Автократія

Ця стаття є частиною серії статей
Форми правління
Структура влади
Вождівство Конфедерація Імперія Федеративна держава Гегемонія Унітарна держава
Джерело влади
Демократія
Пряма Представницька Буржуазна Імітаційна Ліберальна
Монархія
Абсолютна Конституційна Станово-представницька Фа цзя
Олігархія
Аристократія Військова диктатура Плутократія Стратократія Тимократія
Авторитаризм
Автократія Деспотизм Диктатура Тоталітаризм
Інші
Анархія Критархія Класократія Мінархізм Республіка Теократія

Автокра́тія (грец. αυτός — сам, κράτος — влада) — форма політичного режиму держави, де вища державна влада належить одному суб'єктові. Цей суб'єкт — глава держави — є джерелом і носієм суверенітету державної влади. Суверенний суб'єкт має вищу законодавчу, виконавчу і судову владу. Населення, у тому числі економічно панівний соціальний клас, прямої правової участі в утворенні державних органів не бере, або ця участь носить формальний характер й істотно не впливає на функціонування державних інститутів. Автократичні форми держави характеризуються також міцною централізованою владою, при якій місцеві органи є лише виконавцями волі вищих органів.

Автократію за способом заміщення глави держави можна класифікувати так:

• Спадкоємна автократія (абсолютна монархія);
• Легальна автократія, що виникає в результаті виборів осіб (інституцій), яким надаються необмежені повноваження;
• Нелегальна автократія, що виникає внаслідок насильницького захоплення влади.

У залежності від обсягу функцій управління громадським життям (у тому числі її економічною сферою), прийнятих на себе державними органами, автократії поділяються на :

• Тоталітарні — засновані на моральній підтримці більшості населення, припускають його формально-демонстраційну участь у формуванні органів державної влади й активне втручання держави в усі сфери громадського життя;
• Авторитарні — прояв відносної самостійності держави і його апарату, незалежності останніх від певних соціальних сил.

Втручання авторитарної держави в суспільне життя обмежене, як правило, лише політичною сферою.

До автократій відносять деспотії Давнього сходу, імперії Риму, Візантії, абсолютні монархії.

Держави з автократичною формою правління

1. Стародавній Схід;
2. Малі окремі грецькі держави;
3. Римська імперія;
4. Візантійська імперія.

Див. також

• Тоталітаризм
• Авторитаризм
• Самодержавство

Джерела та література

• Бацак К. Ю. Автократія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 22. — ISBN 966-00-0734-5.
• В. М. Шаповал. Самодержавство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 432. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література

• С. Бульбенюк. Концентрація влади // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.364 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

• Автократія //Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. – Х. : Право, 2015