Вільям Стенлі Джевонс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Стенлі Джевонс
англ. William Stanley Jevons
Picture of jevons.jpg
Народився 1 вересня 1835(1835-09-01)[1][2][…]
Ліверпуль, Велика Британія[4]
Помер 13 серпня 1882(1882-08-13)[1][2][…] (46 років)
Bulverhythed, Hastingsd, Східний Сассекс[d], Східний Сассекс, Велика Британія[5]
·dry drowningd
Поховання Кладовище Гемпстедd[6]
Країна Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність філософ, економіст, статистик, фотограф
Галузь економіка, статистика і логіка
Alma mater Університетський коледж Лондона
Вчителі Ауґустус де Морган
Знання мов англійська[1]
Заклад Університетський коледж Лондона
Членство Лондонське королівське товариство і Манчестерське літературно-філософське товариствоd
Батько Thomas Jevonsd[7]
Мати Мері Енн Джевонсd[7]
У шлюбі з Harriet Ann Taylord[7]
Автограф Jevons's signature.jpg
Нагороди

Вільям Стенлі Джевонс (англ. William Stanley Jevons; 1 вересня 1835 — 13 серпня 1882) — британський економіст і логік. Ірвінг Фішер вважав його книгу Теорія політичної економії 1871 року початком застосування математичних методів в економіці[8]. Він стверджував, що економіка, як наука пов'язана з дослідженням величин, обов'язково має бути математичною.[9] При цьому, він спирався на «остаточну» (граничну) теорію корисності. Роботи Джевонса, поряд з аналогічними відкриттями Карла Менґера у Відні (1871 року) і Леона Вальраса у Швейцарії (1874 року), відзначають відкриття нового періоду в історії економічної думки. Внесок Джевонса до маржиналістської революції в економіці наприкінці XIX століття створив йому репутацію провідного політичного економіста і логіка тих часів.

Джевонс припинив дослідження природничих наук у Лондоні в 1854 році для роботи пробірником у Сіднеї, де він здобув інтерес до політичної економії. Повертаючись до Великої Британії в 1859 році, він опублікував Загальну математичну теорію політичної економії в 1862 році, в якій була викладена теорія граничної корисності, та Істотне падіння у вартості золота в 1863 році. Для Джевонса, корисність або цінність для споживача додаткової одиниці продукту знаходиться в зворотній залежності від кількості одиниць продукту, якими він уже володіє, принаймні понад деяку граничну величину.

Саме завдяки праці Проблема вугілля (1865 року), в якій він звернув увагу на поступове вичерпання покладів вугілля у Великій Британії, він отримав громадське визнання. Найважливішою з його робіт про логіку і наукові методи є Принципи науки (1874 року)[10], а також Теорії політичної економії (1871 року) і Держава по відношенню до праці (1882 року).

Principles of economics, 1905

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Архів історії математики Мактьютор
  3. а б Encyclopædia Britannica
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118984357 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Oxford Dictionary of National Biography / C. MatthewOxford: OUP, 2004.
  6. http://web.uvic.ca/~rutherfo/mr_grvs1.html
  7. а б в Kindred Britain
  8. Irving Fisher, 1892. Mathematical Investigations in the Theory of Value and Prices, Appendix III, "The Utility and History of Mathematical Method in Economics, " p. 109.
  9. W. Stanley Jevons, 1871.The Principles of Political Economy, p. 4.
  10. Jevons, William Stanley, The Principles of Science: A Treatise on Logic and Scientific Method, Macmillan & Co., London, 1874, 2nd ed. 1877, 3rd ed. 1879. Reprinted with a foreword by Ernst Nagel, Dover Publications, New York, NY, 1958.

Джерела[ред. | ред. код]