть з десяток своїх творів/книг так й може залишитися невідомим графоманом - і це через те, що володіючи чималими засобами для свого просування він так й не засвітивсь. Натомість, письменник-початківець з периферії уже за кількома своїми дописами/творами стає літератором (приклади Мартовича та інших....) і це пов'язане як їх митецьким відображенням (нових, непричесаних літературних тенденцій) так й позиціонуванням в середовищі/суспільстві - виступи/читання на сільських та районних культурних заходах, цитування творів в місцевих виданнях, представлення в БІБЛІОТЕЧНИХ каталогах, мистецьких регіональних об'єднаннях та інших засобах (які майже всі відбуваються на ЛЕГАЛЬНОМУ рівні - при збіговиську народу чи участі владних/суспільних інституцій). Тому уже за кілька років ця персона проходить по багатьом місцевим міркам в когорту літераторів-письменників, що я й констатую за паном Лопатою (і уже на обланому рівні).
   • Наостанок, повернуся до "зкалькованих чужинських норм", якщо для англійців, росіян, французів, китайців - суттєвою потребоює виставлення межі попадання в число письменників-літераторів (в силу розвинутості їх суспільства та обмеження в засиллі емігрантів-писак чи графоманів), то для мене ОЧЕВИДНИМ непотребом ----- вважаються такі ТУПІ калькування длія українського суспільства. Тим паче, в часі розвою творчості Анни Ахмєтової, Ганьок-Терез .... Товстоухових - популяризація/висвітлення діячів пера (літераторів, та ще й українських) повинна бути головною складовою для ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО національного проекту. --Когутяк Зенко 21:26, 18 січня 2012 (UTC) і така собі родзинка - вчитель який виплекав міністра, кількох громадських діячів, спортовця (правда ще не олімпійця) не вартує уваги українського суспільства???

   Хто цей міністр, громадські діячі, спортовець? У статті про жодну особу цього не зазначено факту навчання у Коломійцівськійпереплутав, треба було шукати у Козарській NickK 23:52, 18 січня 2012 (UTC) школі ні у Вікіпедії, ні в інших джерелах. Якщо ж ви вважаєте, що повинні бути у Вікіпедії всі письменники-літератори, то запропонуйте зміни до критеріїв так, щоб залишити лише справжніх літераторів і відсікти всіляких графоманів, які друкують книги маленькими накладами власним коштом чи коштом друзів на сувеніри. В мене, наприклад, теж є вдома книга такого невідомого поета сумнівної літературної цінності, наклад чи то 300, чи то 500 примірників, друкарня якогось підприємства, і я не думаю, що факт видання цієї книги зробив цього поета значимим для Вікіпедії — 22:38, 18 січня 2012 (UTC)

   Дам вам, Ніку, одне прізвище Крупко Петро Миколайович. А щодо ваших роздумів про цінність літератури..... позбавте мене від них, оскільки не являєтеся фахівцем в цій царині. В мене теж "валяється" дома книжечка поезій Василя Вишиваного, видана накладом в 300 примірників .... тепер високо-художній раритет (про який мій син сказав «що за подертий брудний зошит - навіть на літачки не годиться») - а чомусь за ним багато хто ганяється:):)

   Так а звідки відомо, що пан Лопата щось викладав у Петра Крупка? Той же спортсмен, який уже 50-річний і точно не стане олімпійцем, у Носівці вчився. Якщо той же Петро Крупко десь в інтерв'ю згадає, що він багато чому завдячує своєму вчителеві Андрієві Івановичу Лопаті, тоді питань не буде, а так це припущення (могли не перетнутися, міг нічого не викладати, міг бути вчителем у предметі, який викладався раніше або пізніше). І цілком може бути, що знамениті випускники ніяк не пов'язані з викладацькими здібностями вчителя — якщо, наприклад, є директор їдальні, де в свої молоді роки харчувалися нині відомі політики та науковці, він же не буде значимим через те, що так добре їх годував, що ті вийшли в люди?

