Вільгельм Андерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вільгельм Андерсон
Wilhelm Anderson
Андерсон в 1930 році
Андерсон в 1930 році
Народився 28 жовтня 1880(1880-10-28)[1][2]
Мінськ, Російська імперія[1]
Помер 26 березня 1940(1940-03-26)[1][2] (59 років)
М'єндзижеч, Ґміна М'єндзижеч, М'єндзижецький повіт, Любуське воєводство, Польща[1]
Громадянство Естонія Естонія
Національність балтійський німець
Діяльність фізик, астроном, астрофізик, викладач університету
Alma mater Казанський університет
Тартуський університет
Сфера інтересів Астрофізика, астрономія
Заклад Тартуський університет
Науковий ступінь докторський ступінь[d] і дисертація
Відомий завдяки: Білий карлик, Межа Чандрасекара
Батько Ніколай Андерсон

Вільгельм Роберт Карл Андерсон (ест. Wilhelm Robert Karl Anderson, біл. Вільгельм Роберт Карл Андэрсан; 28 жовтня 1880 Мінськ, Російська імперія — 26 березня 1940, Мезерітс-Обравальде, Німеччина) — естонський астрофізик німецького походження, який досліджував фізичну структуру зірок.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1880 року в Мінську, в родині етнічних німців. Його молодшими братами були відомий математик Оскар Андерсон (1887—1960) та фольклорист Вальтер Андерсон (1885—1962). Провів частину своєї юності в Казані, де його батько Ніколай Андерсон працював професором фіно-угорських мов в місцевому університеті.

Навчався на математичному факультеті Казанського університету, який закінчив у 1909 році. Упродовж 1910—1920 років працював вчителем фізики спочатку в Самарі, а потім і в Мінську. 1920 року разом з братом Вальтером переїхав до Тарту. У Тартуському університеті отримав диплом магістра астрономії в 1923 році, а в 1927 захистив докторську дисертацію. 1934 року проходив габілітацію, а в 1936 році став професором у Тартуському університеті. В 1939 році, як і більшість балтійських німців був переселений до Німеччини, де невдовзі помер у санаторії в Мезерітс-Обравальде.

Андерсон найбільш відомий своїм дослідженням маси білих карликів.

Вибрані праці[ред. | ред. код]

  • Über die Existenzmöglichkeit von kosmischem Staube in der Sonnenkorona. Zeitschrift für Physik 28, Berlin, 1924.
  • Über die Grenzdichte der Materie und der Energie. Zeitschrift für Physik 56, Berlin, 1929.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1028652658 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б SNAC — 2010.