Вільгельміна Райхард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельміна Райхард
Wilhelmine Reichard
Kunike-Reichard.jpg
Портрет Вільгельміни Райхард, 1820 рік (художник: Адольф Фрідріх Куніке)
Ім'я при народженні Йоганна Вільгельміна Зігмундін Шмідт
Народилася 2 квітня 1788(1788-04-02)
Брауншвейг
Померла 23 лютого 1848(1848-02-23) (59 років)
село Дьйолен (Döhlen)
·інсульт
Поховання
Країна Flag of the Kingdom of Prussia (1803-1892).svg Королівство Пруссія
Діяльність аеронавт
Знання мов німецька
Батько Зігмунд Давид Шмідт
Мати Юліана Вільгельміна Лідекен
У шлюбі з Готфрід Райхард
Діти (8) Фрідеріка Елізабет Райхард, Карл Август Евсебій Райхард, Мінна Анжеліка Райхард, Вільгельміна Генрієтта Гедвіга Райхард, Готфрід Райхард, Бетті Райхард, Герміна Райхард, Луїза Райхард
Нагороди

Вільгельміна Райхард (нім. Wilhelmine Reichard; ; 2 квітня 1788, Брауншвейг — 23 лютого 1848, Делен (Döhlen)) — німецька аеронавтка, перша жінка в Німеччині, яка здійснила політ на повітряній кулі. Одна з перших жінок, які фахово займались повітроплаванням, здійснила 17 польотів на повітряних кулях і встановила кілька німецьких національних рекордів. Дружина німецького аеронавта Готфріда Райхарда [1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Сімейний портрет Вільгельміни і Готфріда Райхард, 1835 рік
Вид на хімічну фабрику Райхардів в селищі Дьйолен, 1856 рік

Йоганна Вільгельміна Зігмундін Шмідт(пізніше Райхард) народилась 2 квітня 1788 року в містечку Брауншвейг. Її батько Зігмунд Давид Шмідт був виночерпієм в герцогстві Брауншвейг-Люнебург. Дитинство і юність Вільгельміна провела в Брауншвейгу під пильною увагою своєї матері Юліани Вільгельміни Лідекен [2].

У 1806 році вона познайомилась з молодим професором хімії Йоганном Готфрідом Райхардом, який викладав у місцевому університеті і в серпні 1807 року вийшла за нього заміж. В тому ж 1807 році, Вільгельміна народила свою першу доньку Фрідеріку Крістіан Елізабет Райхард. Загалом, в сім'ї Готфріда і Вільгельміни Райхард було аж восьмеро дітей: 6 доньок і 2 синів [3].

У 1810 році Готфрід і Вільгельміна разом з дитиною переїхали в Берлін і жили там до кінця 1811 року. 3 лютого 1810 року Вільгельміна народила другу дитину, сина Карла Августа Евсебія Райхард[3]. В Берліні, вони познайомились і здружились з професором Фрідріхом Вільгельмом Юнгіусом, який ще у 1805 році здійснив політ на повітряній кулі і став першим німцем, якому це вдалося. Захопившись ідеями аеронавтики, Вільгельміна і Готфрід виготовили власну повітряну кулю і згодом, змогли здійснити свої перші польоти над містом. Вільгельміна одразу здобула популярність, адже вона стала першою німкенею, яка здійснила політ на повітряній кулі [1].

У 1812 році Райхарди переїхали в Дрезден, де також здійснили кілька показових польотів. 10 березня 1812 року Вільгельміна народила третю дитину, дочку Мінну Анжеліку Райхард [3]. В 1814 році сім'я придбала старенький будинок в селищі Дьйолен (Döhlen) недалеко від Дрездена (сьгодні це один з районів містечка Фрайталь), а ще через рік, викупили право заснувати власну хімічну фабрику поблизу свого дому. Протягом чотирьох років, з 1816 по 1820 рік, Вільгельміна їздила по великих містах Німеччини і Європи з власними показовими польотами на новій повітряній кулі, під час яких збирала кошти необхідні на створення фабрики [4].

