Вільям Стенлі Джевонс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільям Стенлі Джевонс
William Stanley Jevons
Jevons.jpeg
Народився 1 вересня 1835(1835-09-01)[1][2][3][4]
Ліверпуль, Ланкашир, Англія, Сполучене Королівство[5]
Помер 13 серпня 1882(1882-08-13)[1][2][3][4] (46 років)
Бексгілл-он-Сі[d], Сассекс, Англія, Сполучене Королівство
Громадянство Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність філософ[5], економіст, статистик[d] і фотограф
Відомий економіка, статистика і логіка
Alma mater Університетський коледж Лондона
Вчителі Ауґустус де Морган
Заклад Університетський коледж Лондона
Мати Мері Енн Джевонс[d]
Автограф Jevons's signature.jpg
Нагороди

Вільям Стенлі Джевонс (англ. William Stanley Jevons; 1 вересня 1835 — 13 серпня 1882) — британський економіст і логік. Ірвінг Фішер вважав його книгу Теорія політичної економії 1871 року початком застосування математичних методів в економіці[6]. Він стверджував, що економіка, як наука пов'язана з дослідженням величин, обов'язково має бути математичною.[7] При цьому, він спирався на «остаточну» (граничну) теорію корисності. Роботи Джевонса, поряд з аналогічними відкриттями Карла Менґера у Відні (1871 року) і Леона Вальраса у Швейцарії (1874 року), відзначають відкриття нового періоду в історії економічної думки. Внесок Джевонса до маржиналістської революції в економіці наприкінці XIX століття створив йому репутацію провідного політичного економіста і логіка тих часів.

Джевонс припинив дослідження природничих наук у Лондоні в 1854 році для роботи пробірником у Сіднеї, де він здобув інтерес до політичної економії. Повертаючись до Великої Британії в 1859 році, він опублікував Загальну математичну теорію політичної економії в 1862 році, в якій була викладена теорія граничної корисності, та Істотне падіння у вартості золота в 1863 році. Для Джевонса, корисність або цінність для споживача додаткової одиниці продукту знаходиться в зворотній залежності від кількості одиниць продукту, якими він уже володіє, принаймні понад деяку граничну величину.

Саме завдяки праці Проблема вугілля (1865 року), в якій він звернув увагу на поступове вичерпання покладів вугілля у Великій Британії, він отримав громадське визнання. Найважливішою з його робіт про логіку і наукові методи є Принципи науки (1874 року)[8], а також Теорії політичної економії (1871 року) і Держава по відношенню до праці (1882 року).

Principles of economics, 1905

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Архів історії математики Мактьютор
  3. а б Encyclopædia Britannica
  4. а б SNAC
  5. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118984357 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  6. Irving Fisher, 1892. Mathematical Investigations in the Theory of Value and Prices, Appendix III, "The Utility and History of Mathematical Method in Economics, " p. "The+mathematical+method+really+began+with+Jevons+in+1871." 109.
  7. W. Stanley Jevons, 1871.The Principles of Political Economy, p. 4.
  8. Jevons, William Stanley, The Principles of Science: A Treatise on Logic and Scientific Method, Macmillan & Co., London, 1874, 2nd ed. 1877, 3rd ed. 1879. Reprinted with a foreword by Ernst Nagel, Dover Publications, New York, NY, 1958.

Джерела[ред.ред. код]