Гаврик Максим Степанович
Гаврик Максим Степанович | |
---|---|
Солдат | |
Загальна інформація | |
Народження | 3 лютого 1968 Харків |
Смерть | 11 квітня 2018 (50 років) (інфаркт) |
Псевдо | «Бача» |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Макси́м Степа́нович Га́врик (нар. 3 лютого 1968 — 11 квітня 2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Старшина. У 2015 році присвоєно військове звання прапорщик[джерело?]
Народився 1968 року в місті Харків.
Ветеран війни в Афганістані (1986—1988 роки, сапер 350-го ПДП ВДВ), де зазнав поранення.
Учасник бойових дій на сході України від початку, сапер, командир відділення 22-го батальйону «Харків» — пішов добровольцем за мобілізацією. Згодом підписав контракт; воював у Станиці Луганській, Трьохізбенці, Мар'їнці.
Збирався на навчання до НЦ інженерних військ у місті Кам'янець-Подільський — вдосконалювати саперні навички.
11 квітня 2018 року серце воїна зупинилось від інфаркту в потязі, коли він їхав у службових справах.
Похований у Харкові.
Без Максима лишились дружина та син Владислав Гаврик, нападник збірної України з хокею.
- орден «Червоної зірки»
- медаль «За бойові заслуги»
- нагороджений відзнакою «За розмінування» (листопад 2018, посмертно).
- Гаврик Максим Степанович [Архівовано 16 квітня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Навіть після загибелі нагорода знаходить своїх Героїв [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 3 лютого
- Народились 1968
- Померли 11 квітня
- Померли 2018
- Військовики 92-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Харкова
- Учасники Афганської війни (1979—1989)
- Поховані в Харкові