Гавдос
| Гавдос | |
|---|---|
| грец. Γαύδος | |
 Пляж на Гавдосі із островом Крит за задньому плані | |
|
Карта  | |
| Географія | |
| 34°50′ пн. ш. 24°05′ сх. д. / 34.833° пн. ш. 24.083° сх. д.Координати: 34°50′ пн. ш. 24°05′ сх. д. / 34.833° пн. ш. 24.083° сх. д. | |
| Місцерозташування | Середземне море |
| Акваторія | Середземне море |
| Площа | 29,6 км² |
| Найвища точка | 345 м |
| Країна | |
 Греція | |
| Регіон | Ханья |
| Адм. одиниця | Gavdos Municipalityd |
| Населення |
152 особи[1] (2011) |
| Вебсайт | Gavdos Online |
  Гавдос Гавдос (Греція) | |
 | |
 Гавдос у Вікісховищі | |
Гавдос (грец. Γαύδος) — найпівденніший острів Греції, розташований на південь від набагато більшого острова Крит у номі Ханья, адміністративною частиною якого він є. Це найпівденніша точка Європи.
Назва[ред. | ред. код]
Гавдос був відомий під багатьма назвами, наприклад, в Біблії Гавдос з'являється під час подорожі Павла до Риму як «Кауда» (Cauda, Καῦδα). Також як «Кауда» він звучить у римского географа Помпонія Мели, і як «Гаудос» (Gaudos) у Плінія. Птолемей назвав Гавдос «Клаудос» (Claudos, Κλαῦδος). Також острів був відомий як «Гозо» (Gozo). Венеційці називали його Готзо («Gotzo»). З 17-го по 19-те століття він був відомий як «Гондзо» (Gondzo). Попередня турецька назва була «Боугадоз» (Bougadoz).
Географія[ред. | ред. код]
27 км² площиною, острів має трикутну форму. На північний захід від нього знаходиться ще один острів, що належить Гавдосу — «Гавдопоула» (Gavdopoula, Γαυδοπούλα), або «Малий Гавдос». Обидва острови вкриті невисоким чагарником. Вони важливі для сезонних міграцій птахів.
Населення[ред. | ред. код]
Дуже мало людей, що мешкає на Гавдосі цілий рік та люди, що обслуговують туристів складають базове населення. За переписом 2001 року вийшло 98, але це означає, що саме в ті два дні, що проводився перепис там було 98 людей, насправді, постійно на острові мешкає близько 50 людей. Влітку кількість людей на острові сягає 3 500, більшість з них живуть в наметових містечках. Гавань для суден — Керев. Столицею острова є Кастрі.
Історія[ред. | ред. код]
Гавдос був постійно населений з часів неоліту. Хоча наразі він і має дуже мале населення.
Кажуть, що можливо Гавдос і був тим самим міфічним островом Огігія, на якому німфа Каліпсо тримала в ув'язненні Одіссея. Археологічні знахідки показують сліди присутності Римської імперії на острові. В ці часи рослинність на острові була знищена і почалася ерозія, яка продовжується і зараз.
Апостол Павло знайшов прихисток на Гавдосі під час його кінцевої подорожі до Риму. Відпливши від Криту, корабель Павла був підхоплений рвачким вітром і віднесений на Гавдос. (Дії святих апостолів 27:16)
В часи Візантійської імперії на острові було 8,000 населення (900—1000AD). Під час правління Оттоманської імперії, що тягнулось з 1665 по 1895, Гавдос був відомий як Гондзо. В цей час населення зменшилось приблизно до 500 мешканців у 1882.
Пізніше в 1950-х роках більшість населення Гавдосу поміняло свою землю на в минулому турецьку землю на Криті.
Економіка[ред. | ред. код]
На Гавдосі багато покинутих терас, які фермери використовували для вирощування врожаю на схилах пагорбів. Досі залишилось трошки сільгосп виробництва. Протягом літа населення, через туристів, зростає до кількох тисяч, хоча тут і дуже мало зручностей для туристів. На Гавдосі є сучасна не фукціонуюча копія башти маяка, що зараз працює як кав'ярня влітку; в комплекс також входить музей історії справжнього маяка з кількома кімнатами заповненими фотокартками та античним обладнанням. На острові лише одне цілорічне кафе в Кереве. Гавдос має свою FM радіо станцію, Gavdosfm 88.8.
Політика[ред. | ред. код]
Після років ізоляції, в 1996 Гавдос потрапив на сторінки та екрани як центр конфлікту між Туреччиною та Грецією. Одразу після цього Греція анонсувала план економічного розвитку за яким Гавдос отримував €1.5 млн протягом 5 років.
Гавдос в літературі[ред. | ред. код]
Джеймс Олдрідж в своїй новелі «The Sea Eagle» (1971) зобразив події 1944, втечу грецького партизана і двох австралійських солдатів після Критської повітряно-десантної операції, надалі ці троє приєднались до операції по визволенню кількох критських рибалок з тюрми на східному кінці острова.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Проповідування на крайньому півдні Європи [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Gavdos harbour-Story (нім.)
- Crete: how to get there and around: Ferries [Архівовано 13 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Med's 'forgotten' island (BBC) [Архівовано 30 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- radio station of gavdos [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||||||||