Вільгельм Шпайдель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм Шпайдель
нім. Wilhelm Speidel
Шпайдель на суді (1948).
Народився 8 липня 1895(1895-07-08)[1][2]
Метцинген[1]
Помер 3 червня 1970(1970-06-03)[1] (74 роки)
Нюртінген[1]
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Відомий завдяки елліністичний період[3], Людвіг ван Бетховен[3] і давньогрецьке мистецтво[4]
Знання мов німецька[2]
Заклад Імперське міністерство авіації[2]
Учасник Перша світова війна[2], Друга світова війна[5], Польська кампанія[2] і Битва за Британію[2]
Членство Німецький археологічний інститут[6] і Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (1922)[2]
Військове звання  Генерал авіації
Батько Emil Speideld
Брати, сестри Ганс Шпайдель
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Орден Михая Хороброго 3-го класу
Орден Михая Хороброго 3-го класу
Орден «Доблесний авіатор»
Орден «Доблесний авіатор»
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота

Вільгельм Шпайдель (нім. Wilhelm Speidel; 8 липня 1895, Метцинген3 червня 1970, Нюртінген) — німецький військово-повітряний діяч, генерал авіації.

Біографія[ред. | ред. код]

Зліва направо: Альберт Кессельрінг, Шпайдель і Герман Герінг (1940).

26 червня 1913 року вступив в 123-й гренадерський полк. Учасник Першої світової війни, командував взводом, ротою свого полку. З 21 березня 1918 року — командир штурмового батальйону 27-ї піхотної дивізії. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в піхоті. В січні-серпні 1923 року нелегально перебував на території окупованого французами Рура. Пройшов секретну підготовку офіцера Генштабу. 31 березня 1928 року звільнений з армії, але вже 1 лютого 1929 року призначений радником відділу Т3 (розвідка) Військового управління Імперського військового міністерства. З травня 1929 по травень 1930 року перебував у відрядженні в США, де вивчав стан і тактику авіаційних і зенітних з'єднань. 11 червня 1930 року переведений у відділ Т2 (організаційний), а 1 квітня 1933 року — у відділ L1 (ППО). 1 листопада 1933 року переведений в люфтваффе і призначений радником Командного управління. З 1 липня 1935 року — командир авіагрупи «Гібельштадт» і комендант однойменної авіабази. З 1 квітня 1936 року — начальник штабу 3-го авіаційного округу (Берлін), з 1 липня 1938 року — 1-го Командування групи ВПС, з 1 лютого 1939 року — 1-го повітряного флоту. Учасник Польської кампанії. 19 грудня 1939 року переведений на посаду начальника штабу 2-го повітряного флоту. В жовтні 1940 року призначений главою німецької військово-повітряної місії в Румунії. У Бухаресті він залишався до 15 червня 1942 року. 11 вересня 1942 року призначений командувачем німецькими ВПС в Південній Греції, а 8 вересня 1943 року — військовим комендантом всієї Греції. 27 квітня 1944 року переведений в резерв ОКЛ. З 10 вересня 1944 по 22 січня 1945 року — начальник штабу зв'язку ОКЛ на Південному Сході. 14 березня 1945 року призначений командиром 1-го фельд'єгерського корпусу і командував ним до кінця війни. 8 травня 1945 року здався союзниками. Як підсудний був притягнутий до процесу Американського військового трибуналу у справі командування вермахту на Балканах і 19 лютого 1948 року засуджений до 20 років тюремного ув'язнення. 3 лютого 1951 року звільнений.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Wilhelm Speidel (unter dem Pseudonym Helm Speidel): Reichswehr und Rote Armee (PDF; 1,7 MB). In: „Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte“, Jg. 1, Nr. 1/1953, S. 9–45, mit einem Vorwort von Hans Rothfels.

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1925, S. 166

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #1012574679 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г д е ж Nuremberg Trials Project — 2016.
  3. а б Nuremberg Trials Project — 2016.
  4. Nuremberg Trials Project — 2016.
  5. Nuremberg Trials Project — 2016.
  6. Nuremberg Trials Project — 2016.