Гавайська мова
| Гавайська мова | |
|---|---|
| ʻōlelo Hawaiʻi | |
| Поширена в |  Гаваї (США) |
| Регіон | Гавайські острови |
| Носії | бл. 2000 (перша мова) бл. 27 160 (взагалі) |
| Писемність | латинка |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Гаваї (визнана мовою меншин на решті території США) |
| Регулює | немає офіційного регулювання |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | haw |
| ISO 639-3 | haw |
| IETF | haw  |
Гава́йська мо́ва (гав. ʻōlelo Hawai'i) — офіційна мова у штаті Гаваї разом із мовою англійською. Витоки цієї полінезійської мови з сім'ї австронезійських мов зі своїм своєрідним гавайським забарвленням — південь Тихого океану; сама гавайська мова розвивалася на Гавайських островах.
Закон 1896 року Республіки Гаваїв визначав англійську мову як основну мову викладання для державних і приватних шкіл, але дозволяв використання інших мов. Починаючи із 1949 року гавайській мові стали приділяти більше уваги в житті штату. Тут з 1987 року з'являються перші державні гавайськомовні школи. У 2000 році тільки приблизно 0,1 % населення штату Гаваї, у якому англійська була іноземною, вважало гавайську мову рідною. На острові Ніїгау, наприклад, лише 200 осіб володіли гавайською мовою.
ISO код мови — ISO 639 — Гавайська haw.
Слово «вікі», яке означає сьогодні у світі групу серверного ПЗ або використовується як скорочена версія слова «Вікіпедія», було взято творцем технології Wiki Вордом Каннінгемом з гавайської мови. Воно означає «швидко», в аеропорту Гонолулу де Каннінгем почув, як словом «вікі-вікі» гавайці називали автобуси.
У 1778 році британський дослідник Джеймс Кук здійснив перший задокументований контакт Європи з Гаваями, започаткувавши новий етап у розвитку гавайської мови. Протягом наступних сорока років на Гаваї разом з іншими дослідниками та підприємцями потрапили звуки іспанської (1789), російської (1804), французької (1816) та німецької (1816). Гавайська мова вперше почала фіксуватися письмово, однак це обмежувалося поодинокими назвами, словами та словниковими списками, зібраними мандрівниками й дослідниками.[1]
Перші дослідники та купці, які принесли європейські мови на Гавайські острови, також брали на службу кількох місцевих мешканців, які поширювали гавайську мову за межами островів.[2] Гавайці погоджувалися на морські роботи, оскільки їхній традиційний спосіб життя змінювався через розвиток плантацій. Хоча кількість таких гавайськомовних моряків була недостатньою для формування повноцінних мовних спільнот за кордоном, їхня присутність була помітною.[3] Один із них — підліток на ім’я Обукейя (ʻŌpūkahaʻia) — мав значний вплив на подальшу долю мови. Він вирушив до Нової Англії, де згодом став студентом Foreign Mission School у Корнуолл (Коннектикут). Саме він надихнув мешканців Нової Англії підтримати християнську місію на Гаваях і ще до від’їзду місіонерів у 1819 році надав їм інформацію про гавайську мову.[4] Адельберт фон Шаміссо також, імовірно, консультувався з носієм гавайської мови в Берліні, Німеччині, перед публікацією своєї граматики гавайської мови (Über die Hawaiische Sprache) у 1837 році.[5] Лоррін Ендрюс уклав перший гавайський словник під назвою A Dictionary of the Hawaiian Language.[6]
Як і всі природні розмовні мови, гавайська спочатку була усною мовою. Носії гавайської мови передавали релігію, традиції, історію та уявлення про світ через оповіді, які передавалися з покоління в покоління. Однією з форм оповідання, що найтісніше пов’язана з Гавайськими островами, є хула. Натаніель Б. Емерсон зазначав, що вона «підтримувала живий зв’язок колективної уяви з легендарним минулим нації».[7]
Зв’язок остров’ян із власними оповідями вважається однією з причин, чому капітан Джеймс Кук отримав доброзичливий прийом. Маршалл Салінз зауважував, що у XVIII столітті гавайські народні перекази почали набувати змісту, подібного до західного.[8] Він пояснював це тим, що прибуття Кука збіглося в часі зі святкуванням Макахікі — щорічного свята врожаю на честь бога Лоно. Свято триває протягом усього дощового сезону та є періодом миру з наголосом на розвагах, їжі, іграх і танцях.[9] У місцевих переказах йшлося про повернення бога Лоно саме під час свята Макахікі.[10]
У 1820 році протестантські місіонери з Нової Англії прибули на Гаваї й за кілька років навернули місцевих вождів до конгрегаціоналістського протестантизму, а ті, своєю чергою, — своїх підданих. Для місіонерів повна християнізація королівства вимагала перекладу Біблії гавайською мовою, яка раніше не мала писемності, а отже — створення стандартної орфографії, максимально простої для засвоєння. Розроблена місіонерами орфографія виявилася настільки зрозумілою, що грамотність серед дорослого населення поширилася дуже швидко; водночас місія відкривала дедалі більше шкіл для дітей.
