Автократія
Форми державної влади й політичні системи |
---|
Політичні режими |
Форми правління |
Соціально-економічні ідеології |
Ідеології громадських свобод |
Гео-культурні ідеології |
Структура влади |
![]() ![]() |
Автокра́тія (грец. αυτός — сам, κράτος — влада) — форма політичного режиму держави, де вища державна влада належить одному суб'єктові. Цей суб'єкт — глава держави — є джерелом і носієм суверенітету державної влади. Суверенний суб'єкт має вищу законодавчу, виконавчу і судову владу. Населення, у тому числі економічно панівний соціальний клас, прямої правової участі в утворенні державних органів не бере, або ця участь носить формальний характер й істотно не впливає на функціонування державних інститутів. Автократичні форми держави характеризуються також міцною централізованою владою, при якій місцеві органи є лише виконавцями волі вищих органів.
Автократію за способом заміщення глави держави можна класифікувати так:
- Спадкоємна автократія (абсолютна монархія);
- Легальна автократія, що виникає в результаті виборів осіб (інституцій), яким надаються необмежені повноваження;
- Нелегальна автократія, що виникає внаслідок насильницького захоплення влади.
У залежності від обсягу функцій управління громадським життям (у тому числі її економічною сферою), прийнятих на себе державними органами, автократії поділяються на :
- Тоталітарні — засновані на моральній підтримці більшості населення, припускають його формально-демонстраційну участь у формуванні органів державної влади й активне втручання держави в усі сфери громадського життя;
- Авторитарні — прояв відносної самостійності держави і його апарату, незалежності останніх від певних соціальних сил.
Втручання авторитарної держави в суспільне життя обмежене, як правило, лише політичною сферою.
До автократій відносять деспотії Давнього сходу, імперії Риму, Візантії, абсолютні монархії.
Держави з автократичною формою правління[ред. | ред. код]
- Стародавній Схід;
- Малі окремі грецькі держави;
- Римська імперія;
- Візантійська імперія;
- Російська імперія;
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Бацак К. Ю. Автократія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 22. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- В. М. Шаповал. Самодержавство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 432. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література[ред. | ред. код]
- С. Бульбенюк. Концентрація влади // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.364 ISBN 978-966-611-818-2
- Л. Кушинська. Самодержавство // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.651 ISBN 978-966-611-818-2
- В. Пазенок . Автократія // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 9. — ISBN 978-966-611-818-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Автократія //Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
- Автократія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 10-11. — 1000 екз.
- В. С. Пазенок. Автократія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 23. — ISBN 966-7492-00-X.
- Самодержавство // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.