   І щодо книжок — ми будемо гадати на кавовій гущі, стане відомим письменник чи ні? Видав книгу — пряма дорога до Вікіпедії? (А якщо не видав, то це і не письменник, принаймні, ніхто про його письменницькі здібності не знатиме). Може, все ж використовувати простіший критерій — чи є особа визнаним літератором, чи поки лишається нікому не відомою? (останнє питання не конкретно щодо пана Лопати, а щодо письменників загалом — NickK 23:52, 18 січня 2012 (UTC)

   Крупко Василь Олександрович і Крупко Петро Миколайович таки вісім років навчалися в Козарській восьмилітці, де директором був Лопата Андрій Іванович. Я в Козари приїхав лише в 1975 і тому вчився лише один рік у 8-у класі разом з Крупко Василь Олександрович. Рецензій на твори Андрія Лопати я не зустрічав, однак спробую з часом пошукати. Андрій Іванович викладав малювання (він не менш талановитий художник як його брат) і російську літературу. Звичайно, мої репліки не є авторитетним джерелом, проте прийміть на віру, що книжки Андрія Івановича справді варті уваги. --Perohanych 07:17, 19 січня 2012 (UTC)

   Дякую, пане Юрку затягнулисте "полемічний зашморг":) на Нікові, який він сам собі накинув той зашморг в пошуках виправдання своєї необізнаності.

   Ніку, я дуже перепрошуюся, що в слідуючому пості буде трохи особистих оцінок. Почну з головного спостереження - вже зо півроку переконуюся, що Ігор Турж (в деяких деталях) таки був правий щодо Вас - Ви не вмієте визнавати своєї неправоти/помилковості й, в пошуках виправдань, Ви виставляєте кучку напів-аргументів вимагаючи їх спростування, і, отримавши спростування, Ви надалі будете пертися, чіпляючись за буковки, фрази.... По життю, не раз стрічав таких персоналій, й переконаний що то не смертельно:), вже давно навчився як з тим боротися, оскільки Ви не мені (чи довколішнім) доказуєте щось, ні - Ви виправдовуєте саме себе (своє сумління), адже інтелектуально ви сильна людина й таким макаром доводите собі свою початкову реакцію на певний стан речей. Але жодній людині про усі на світі речі не може бути відомо, й не все ще вуйко Гугль може переповісти:) - тим й користаються досвідчені (по життю), й мені теж довелося трішки приховати Містера Очевидність - щоби Ви самі на нього напоролися:

   Я знав, що директор Лопата викладав малювання/креслення й частину трудового в сільській школі з кінця 60-х, а відтак ОЧЕВИДНО що Крупки мусіли навчатися у нього (елементарний життєвий досвід:), зрештою, не лише Крупки можуть підтвердити наставництво Андрія Лопати, адже він випустив ще один тираж 500 екземплярів, тільки тепер людських душ:)

   Ви бравуєте цифрами тиражів й зовсім не відаючи в специфіці української поліграфії/видавництва - натикаєтеся знову на ОЧЕВИДНІСТЬ

   Не розуміючись на мистецтві Ви шпекулюєте:) на митецькій ознаці, а відтак і значущості книжки випущеної не розпіареним письменником (себто піддаєте сумнівам самі роботи Лопати-художника - знову натикаючись на ОЧЕВИДНІСТЬ)

   Не відаючи в життєвих колізіях - бравуєте поняттям "куміство" (себто брат братомі посприяв) - тоді як ОЧЕВИДНІСТЮ є, певне братове наставництво саме старшого Андрія (який фізіологічно - був старшим), оскільки уже малюючи за Андрієм й молодший брат розвинув свій хист й пішов ще далі. Ніку, ви просто ще не маєте дітей (знову ж таки досвід:) й не відаєте в таких стосунках - а для мене ОЧЕВИДНІСТЬ навіть на примірі моїх дітей, коли старша дочка навчаючись музики втягнула в цю орбіту брата (з 4 років) і тепер уже в 6 років той відкриває всі місцеві/обласні концерти, навіть в тих де сестра не виступає, але яка його дома продовжує навчати (і тепер коли він, розпіарений, присутній на її концерті - зовсім це не кумівство, це колізії життєвих стосунків й цілком виправдані і називаються наставництвом - і такі приміри повсемісні).