У 1834 році місіонери спільно з місцевими жителями почали видавати перші газети гавайською мовою. Вони також відіграли важливу роль у публікації словника слів (1836),[11] граматики (1854),[12] та повного словника (1865)[13] гавайської мови. Повний переклад Біблії гавайською було завершено у 1839 році. До того часу місія вже мала широку мережу шкіл, і коли у 1840 році вона передала їх урядові Гаваїв, законодавчий орган запровадив обов’язкову державну освіту для всіх дітей до 14 років, включно з дівчатами, за дванадцять років до ухвалення подібного закону в будь-якому зі Сполучених Штатів.[14] Король Камеамеа III ухвалив першу гавайськомовну конституцію у 1839–1840 роках.[15]
У 1842 році закон зобов’язував осіб, народжених після 1819 року, бути грамотними для отримання дозволу на шлюб. У своєму «Звіті для законодавчого органу» за 1853 рік міністр громадської освіти Річард Армстронг хвалився, що 75 % дорослого населення вміли читати.[16] Використання гавайської мови серед загального населення, ймовірно, досягло піку близько 1881 року. Водночас уже з 1854 року лунали побоювання, що мова «невдовзі може зникнути».[17]
Коли гавайський король Девід Калакауа здійснив навколосвітню подорож, він узяв із собою рідну мову. Коли ж його дружина, королева Капіолані, та сестра, принцеса (згодом королева) Ліліуокалані, подорожували Північною Америкою та Британськими островами у 1887 році, композиція Ліліуокалані «Aloha ʻOe» уже була широко відомою в США.[18]
Занепад гавайської мови прискорився після перевороту, який повалив гавайську монархію та усунув від влади останню королеву Гаваїв. Згодом було ухвалено закон, який встановлював англійську мову як основну мову навчання в школах.[19] Цей закон відомий як Акт 57, §30 Закону Республіки Гаваї 1896 року:
Англійська мова має бути засобом і основою навчання в усіх державних і приватних школах, за умови, що якщо є бажання викладати іншу мову додатково до англійської, таке навчання може бути дозволене департаментом через його правила, навчальну програму або окремим наказом. Школи, які не дотримуються положень цього розділу, не визнаватимуться департаментом.
— Закони Гаваїв, розділ 10, стаття 123[20]
Закон зробив англійську мовою навчання в усіх офіційно визнаних школах — як державних, так і приватних. Хоча він не забороняв гавайську мову в інших сферах, його впровадження в освіті мало далекосяжні наслідки. Прихильники англомовної освіти сприйняли його як дозвіл викорінити гавайську мову з початкового навчання. Хоча гавайська формально не була заборонена, багатьох дітей карали за її використання в школі — навіть на перервах. Покарання включали тілесні покарання та відвідування батьків із вимогою припинити використання гавайської мови вдома.[21]
Крім того, закон дозволяв викладати інші мови лише «додатково до англійської», що фактично знижувало статус гавайської до факультативного предмета за спеціальним дозволом. Спочатку гавайська не викладалася навіть у повністю гавайських школах, зокрема в Школи Камеамеа. Після ухвалення закону персонал самостійно почав забороняти гавайську. Так, з 1900 року Мері Кавена Пукуї карали за розмови гавайською — її били по лобі, змушували їсти лише хліб і воду та забороняли відвідувати дім у свята.[22] Вінона Бімер була відрахована зі Шкіл Камеамеа у 1937 році за виконання гавайського співу.[23] Значною мірою через цю системну політику гавайська мова й сьогодні вважається критично загроженою.[24]
Водночас неформальний тиск сам по собі не був єдиним чинником. У той самий період корінні гавайці ставали меншиною на власній землі через масовий приплив іноземних робітників. Якщо у 1890 році чисто гавайські учні становили 56 % школярів, то в 1900 році — лише 32 %, а в 1910 році — 16,9 %.[25] Водночас різко зросла кількість дітей зі змішаних шлюбів, у яких через низький престиж гавайської домінувала англійська. За одне покоління англійська (або піжин) стала основною мовою дітей, попри зусилля батьків зберегти рідні мови.
