Віма Такту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Віма Такто)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віма Такту (Вема Такту)
бактр. Οοημο Τακτοο
Віма Такту (Вема Такту)
Бронзова монета Віми Такту
2-й Великий Цар, Цар Царів, Син Бога, Кушан
близько/до 85 — 101/102 (111/112)
Попередник: Кудзула Кадфіз
Спадкоємець: Віма Кадфіз
 
Народження: 1 століття
Бактрія
Смерть: перша декада II ст. н. е.
Пешавар
Віросповідання: племінні культи
Династія: Кушани
Батько: Кудзула Кадфіз
Діти: Віма Кадфіз

Медіафайли у Вікісховищі?

Віма Такту (Вім/Вем Тахто/Такто)[1] (бактр. Οοημο Τακτοο Κοϸανο, кхар. Vhama Kuśasa, брахмі Vema Takṣumasya) — цар царів Кушанського царства, який прийшов до влади близько/до 85 р. та правив до 101/102 (111/112), яким датовано першу епіграфічну згадку його сина та спадкоємця Віми Кадфіза (CKI 62).

Великий Рабатакський напис царя Канішки (IKEo 318) називає Віму Такту дідом Канішки Великого, сином Кудзули Кадфіза та батьком Віми Кадфіза. У тримовному (трилінгва) написі з Дашт-і Навура (IKEo 319) повідомляється наступне:

«(у рік) 279,[2] (день) 15 (македонського місяця) Горпіайоса. Цар царів, великий спаситель, Віма Такту Кушан, праведний, справедливий, бог, гідний вшанування, який здобув царство за власної волі…»[3]

Остання фраза — «який взяв владу за власною волею», залишає широке коло для різних інтерпретацій. Дуже суперечливими є й нумізматичні джерела. Тривалий час були невідомими монети з ім'ям Віми Такту, й з ним пов'язували та пов'язують численні емісії з легендою грец. ΒΑΣΙΛΕΥ ΒΑΣΙΛΕΥΩΝ ΣΩΤΗΡ ΜΕΓΑΣ — Цар Царів Великий Спаситель. Наразі відома принаймні одна емісія з легендою на кхар. Maharajaasa Rajadirajasa Devaputrasa Vima Takha — Великий цар, цар царів Віма Таха.[4]

Більш інформативними щодо Віми Такту є ханьські джерела. Бань Гу повідомляє наступне:

«Кіоцзюкю жив більш як 80 років. По смерті його син Яньгаочжень одержав владу, й ще підкорив Індію, керування якою доручив одному зі своїх військових очільників. З цього часу юечжі зробилося найсильнішим та найзаможнішим Домом. Сусідні держави звали його гуйшуанським государем, але Хань залишило за ним попередню назву — Великий Юечжі».[5]

Отже, у 86/87 р.  Віма Такту відправляє посольство до Хань, яке було на зворотньому шляху пограбовано та знищено ханьським намісником у Кашгарі. 90 р., за наказом Віми Такту, підвладні саки провели каральну акцію:

«На другий рік Юн-пін Юечжі наслав свого помічника — правителя Се з 70-тисячним військом напасти на Чао.[6]»

Китайські джерела називають цю військову кампанію безрезультатною.

Окремої уваги заслуговує статус саків у царстві Кушан часів Віми Такту та його батька Кудзули Кадфіза. Окрім власне китайських джерел наразі відомий принаймні один напис — згаданий вище тримовний напис з Дашт-і Навура, третій текст якого було написано не прочитаним досі письмом, яке пов'язують саме з саками,[7] що красномовно засвідчує їхнє високе становище.

Висловлено думку, що саме цей цар царів почав облаштовувати північні кордони кушан, звівши мережу фортифікаційних споруд у горах та на гірських перевалах й організувавши спеціальну військово-адміністративну одиницю, очолювану намісником—каралрангом (бактр. καραλραγγο).[8]

Віма Такту в епіграфіці[ред. | ред. код]

(у рік) 279, 15 Горпіайоса.[9] Цар царів, великий спаситель, Віма Такту Кушан, праведний, справедливий, бог, гідний вшанування, який здобув царство за власної волі…

… було проголошено.[10][11][3]
  • Напис на статуї з Мату (біля Матхури);
За наказом магараджі, царя царів, сина бога, сина Кушана, царя Віми Такшуми було збудовано Гумаспалою галерею царів, разом з гаєм, ставком, залою та ворітьми.[11]
… Він наказав зобразити їх, цих богів, яких написано [імена], також він наказав зобразити царів таких: Кудзулу Кадфіза царя прадіда, Віму Такту царя діда, Віму Кадфіза царя батька та його, Канішку царя…[11][3]
магараджі, божого сина Веми Тахтуа[1]
(статуя) Діпанкари — святоблива пожертва Тахту[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в (англ.) Harry Falk. The Name of Vema Takhtu. Exegisti monumenta. Festschrift in Honour of Nicholas Sims-Williams. Edited by Werner Sundermann, Almut Hintze and François de Blois. Wiesbaden. Harrassowitz Verlag. 2009
  2. Ери Яуна (іонійської — тобто грецької), за останніми дослідженнями — 93/94 чи 103/104 рік
  3. а б в (англ.) N. Sims–Williams. Bactrian Historical Inscriptions of the Kushan Period. The Silk Road, 10. 2012. pp.76-80.
  4. (англ.) The Coin Galleries: Vima Takha «Soter Megas»
  5. (рос.) Бань Гу. «Хань Шу»
  6. Бан Чао - духу Західного Краю, тобто голова ханьської військової адміністрації у Кашгарі.
  7. (рос.) В. А. Лившиц. О происхождении древнетюркской рунической письменности. Археологические исследования древнего и средневекового Казахстана. Алма-Ата. 1980.
  8. (рос.) Ртвеладзе Э. В. Дар-и Аханин — Дарбанд. Труды Байсунской научной экспедииции. Выпуск I. Ташкент, 2003.
  9. серпень/вересень 93/94 чи 103/104 року
  10. уціліла частина напису на кхароштхі має певну відмінність, а саме: «цар царів, великий … законний Вема Куша(н)…» Третій напис цієї трилінгви залишається недешифрованим.
  11. а б в (англ.) Michael C. Skinner. Marks of Empire: Extracting a Narrative from the Corpus of Kuṣāṇa Inscriptions. A dissertation submitted in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy. University of Washington. 2017.
  12. одна з запропонованих інтерпретацій