   Запитуючи себе щодо літературних начал Андрія Лопати ви в своє виправдання привносите загальносвітові практики, які ОЧЕВИДНО, що не мають такої ж співставимості з українськими реаліями, коли наводяться вам ці різночитання - ви натикнувшись на ОЧЕВИДНІСТЬ і знову вишукуєте виправдання собі.

   Ніку, Ви ж інтелектуально багата людина й повинні розуміти, що в українських реаліях не все може бути відомо вуйкові Гуглю (в якого ви вишуковуєте всі відповіді). Наше суспільство ще не пересичене цифрою, а Андрій Лопата все своє активне життя провів за мажами цифри (як і всі минулі покоління) і , відтак, ОЧЕВИДНО, що його суспільна значимість знайшла відображення в паперових носіях (може, з роками, і їх оцифрують:) - тому комизитися, вишуковуючи якісь причини - вбачаю не доцільним з вашої сторони (бо життєвий досвід підказує, що багаторічний директор школи має численні публікації в пресі та виступи перед громадою району...)

   Ніку, ще багато чого ОЧЕВИДНОГО можу розтлумачити, але час мій (і ваш) дорогий, тому маю прохання - не вдавайтеся до передчасних висновків і, особливо, в питаннях які вам не є притаманні (тобто, не по фаху). --Когутяк Зенко 10:09, 19 січня 2012 (UTC) в надії, що ймете щось корисне з написаного - надалі не відписуватиму (та й не хочеться ескалації, що була у вас з Ігорем)

   Чудово. 1) Я цілком згоден, що про пана Андрія Лопату не може бути друкованих джерел. Я вже сам рятував якусь статтю, користуючись якимось часописом 1990-х років, досить кепськи оцифрованим, і це було єдиним джерелом. Тобто я ніколи не вважав відсутність саме електронних джерел проблемою. Але чи можете ви дати посилання на друковані рецензії на його твори? Навіть якщо ця рецензія буде на кілька речень і опублікована в обласному часописі 1970 року, це буде ознакою визнання пана Лопати як літератора. Але де ці рецензії? 2) У нас є свідок, що пан Лопата був директором школи, де навчалося три значимі особи. Чи змінилося щось би, якби ці особи навчалися в сусідній школі? Враховуючи, що жоден з них не пов'язаний в подальшому ні з малюванням, ні з літературою, сумніваюся. Знову-таки, якщо він був видатним педагогом, мав якісь непересічні методики викладання, чи було про це десь написано? Знову-таки, районна газета 1980 року, де відзначався б надзвичайно прогресивний педагогічний підхід вчителя Андрія Івановича Лопати, мені підійде. Чи маєте ви таку? — NickK 13:55, 19 січня 2012 (UTC)

   Хіба сам факт регулярної публікації творів Андрія Лопати в обласному часописі (у статті приведено посилання на три публікаці, однак насправді їх значно більше) не є фактом визнання його як літератора? Також Лопата регулярно впродовж життя публікувався в районній газеті, однак її електронний архів відсутній. Стосовно педагогічних досягнень, то у статті і не пишеться, що він «український педагог». --Perohanych 14:01, 19 січня 2012 (UTC)

   Перепрошую, і я друкувався у всеукраїнській газеті кілька разів, але це не означає, що я значимий як "краєзнавець" чи "журналіст"? Кількість публікацій, біліографія найзначніших з них, АД (як у Кравчука)? Ви ж знаєте правило, що ОДС - не джерело.... Лишень були б джерела... --Kharkivian 16:07, 19 січня 2012 (UTC)

   Значимість визначається за сукупністю. Якщо до того що Ви вже маєте, напишете ще дві краєзнавчі книжки, і одна з них здобуде право бути опублікованою за рахунок бюджету та вийде під редакцією голови спілки краєзнавців Харківської області — то чому й ні --Perohanych 17:13, 19 січня 2012 (UTC)

•  Утримуюсь:

Підсумок

Поки що вилучити. Переніс до Користувач:Perohanych/Лопата Андрій Іванович. Відповідає тільки двом критеріям: „Письменники — автори книг або музиканти (музичні колективи), що продали альбоми, видані загальним тиражем не менше 5000 (ну, ± кілька тисяч) примірників, або регулярно публікуються в незалежних періодичних виданнях з таким же тиражем.‟ і „Митці, чия творчість (концерти, виставки, публікації тощо) була висвітлена у ЗМІ, Інтернет-виданнях‟ (якщо висвітленням вважати згадку, що така книжка є і поступила в бібліотеки), при чому дужже грубо, а решта фактів (директор, брат) небагато додають. Доробити або додати в якусь иншу статтю --AS 03:20, 25 січня 2012 (UTC)

Наступ царату на землі Війська Запорозького

• Поставив: --Dolyn 11:42, 14 січня 2012 (UTC)
•  За:

1. не формат для енциклопедії --Dolyn 11:42, 14 січня 2012 (UTC)
2. Дозвольте висловити мені історику, який присвтив вивченню козацької проблематики більше 5-ти років свого життя.
   • Перше, назва статті є неенциклопедчною: це стаття В. О. Пірка (хоч і з його дозволу), але в самому тексті порушується кілька постулатів Вікіпедії: НТЗ та безсторонність. Про назву я вже сказав.
   • Друге, через такі статті і існує в суспільстві своєрідне відношення до укр-вікі
   • Третє, про сам наступ царату на землі йдеться лише десь з останньої третини тексту статті: до цього йдеться про що завгодно: про Визвольну війну Б. Хмельницького та запорожців, про заселення слобідських полків, спорудження Бєлгородської та Ізюмських ліній, заснування Тору - якась збірна солянка. Це все має дуже опосередковане відношення до як Війська Запорозького та Війська Запорозького Низового, і фактично дублює вже прописні істини, які є у статтях про ці поняття та про Слобідську Україну. Загалом, це радше нагадує вступ до історії Донецької області, оскільки цей досідник радше досліджує історію цього регіону 16-18 ст.
   • Четверте, тема цікава, актуальна, але метеріал цієї статті дублює вже той матеріал, який існує в інших статтях Вікіпедії, а ледь не половина інформації жодним чином не стосується ані об'єкту, ані предмету статті (перепрошую, але вже зараз треба бикинути добіса чотири сьомих статті!!) через неенциклопедичність та не відношення до теми, оскільки оця інформація не пояснює тих механімів, які автор виголошує як маніфест у назві цієї статті: перепрошую, але це зібраний фактаж з теми, і складений в неї без пояснення причинно-наслідкових зв'язків, без виведення певних концептуальних ідей - це проста описова історія. У Вікіпедії ж потрібно трохи інакше викласти історичні події, погодьтеся...
   • П'яте, що з цим робити. Пропозиція така: перенести в мій особистий простір, і я спробую з цього щось зробити: або окрему статтю, або доповнення до вже існуючих статей. З повагою, --Kharkivian 10:21, 15 січня 2012 (UTC)

Скільки Вам необхідно часу щоб краще ніж у розглядуваній статті висвітлити питання злочинів й загарбницької політики російського царату проти Запоріжжя й причини того, чому протягом століть поміж козаків й українців співалося

ніде прожити.

Оселився вражий москаль,

Виганяє з хати. [1]

та чому це раптом опинився Запорожець за Дунаєм та як віддавалися козачі землі російськими царями російським поміщикам? Місяця вистачить? Це щодо строків.

