Вінценц Кайзер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вінценц Кайзер
нім. Vinzenz Kaiser
Народився 28 лютого 1904(1904-02-28)[1]
Юденбург, Штирія, Австрія
Помер 20 квітня 1945(1945-04-20) (41 рік)
Баварія
Країна Flag of Austria.svg Австрія
Учасник Друга світова війна
Членство СС[1]
Військове звання оберштурмбаннфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Золотий німецький хрест
Золотий нагрудний знак ближнього бою
За поранення (нагрудний знак)
Йольський свічник СС
Кільце «Мертва голова»
Спортивний знак СА
Штурмовий піхотний знак в сріблі

Вінценц «Ценц» Кайзер (нім. Vinzenz „Zenz“ Kaiser; 28 лютого 1902, Юденбург20 квітня 1945, Нюрнберг) — німецький офіцер, оберштурмбаннфюрер СС . Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

15 вересня 1927 року вступив у НСДАП (квиток № 54 828), а 10 жовтня 1931 року — в СС (№ 17 127). 14 червня 1934 року вступив в частини посилення СС. З грудня 1938 року — інструктор юнкерського училища СС в Бад-Тельці.

Учасник німецько-радянської війни, командував 1-м, а з 1943 року — 3-м батальйоном моторизованого полку СС «Дер Фюрер» 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх». Вдало керував контратаками в районі Лозової під час третьої битви за Харків, що сприяло швидкому захопленню Харкова. У травні 1944 року направлений в Італію перед очікуваною висадкою союзників. У червні 1944 року переведений в 17-у танково-гренадерську дивізію СС «Гец фон Берліхінген», де в грудні 1944 року очолив 38-ї танково-гренадерський полк СС. У квітні 1945 року із залишків дивізії була сформована бойова група, яку очолив Кайзер.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

За повідомленням партійного керівництва Нюрнберга, 18 квітня 1945 року Кайзер був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста з дубовим листям за захист міста під час Імперського партійного з'їзду, проте підтвердження від ОКГ немає. В 1999 році Орденське товариство кавалерів Лицарського хреста визнало нагородження недійсним, оскільки повідомлення йшло від неофіційного джерела.

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Охранные отряды нацизма.Полная энциклопедия СС. — М.: Вече, 2009. — С. 784. — ISBN 978-5-9533-3471-6.
  • Walther-Peer Fellgiebel: Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945, Podzun-Pallas Verlag, Friedburg 2000, ISBN 3-7909-0284-5

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.