4 лютого 1816 року народилася четверта дитина Вільгельміни і Готфріда, донька Вільгельміна Генрієтта Гедвіга. Проте, вже через 26 тижнів сім'я Райхардів пережила справжню трагедію, коли маленька Гедвіга померла 5 серпня 1816 року. Вільгельміна ненадовго покинула польоти через траур і так тривало до 15 жовтня 1817 року, коли народилась їхня п'ята дитина, син Готфрід Райхард [3].

У 1820 році Райхарди розпочали будівництво своєї хімічної фабрики і вже в 1822 році на ній запустили перше виробництво концентрованої сірчаної кислоти. Після смерті Готфріда і Вільгельміни фабрикою керували їхні сини, а пізніше й онуки і вона проіснувала до 1894 року [5].

18 квітня 1821 року Вільгельміна народила свою шосту дитину, дочку Бетті Райхард, а ще через рік, 8 вересня 1822 року на світ зявилась її дочка Герміна Райхард.Восьма і остання дитина, дочка Луїза Райхард, народилася в Дрездені 24 січня 1834 року [3].

Після смерті свого чоловіка у 1844 році, Вільгельміна ще чотири роки самостійно управляла фабрикою. 23 лютого 1848 року вона раптово померла від інсульту. Її поховали на місцевому кладовищі в Дьйолені, а могилу прикрасили красивою меморіальною плитою з портретом [2].

Польоти на повітряних кулях[ред. | ред. код]

Німецька поштова марка із зображенням останього 17-го польоту Вільгельміни Райхард на «Октоберфесті» в Мюнхені у 1820 році
Повітряна куля з великим портретом Вільгельміни Райхард на оболонці (створена дрезденським аеронавтом Маттіасом Шютце в 2011 році)

Своє знайомство з повітряними кулями Вільгельміна Райхард розпочала в 1810 році, коли її чоловік Готфрід Райхард здійснив успішний політ в Берліні і став лише другим німцем, якому вдалось подібне досягнення (першим був Фрідріх Вільгельм Юнгіус) [5].

Свій перший самостійний політ Вільгельміна Райхард здійснила 16 квітня 1811 року. За 1 годину і 15 хвилин вона пролетіла близько 33 км з Берліна до Людвігсфельде й піднялась на максимальну висоту 5171 м. Завдяки цьому польоту, Вільгельміна Райхард почала здобувати популярність, адже вона стала першою жінкою в Німеччині, якій вдалося підкорити це досягнення (в Європі в ті часи вже літали і набули популярності такі відомі жінки-аеронавтки як Софі Бланшар, Жанна-Женев'єва Лябросс та Еліза Гарнерен) [6].

Другий політ Вільгельміна здійснила в Берліні 2 травня 1811 року, проте через сильну грозу і пориви вітру, він тривав лише 17 хвилин, а повітряна куля піднялась на висоту 975 метрів. Та найбільш популярним і одночасно найбільш небезпечним став третій політ аеронавтки, який вона здійснила 30 вересня 1811 року в Дрездені. Під час польоту Вільгельміні вдалось досягти висоти 7800 метрів, яка була рекордною для Німеччини на той час. Проте, через брак кисню на великій висоті Райхард втратила свідомість і під час аварійного приземлення випала із гондоли повітряної кулі в кущі. На щастя, їй дивом вдалось вціліти, проте за наступні 5 років вона не здійснила жодного польоту [7].

Відновити свої показові польоти Вільгельміна вирішила в 1816 році, коли їй знадобились гроші на будівництво сімейної хімічної фабрики. Протягом 1816-1820 років вона здійснила 14 польотів, відвідавши такі великі німецькі міста як Гамбург, Брауншвейг, Аахен, Бремен, Любек і Бад-Доберан. Також, вона здійснила успішні польоти в бельгійському Брюсселі, чеській Празі та австрійському Відні [8].