Щодо місця то вважаю треба зберегти авторство статті якщо автор не проти й всі зміни можна зробити у вже існуючій статті. Blast furnace chip worker 11:39, 16 січня 2012 (UTC)

Дана стаття порушує безсторонність, НТЗ, енциклопедичний стиль. Скільки часу? На пошук відповідної літератури і джерел. Тема складна, і висвітлити її необхідно фахово. В даній статті більша половина тексту - вода, яка не стосується теми статті. З повагою, --Kharkivian 11:44, 16 січня 2012 (UTC)

Тобто, іншими словами, майже половина тексту — стосується теми статті, і якщо відкинути воду — то текст буде відповідати назві? Якщо так, то статтю треба не вилучати, а поліпшувати. --Perohanych 14:18, 16 січня 2012 (UTC)

Інша половина стосується Російській політиці стосовно України у 17-18 ст., причому цей текст потребує значної переробки, і його можна додати до вже існуючих статей. А статтю треба переписати, змінивши назву, змічт, додавши більш фахові джерела, літературу і т. п. Поки що цей - описова історія пропогандистського характеру. --Kharkivian 18:57, 16 січня 2012 (UTC)

•  Проти:

1. Якась недоречна номінація. Стаття присвячена важливій темі в історії України. Чом це раптом не формат? Так, потребує певної доробки з вікіфікації, але це не привід для подібних номінацій. Blast furnace chip worker 07:42, 15 січня 2012 (UTC)

   Так, статтю треба поставити на доопрацювання, а не видалення. Але стосовно формату пан Dolyn, думаю, правий. Див. Обговорення:Наступ царату на землі Війська Запорозького.--Олег 09:52, 15 січня 2012 (UTC)

2. Зважаючи на приведений вище висновок фахового історика Kharkivian, що майже половина тексту — стосується теми статті. --Perohanych 14:18, 16 січня 2012 (UTC)
3. Як вище було вже зазначено, текст належить доктору історичних наук, професору Пірку Василю Олексійовичу, який спеціалізується на дослідженні історії України цього часу і зокрема історії Запорозького козацтва. Це один з визнаних спеціалістів у даній тематиці. Стаття - з фахового журналу Схід.--Білецький В.С. 06:46, 17 січня 2012 (UTC)

   Підтримую збереження тексту в якості окремої статті у Вікіпедії, однак статтю бажано переробити у енциклопедичну статтю. --Perohanych 12:07, 17 січня 2012 (UTC)

Той, хто виноситиме рішення щодо статті нехай дасть попередні висновки якщо вони будуть. Blast furnace chip worker 18:28, 18 січня 2012 (UTC)

•  Утримуюсь:

Підсумок

Та що тут думати: Kharkivian сам викликався доробити статтю. Користувач:Kharkivian/Наступ царату на землі Війська Запорозького --AS 03:29, 25 січня 2012 (UTC)

Категорія:Персоналії Буковинського державного медичного університету

• Поставив: NickK 12:37, 14 січня 2012 (UTC)
•  За:

1. Надмірна категоризація. Вже є Категорія:Випускники Буковинського державного медичного університету і Категорія:Науковці Буковинського медичного університету, кого відносити до персоналій — невідомо — NickK 12:37, 14 січня 2012 (UTC)

   Ну так ці дві можна об'єднати у Персоналії--Kamelot 16:47, 14 січня 2012 (UTC)

   І так на кожен виш створювати по додатковій категорії? Адже крім випускників і науковців, у виші навряд чи хтось буде енциклопедично значимим — NickK 17:01, 14 січня 2012 (UTC)

   Є ще категорії ректорів (можна додати до науковців, а можна і окремо виділити). Власне я ні за ні проти. Просто бачу невеличку перспективу--Kamelot 17:05, 14 січня 2012 (UTC)

2. Згодний, що занадто дрібна категоризація. З повагою, --Kharkivian 16:50, 14 січня 2012 (UTC)
3. --Neon Knight 19:06, 18 січня 2012 (UTC)
4. Спрощення без втрати інформації. --Friend 11:19, 20 січня 2012 (UTC)
5. Який сенс створювати категорії, 95% відсотків яких буде складатися з 1-2-х підкатегорій, а інші 5% — з 3-х? Більше незручностей, ніж користі. Достатньо включити у Категорія:Буковинський медичний університет. Олег 00:01, 21 січня 2012 (UTC)

•  Проти:

1. Категорія:Науковці Буковинського медичного університету дійсно можна вилучити, а ось щодо вилучення Категорія:Персоналії Буковинського державного медичного університету я проти. Випускники це випускники, їх достатньо багато у кожному виші, ті що закінчували університет і зробили вклад в розвиток охорони здоров'я, суспільства та інше будуть відображатись в цій категорії. До цієї категорії також відносяться викладачі, які закінчили інший навчальний заклад, а працюють чи працювали в Буковинському державному медичному університеті. До персоналій також відносяться не тільки викладачі, випускники, а і люди, які компетентні в своїй справі і роблять значний внесок в підготовку майбутніх медиків, але не мають наукових звань і регалій, але без них не буде існувати жодний ВНЗ. І ще, викладач, це необов'язково науковець, толкових лікарів, які викладають, допомагають оволодівати практичними навичками до якої категорії віднести? Я рахую, що до категорії Категорія:Персоналії Буковинського державного медичного університету, а у разі, якщо він є випускником то попаде ще і сюди Категорія:Випускники Буковинського державного медичного університету --Мельничук Олександр (Doctor MOM) 18:53, 14 січня 2012 (UTC)
2. Голосую проти вилучення Категорія:Персоналії Буковинського державного медичного університету. Ця категорія більш широка, ніж "науковці", або "випускники". Чому ви вважаєте, що крім випускників і науковців, у виші навряд чи хтось буде енциклопедично значимим? На мою думку, виш якраз характеризується в першу чергу викладачами. ДІйсно, можна забрати категорію "Науковці", проте лишити "Персоналії", куди потраплять і науковці, і викладачі, і інші достойні люди. --Olga.gomon 09:09, 20 січня 2012 (UTC)

   А викладачі зовсім не пов'язані з наукою? Чим же іншим вони тоді відзначилися, якщо не внеском у розвиток науки? В нас, здається, було обговорення, де було вирішено називати всі категорії саме як Науковці ВНЗ, бо науковці включають викладачів (які також займаються науковою роботою), але не навпаки (є науковці, які займаються дослідженнями в лабораторіях ВНЗ, але при цьому не викладають) — NickK 12:11, 20 січня 2012 (UTC)

3. Як я розумію, мова йде про потребу існування категорій «Персоналії вишу такого-то» в принципі. На мою думку, у об'єднанні у надкатегорію різних категорій, що стосуються людей, які мають стосунок до певного вишу, є сенс. Наприклад, подивився en:Category:Massachusetts Institute of Technology people. В цій категорії 6 підкатегорій: alumni, faculty, fellows‎, football coaches, staff‎, presidents. Єдине зауваження — не подобається поняття «Персоналії» у назвах категорій, у назвах розділів у статтях. Адже слово «персоналія» не є синонімом слів «людина», «особа». Персоналія — це «стаття» про людину. Тому я б назвав цю категорію Категорія:Люди Буковинського державного медичного університету. --Perohanych 14:34, 20 січня 2012 (UTC)

   Ну футбольні тренери в нас відразу відпадають, ректори є науковцями, тож чудово стають підкатегорією. Поясніть лише, будь ласка, різницю між alumni та fellows, а також faculty та staff в українських реаліях — NickK 17:41, 20 січня 2012 (UTC)

   Не поясню, бо не розуміюся. Ви маєте рацію в тому, що реалії у нас і в США різні. Проте до en:Category:Massachusetts Institute of Technology people потрапили до десятка людей, котрих не віднесено до жодної з існуючих там підкатегорій, що теж вважаю аргументом на рористь узагальнюючої категорії. А en:Category:People by university or college in the United States має 61 підкатегорію. --Perohanych 18:23, 20 січня 2012 (UTC)

   Це звичайна вада категоризації. З тих осіб 5 проводили наукові дослідження в MIT, один був деканом факультету (відтак і науковцем), і лише один був співзасновником MIT, який справді не потрапляє до жодної категорії. Але в наших реаліях ВНЗ практично не мають чітких засновників — NickK 18:47, 20 січня 2012 (UTC)

•  Утримуюсь:

Підсумок

• Вилучено на підставі обговорення, статті перенесені у категорію Науковці Буковинського медичного університету --yakudza 15:43, 25 січня 2012 (UTC)