У 1949 році законодавчі збори Території Гаваї доручили Мері Кавена Пукуї та Семюелу Гойту Елберту створити новий словник гавайської мови.[26] Виданий у 1957 році словник започаткував поступове відродження інтересу до мови та культури.
Від часу гавайського культурного відродження 1970-х років відбувся значний підйом мовної ревіталізації.[27] У 1983 році було створено організацію ʻAha Pūnana Leo, а в 1984 році відкрито перший дошкільний центр, де діти щодня спілкувалися гавайською з носіями мови.[28]
Сьогодні діють школи повного мовного занурення. Дошкільні заклади Pūnana Leo в Гіло отримали міжнародне визнання. Місцеві ЗМІ регулярно публікують матеріали гавайською мовою, зокрема рубрику Kauakukalahale в газеті Honolulu Star-Advertiser.
За даними перепису 2011 року, кількість носіїв гавайської зросла до близько 2 000 осіб із приблизно 24 000 тих, хто вільно володіє мовою. На більшості островів гавайську витіснила англійська, але на Ніїхау вона залишається мовою повсякденного спілкування.[29][19]
Ніїхау — єдине місце у світі, де гавайська є першою мовою, а англійська — іноземною.
— Samuel Elbert and Mary Pukui, Hawaiian Grammar (1979)
Ізольований острів Ніїхау, розташований біля південно-західного узбережжя Кауаї, є єдиним островом, де гавайська (точніше її ніїхауський діалект) залишається мовою щоденного життя.[29] Дослідники зазначають, що діалект Ніїхау є найбільш відмінним і найменш вивченим. Напруження виникає між носіями гавайської як рідної мови та тими, хто вивчив її як другу мову, особливо серед випускників Університету Гаваїв у Гіло. Нові терміни, створювані мовними комітетами, зазвичай не використовуються на Ніїхау, де лексика розвивається органічно.[30]
Джерело гавайської абетки — латинська абетка. Гавайські слова завжди закінчуються однією із п'яти голосних фонем: [a], [e], [i], [o] [u]. Приголосних фонем — сім: [h], [k], [l], [m], [n], [p], [w]. У письмовій мові є і апостроф ['].
| Aa | Ee | Ii | Oo | Uu | Hh | Kk | Ll | Mm | Nn | Pp | Ww | ' |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| [a] | [e] | [i] | [o] | [u] | [h] | [k] | [l] | [m] | [n] | [p] | [ʋ] | [ʔ] |
| гавайською | українською |
|---|---|
| 'ae (аае) | так |
| 'āina (аа-йна) | земля, країна |
| 'a'ole (а-оле) | ні |
| Aloha (алоха) | добрий день, друже; до побачення |
| hale (хале) | хати |
| Hana (хана) | праця, роботи |
| haole (хаоле) | іноземець/ка, біла людина |
| holoholo (холохоло) | гуляти |
| hula (хула) | гавайський народний танець «гула» |
| kama'āina (кам-айіна) | гаваєць або гавайка |
| kale (кале) | гроші |
| kane (кайн) | чоловік |
| keiki (кеі-кі) | діти |
| koholā (кохолаа) | кит |
| kōkua (коо-куа) | поміч |
| kona (кона) | підвітряна сторона |
| ko'olau (ко-олай) | навітряна сторона |
| kuuipo (кууіпо) | кохання |
| lānai (лаанай) | балкон |
| lei (леі) | гавайський вінок з квітів |
| limu (ліму) | морська водорість |
| lua (луа) | туалет, лазничка |
| lū'au (лу-ао) | гавайська вечірка |
| mahimahi (махімахі) | гавайська риба |
| makai (ма-кай) | напрямок на море |
| makani (макіні) | вітер |
| malihini (маліхіні) | гість |
| manō (маноо) | акула |
| mele (меле) | пісня |
| moana (моана) | океан |
| pali (Палі) | круча |
| paniolo (паніоло) | чабан; ковбой |
| wahine (вахіне) | дружина |
| wikiwiki ('віківікі) | швидкий; швидко |
| Вирази | |
| Pehea'oe? (пегеа-ое) | Як справи? |
| Maika' I (майка і) | Я почуваюся добре. |
| mahalo (махало) | Дякую! |
| Mahalo nui loa (магало нуі лоа) | Дуже дякую! |
| hau'oli lā hānau! (гай-олі лаа гаанай) | З днем народження! |
| Mele kalikimaka! (меле калікімака!) | Веселих свят! |
| Hau'oli makahiki hou; hapenūia (гавь-олі макахікі гоу, хапенуіа) | Щасливого нового року! |
| E pili mau nā pōmaika'i me'oe! (е пілі мав наа помаіка-і ме-ое) | Усе гаразд! |
| Ka Huaka'i Maika'i! (ка хуака'і маіка'і) | Щасливої дороги! |
| Pōmaika'i! (поо-маіка-і) | Нехай щастить! |
| E komo mai! (е комо маі) | Вітаємо! |
- ↑ Schütz (1994:31–40)
- ↑ Schütz (1994:43–44)
- ↑ Nettle and Romaine, Daniel and Suzanne (2000). Vanishing Voices. Oxford University Press. с. 93–97. ISBN 978-0-19-513624-1.