Під час свого четвертого польоту з Берліна до Фюрстенвальде, Вільгельміна встановила новий німецький рекорд тривалості польоту, протримавшись в небі цілих 3 години і 30 хвилин. А під час п'ятого польоту, пролетівши 222 км з Гамбурга до Мальхіна, вона встановила німецький рекорд за відстанню польоту [9]. Дуже відомим став і 14 політ аеронавтки в Празі, адже на старт її повітряної кулі прийшов поглянути сам австрійський імператор Франц II [3]. Видовище настільки сподобалось імператору, що він запросив Вільгельміну до Відня, де вона здійснила ще два свої польоти [10].

19 вересня 1818 року Вільгельміна Рейхард опублікувала опис про власний досвід польотів на повітряних кулях в журналі «Braunschweigisches Magazin», у статті з назвою «Історія моїх повітряних подорожей»[7].

1 жовтня 1820 року Вільгельміна Райхард здійснила свій останній політ, перед велелюдним натовпом глядачів на Октоберфесті в Мюнхені. Після цього польоту, вона покинула своє захоплення повітряними кулями і зайнялася керівництвом власної хімічної фабрики в селищі Дьйолен [8].

Список польотів Вільгельміни Райхард (1811-1820 рр.) [9] [2]
дата старт приземлення відстань висота тривалість польоту
1. 16 квітня 1811 Берлін Людвігсфельде 33 км 5171 м 1 год 15 хв
2. 2 травня 1811 Берлін Фрідріхсфельде 11 км 975 м 17 хв
3. 30 вересня 1811 Дрезден село Saupsdorf біля Зебніц 44 км 7800 м 1 год 00 хв
4. 22 липня 1816 Берлін Фюрстенвальде 55 км 1950 м 3 год 30 хв
5. 29 серпня 1816 Гамбург Мальхін 222 км 2600 м 2 год 00 хв
6. 27 жовтня 1816 Берлін Оранієнбург 33 км 3575 м 1 год 15 хв
7. 9 серпня 1818 Брауншвейг Лере 14 км 2356 м 1 год 25 хв
8. 11 жовтня 1818 Аахен Коршенброх 55 км 3900 м 45 хв
9. 22 листопада 1818 Брюссель містечко Ділбек[en] 6 км 1138 м 20 хв
10. 3 червня 1819 Гамбург село Neu-Rahlstedt біля Гамбург 14 км 2275 м 45 хв
11. 1 липня 1819 Любек село Palingen біля Любек 11 км 1138 м 30 хв
12. 8 серпня 1819 Бад-Доберан поле Kammerhofes біля Бад-Доберан 3 км 1398 м 30 хв
13. 17 вересня 1819 Бремен Шварме 18 км 1365 м 1 год 00 хв
14. 30 червня 1820 Прага Коуниці 33 км 2925 м 1 год 00 хв
15. 16 липня 1820 Відень село Neu-Kettenhof біля Відень 14 км 1591 м 1 год 00 хв
16. 10 серпня 1820 Відень Бельведер (Відень) 4 км 927 м 45 хв
17. 1 жовтня 1820 Мюнхен Цорнедінг 21 км 1625 м 45 хв

Нагороди і вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Меморіальна табличка присвячена Вільгельміні та Готфріду Райхард (встановлена на стіні їхнього будинку в Дьйолені)
Меморіальна плита з портретом Вільгельміни Райхард встановлена на її могилі в Дьйолені у 1998 році

Вільгельміна Райхард є дуже популярною в Німеччині і вже протягом багатьох років її всіляко вшановують і нагороджують. За свій неймовірний внесок в розвиток польотів в Німеччині, Вільгельміну було нагороджено Гессенським орденом «За заслуги» [1].

Німецький письменник Карл Май імовірно використав образ Вільгельміни Райхард для головної героїні свого оповідання «Ванда» («Wanda»), яке було видане у 1875 році [11].

