Вільгельм Андерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Вільгельм Андерсон
Wilhelm Anderson
Андерсон в 1930 році
Андерсон в 1930 році
Народився 28 жовтня 1880(1880-10-28)
Мінськ, Російська імперія
Помер 26 березня 1940(1940-03-26) (59 років)
Мезерітс-Обравальде, Німеччина
Громадянство Естонія Естонія
Національність балтійський німець
Діяльність фізик, астроном, астрофізик, викладач університету
Alma mater Казанський університет
Тартуський університет
Галузь Астрофізика, астрономія
Заклад Тартуський університет
Науковий ступінь докторський ступінь[d] і дисертація
Відомий завдяки: Білий карлик, Межа Чандрасекара
Батько Ніколай Андерсон

Вільгельм Роберт Карл Андерсон (ест. Wilhelm Robert Karl Anderson, біл. Вільгельм Роберт Карл Андэрсан, нар. 28 жовтня 1880 Мінськ, Російська імперія — пом. 26 березня 1940, Мезерітс-Обравальде, Німеччина) — естонський астрофізик німецького походження, який досліджував фізичну структуру зірок.

Біографія[ред.ред. код]

Вільгельм Андерсон народився 1880 року в Мінську, в родині етнічних німців. Його молодшими братами були відомий математик Оскар Андерсон (1887—1960) та фольклорист Вальтер Андерсон (1885—1962). Вільгельм провів частину своєї юності в Казані, де його батько Ніколай Андерсон працював професором фіно-угорських мов в місцевому університеті.

Вільгельм навчався на математичному факультеті Казанського університету, який закінчив в 1909 році. В період між 1910 та 1920 роками працює вчителем фізики спочатку в Самарі, а потім і в Мінську. 1920 року разом з братом Вальтером переїхав до Тарту. В Тартуському університеті отримав диплом магістра астрономії в 1923 році, а в 1927 захистив докторську дисертацію. 1934 року проходив габілітацію, а в 1936 році став професором в Тартуському університеті. В 1939 році, як і більшість балтійських німців був переселений до Німеччини, де невдовзі помер в санаторії в Мезерітс-Обравальде.

Андерсон найбільш відомий своїм дослідженням маси білих карликів.

Вибрані праці[ред.ред. код]

  • Über die Existenzmöglichkeit von kosmischem Staube in der Sonnenkorona. Zeitschrift für Physik 28, Berlin, 1924.
  • Über die Grenzdichte der Materie und der Energie. Zeitschrift für Physik 56, Berlin, 1929.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]