- ↑ Schütz (1994:85–97)
- ↑ Elbert & Pukui (1979:2)
- ↑ Forbes, David W. (1998). Hawaiian National Bibliography, Vol 3: 1851–1880. University of Hawaii Press. с. 385. ISBN 978-0-8248-2503-4.
- ↑ Emerson, Nathaniel B. (1909). Unwritten Literature of Hawaii: The Sacred Songs of the Hula. Washington Government Printing Office. с. 7.
- ↑ Sahlins, Marshall (1985). Islands of History. University of Chicago Press.
- ↑ Handy, E.S. (1972). Native Planters in Old Hawaii: Their Life, Lore, and Environment. Bishop Museum Press.
- ↑ Kanopy (Firm) (2016), Nature Gods and Tricksters of Polynesia, San Francisco, California, US: Ka Streaming
{{citation}}: Перевірте значення|url=(довідка) - ↑ Andrews (1836)
- ↑ Elbert (1954)
- ↑ Andrews, (2003).
- ↑ Fernández Asensio (2019:14–15)
- ↑ 'Okatoba 8: Kumukānāwai o ka Makahiki 1840. Punawaiola (англ.). University of Hawaiʻi at Mānoa. 2024. Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ Fernández Asensio (2019:15)
- ↑ quoted in Schütz (1994:269–270)
- ↑ Carter (1996:7, 169)
- 1 2 Meet the last native speakers of Hawaiian. 28 липня 2016. Процитовано 10 травня 2017.
- ↑ Congress, United States (1898). Congressional Edition. U.S. Government Printing Office. с. 1–PA23.
- ↑ Native Hawaiians Study Commission : report on the culture, needs, and concerns of native Hawaiians. 1983. с. 196/213.
- ↑ Mary Kawena Pukui, Nana i ke Kumu, т. 2, с. 61–62
- ↑ M. J. Harden, Voices of Wisdom: Hawaiian Elders Speak, с. 99
- ↑ UNESCO Atlas of the World's Languages in danger. UNESCO.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ Reinecke, John E. (1988). Language and dialect in Hawaii. с. 74—76.
- ↑ Schütz (1994:230)
- ↑ Snyder-Frey, Alicia (2013).
{{cite journal}}: Cite journal вимагає|journal=(довідка); Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Wilson, W.H.; Kamanä, K. (2006).
{{cite journal}}: Cite journal вимагає|journal=(довідка); Пропущений або порожній|title=(довідка) - 1 2 Lyovin (1997:258)
- ↑ Meet the last native speakers of Hawaiian. 28 липня 2016.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|url=(довідка)
- Ulukau — Гавайська Мовна Електронна Бібліотека. Англійсько-гавайський словник(англ.)
- Коледж гавайської мови [Архівовано 16 травня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Інформація про навчання гавайською мовою [Архівовано 27 травня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Гавайська мова на сайті Ethnologue: Hawaiian. A language of United States (англ.)
- Гавайська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Hawaiian [Архівовано 30 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Гавайська мова на сайті WALS Online: Language Hawaiian [Архівовано 17 серпня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
Гонолулу (столиця) | ||
| Основне | ||
| Суспільство | ||
| Основні острови | ||
| Північно-західні острови | Френч-Фрігейт-Шолс • Гарднер-Піннаклс • Куре • Лайсан • Острів Лисянського • Риф Маро • Некер • Нігоа • Перл і Гермес | |
| Населені пункти | ||
| Округи | ||
 |
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 |
Це незавершена стаття про Гаваї. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |