Габор Дойко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Габор Дойко
Народився21 березня 1769(1769-03-21) або 8 травня 1768(1768-05-08)[1]
Мішкольц, Мішкольцський ярашd, Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина
Помер20 жовтня 1796(1796-10-20)[1]
Ужгород, Габсбурзька монархія
·туберкульоз
ПохованняУжгород
Країна Угорщина
Діяльністьпоет

CMNS: Габор Дойко у Вікісховищі

Габор Дойко (угор. Dayka Gábor, 21 березня 1769 Мішкольц — 20 жовтень 1796, Ужгород) — угорський поет.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині шевця. У 2-річному віці залишився сиротою. Вступив в церковно-приходську школу в Мішкольці. На здатного і талановитого хлопчика звернули увагу священики-викладачі, які взяли його на повне забезпечення в монастир в Егері. Після закінчення школи Г. Дойко приймає рішення стати священиком і поступає в духовну семінарію в Пешті.

Під час навчання познайомився з ідеями Просвітництва. У 1791 році, незадовго до висвячення через конфлікт, що виник з керівництвом, був звинувачений в єресі і релігійній нетерпимості, і залишив семінарію.

Отримав посаду вчителя початкових класів гімназії в м Левоча (нині Словаччина). Потім бере участь в конкурсі на заміщення посади викладача в ужгородській гімназії ім. Другета і виграє його. Восени 1795 році переселяється з сім'єю в Ужгород.

Пам'ятник Габору Дойку в Ужгороді

Викладав в Ужгородській гімназії Дойко недовго через загострення захворювання на туберкульоз.

Помер 20 жовтня 1796 року. Похований в Ужгороді на вершині гори Кальварія.

Творчість

[ред. | ред. код]

Габор Дойко — один з найвідоміших угорських поетів XVIII століття.

Складав, в основному, любовну лірику, повну емоцій і ідилії, а також сентиментальні вірші. Відмінно володів латиною, грецькою, німецькою, італійською, словацькою мовами, знав іврит, розумів англійську мову, писав вірші, перекладав з французької. У 1790 році після перекладу деяких творів Овідія познайомився, а потім подружився з поетом Ф. Казінці.

Твори Дойко Габора через п'ять років після його смерті почав збирати його друг, угорський поет і літературознавець Ференц Казінці. У колег і друзів поета йому вдалося зібрати близько 50-и віршів Дойко. У 1813 році був виданий збірник поезії Габора Дойко.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Dr. Constant v. Wurzbach Dayka, Gabriel // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 3. — S. 184.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Габор Дойко