У 1978 році «Федеральна пошта Німеччини» створила спеціальну марку із зображенням останнього польоту Вільгельміни Райхард на Октоберфесті в Мюнхені [1].

У 1998 році, з нагоди 150-річчя після смерті аеронавтки її могилу на кладовищі в Дьйолені прикрасили меморіальною плитою з портретом [8].

У 1998 році дрезденський аеронавт Маттіас Шютце викупив і провів реставрацію будинку Вільгельміни Райхард в Дьйолені. На одній із зовнішніх стін будинку було урочисто встановлено меморіальну табличку присвячену Вільгельміні і її чоловіку Готфріду Райхарду [8].

У 2001 році, з нагоди відкриття нового терміналу в аеропорті Дрездена, одну з вулиць, яка веде до нього, було названо «Wilhelmine-Reichard-Ring».

З 2003 року в містечку Фрайталь існує житловий район імені Вільгельміни Райхард. В рамках проекту «Frauenorte Sachsen» в місті також встановлено інформаційну пам'ятну дошку з історією аеронавтки [12].

30 вересня 2011 року на горі Вахберг (Wachberg) біля містечка Зебніц було урочисто відкрито меморіальну дошку в честь 200-річчя з аварійної посадки й падіння з гондоли повітряної кулі Вільгеміни Райхард [13].

Іменем аеронавтки також названі вулиці на аеродромі в Беблінгені та колишньому аеродромі Гатов, який розташований в авіаційному районі Берліна - Шпандау. Вулиці з іменем Вільгельміни Райхард також є в мюнхенському районі Лерхенау, у франкфуртському районі Бокенхайм і в індустріальному парку Касселя.

В Брауншвейгу трамвай № 1452 у 2014 році охрестили ім'ям «Wilhelmine Reichard» [14].

19 вересня 2014 року одна з шкіл в містечку Фрайталь отримала назву «Wilhelmine-Reichard-School» [12].

У 2011 році, з нагоди 200-річчя з дня першого польоту аеронавтки, пілот Маттіас Шютце створив повітряну кулю з портретом Вільгельміни Райхард. З того часу він здійснює показові туристичні польоти на цій повітряній кулі. Висота його кулі становить 21 м, діаметр оболонки 18 м, а її об'єм 3398 м³ [8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г З книги Ernst Probst «Wilhelmine Reichard: Die erste Ballonfahrerin in Deutschland», 2014 (80 ст.)
  2. а б в З книги Heide Monjau «Wilhelmine Reichard - erste deutsche Ballonfahrerin: 1788 bis 1848», 1998 (с.117)
  3. а б в г д е З статті «Vom Mädchen Minna zur Madame Reichard (1788 bis 1848)» [Архівовано 7 липня 2022 у Wayback Machine.]
  4. З статті «Wilhelmine Reichard - als eine Dame vom Himmel fiel», 2019 р. [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  5. а б З статті «Gottfried Reichard» [Архівовано 25 липня 2021 у Wayback Machine.]
  6. З статті «Die vierzehn Luftfahrten der Mad. Reichard», 1820 р.
  7. а б З статті Вільгельміни Райхард «Історія моїх повітряних подорожей», 1818 р.
  8. а б в г д З статті «Quand Minna s’envoyait en l’air…» [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
  9. а б З статті «Die 17 Ballonfahrten der Wilhelmine Reichard» [Архівовано 23 травня 2022 у Wayback Machine.]
  10. статті «Die erste Ballonfahrerin Deutschlands», 2019 р. [Архівовано 19 листопада 2022 у Wayback Machine.]
  11. Оповідання Карла Майя «Ванда» («Wanda»), 1875 р.
  12. а б З статті «Wilhelmine-Reichard-Schule in Freital» [Архівовано 4 травня 2016 у Wayback Machine.]
  13. З статті «Saupsdorfer ehren Ballonfahrerin» [Архівовано 10 травня 2016 у Wayback Machine.]
  14. Інформація про трамваї Брауншвейгу