Віт Ствош
| Віт Ствош (нім. Veit Stoß, пол. Wit Stwosz) | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Файт Штосс |
| Народився |
1447[1][2][3] Горб-ам-Неккар[2] |
| Помер |
20 вересня 1533 Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія[2] |
| Поховання | |
| Громадянство | Королівство Польське |
| Національність | шваб |
| Діяльність | скульптор, художник |
| Володіє мовами | німецька[1] |
| Magnum opus | Altarpiece of Veit Stoss[d] |
| Конфесія | католик |
| |
Віт Ствош (пол. Wit Stwosz, нім. Veit Stoß), 1447 або 1448 — 1533) — польський та німецький скульптор, художник, ритівник. Один з найвидатніших митців пізньої готики, представник Північного Відродження.
Зміст
Біографія[ред. | ред. код]
Народився близько 1448 року під містечком Горб-на-Некарі, що у Швабії. З 1477 по 1496 роки працював у Кракові, згодом — в Нюрнберзі.
Помер в 1533 році у Нюрнберзі, похований на місцевому цвинтарі Святого Йоганна.
Художня спадщина Віта Ствоша була продовжена його сином Станіславом.
Творчість[ред. | ред. код]
На Ствоша справили значний вплив роботи нідерландського художника ван дер Вейдена, що було особливо помітним під час краківського періоду його творчості.
- Вівтар Маріацького костелу у Кракові (1477—1489)
- Надгробок Казимира IV Ягеллончика у кафедральному соборі на Вавелі (близько 1492 року)
- Надгробок єпископа Збігнева Олесницького в Гнєзно (1495)
- Вівтар кармелітського костелу в Нюрнберзі (тепер — в соборі Бамберга) (1523)
- Надгробок куявського єпископа Пйотра з Бніна Мошинського в базиліці міста Влоцлавек (замовник Філіппо Буонаккорсі, або Каллімах[4]).
Галерея основних робіт[ред. | ред. код]
«Сліпий Віт Ствош з онучкою» на картині Яна Матейка
Вівтар Маріацького костелу у Кракові.
Надгробок Казимира IV Ягеллончика у Вавелі
Бамберзький вівтар
«Благовіщення» в церкві Святого Себальда у Нюрнберзі
Див. також[ред. | ред. код]
- 6106 Ствош — астероїд, названий на честь скульптора[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118618768 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Wiesiołowski J. Piotr z Bnina // Polski Słownik Biograficzny. — T. XXVI. — S. 386—387.
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Джерела[ред. | ред. код]
- Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради академік НАНУ М. Попович. — 4-те вид., виправл., доп. — Видавництво «ТЕКА». — 2006.
- Folia Historiae Artium. — 1989. — № 25. — 189 s. (пол.)
- Nowo odkryte dzieło Wita Stwosza // Folia Historiae Artium. — 2002/2003. — N.S. 8/9. — S. 177—178. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віт Ствош |
- Біографія Ствоша (нім.)
- Аґнєшка Сабор. Віт Ствош — шваб у Кракові (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
