Вільґельм Маєр (композитор)
| Вільґельм Маєр | |
|---|---|
| нім. Wilhelm Mayer[1][2][[d:Q4274784#P1559[LANGUAGE!:UK]|[…]]] | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | нім. Benjamin Wilhelm Mayer[4] |
| Дата народження | 10 червня 1831[1][5][…] |
| Місце народження | Прага, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[1][2][…] |
| Дата смерті | 23 січня 1898[1][2][…] (66 років) |
| Місце смерті | Грац, Австро-Угорщина[1][2][…] |
| Громадянство | Австрійська імперія[2][4] і Долитавщина[2][4] |
| Професії | композитор, музичний педагог, державний службовець |
| Освіта | Празька школа органістів[2][3][4] |
| Вчителі | Карл Франц Піч[3][4] |
| Відомі учні | Irene von Chavanned, Ферруччо Бузоні[1][2][…], Richard Heubergerd[2][3][4], Вільгельм Кінцль[2][3][4], Еміль Ніколаус фон Резнічек[2][3], Sepp Roseggerd[2], Фелікс Вейнгартнер[2][3][4] і Karl Grenggd[4] |
| Жанри | класична музика і опера |
| Псевдоніми | W. A. Rémy[1][2][…] |
| Заклад | Musikverein für Steiermarkd[2][3][4] |
| Нагороди |
 |
Беньямін Вільґельм Маєр (нім. Benjamin Wilhelm Mayer; 10 червня 1831, Прага — 23 січня 1898, Ґрац) — австрійський композитор і музичний педагог.
Біографія[ред. | ред. код]
В юності вчився в Празькій школі органістів у К. Ф. Піча. Здобув юридичну освіту в Карловому університеті, доктор права (1856). Перебував на державній службі в Пешті та Відні, де публікував композиції під псевдонімом В. А. Ремі (нім. W. A. Rémy) (під ініціалами малося на увазі Вольфганг Амадей — ім'я Моцарта). У 1861 році пішов у відставку і оселився в Ґраці, повністю присвятивши себе творчості та педагогічній діяльності.
Маєр написав п'ять симфоній, увертюру «Сарданапал», симфонічну поему «Єлена», оперу «Лісові діви» (нім. Waldfräulein; 1876), хорові твори, романси. Музика Маєра належить до раннього романтизму (він не любив Брамса та різко негативно ставився до Вагнера[6]).
Однак насамперед він був відомий як педагог. Серед учнів Маєра в різні роки були, зокрема, Вільгельм Кінцль, Еміль фон Резнічек, Фелікс Вайнгартнер і Ферруччо Бузоні. Останній з любов'ю і вдячністю згадував свого вчителя в некролозі, описуючи його схиляння перед Моцартом і живий гумор. За багаторічну педагогічну діяльність Маєр був вшанований лицарським хрестом Ордена Франца Йосифа, що було непересічною подією, якщо врахувати, що викладав він приватно[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж Deutsche Nationalbibliothek Record #143938207 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Österreichisches Musiklexikon Online
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
- ↑ а б в г д е ж и к л Richard Heuberger der Ältere Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 3. — S. 261–262.
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Едуард Джозеф Дент. Ferruccio Busoni: A biography. — Clarendon Press, 1966. — P. 37.(англ.)
- ↑ Della Couling. Ferruccio Busoni: «a musical Ishmael» — Scarecrow Press, 2005. — P. 40-42.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Literatur- und kulturgeschichtliches Handbuch der Steiermark im 19. Jahrhundert online»(нім.)
- Th. AntonicekAntonicek. Wilhelm Mayer
|
