Гаденко Мар'ян Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаденко Мар’ян Ілліч
Gadenko Marijan 22.05.2014 - Kiev.jpg
Мар’ян Ілліч Гаденко
Народився 15 вересня 1955(1955-09-15)
м. Сторожинець
Помер 3 грудня 2021(2021-12-03) (66 років)
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність композитор, засновник та організатор багатьох міжнародних та всеукраїнських пісенних фестивалів
Відомий завдяки композитор, співак, поет, телеведучий
Alma mater Чернівецький державний університет, 1982
Посада секретар творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України», м. Київ
У шлюбі з Ольга Володимирівна
Діти син Володимир, донька Тетяна
Нагороди
Сайт hadenko.com

Мар'ян Ілліч Гаденко (15 вересня 1955, м. Сторожинець, Чернівецька область — 3 грудня 2021) — український композитор, поет-пісняр, народний артист України, почесний громадянин міста Сторожинець[1], почесний громадянин міста Бучі[2], телеведучий на загальнонаціональному телеканалі «Перший»[3], виконавець власних пісень, засновник та організатор міжнародних і національних музичних фестивалів та конкурсів «Доля», «Прем'єра пісні», «Соловейко України», «Осіннє рандеву», «Рідна мати моя» та інших.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 15 вересня 1955 року в місті Сторожинець неподалік Чернівців. Дитинство і молодість пройшли у Сторожинці, де навчався в музичній школі, та Чернівцях (куди переїхав зі Сторжинця після закінчення 8 класів середньої школи №1), де нині стоїть його хата — за 100 метрів від хати Назарія Яремчука і за 100 метрів від хати Володимира Івасюка.

Як розповідав сам М.Гаденко після завершення строкової військової служби в Балтійському флоті Військово-морського флоту СРСР з 1977 року розпочалася його служба в правоохоронних органах Чернівців на посаді інспектора у справах неповнолітніх. На цю посаду його було призначено завдяки рекомендації дружини Ольги, коли спочатку їй (молодому, талановитому викладачу історії) запропонували попрацювати в дитячій кімнаті міліції. Через декілька років у свої двадцять п'ять Мар'ян Гаденко вже став наймолодшим в історії України начальником відділу боротьби з розкраданням соціалістичної власності міста Чернівці.

Під час служби в органах внутрішніх справ він закінчив у 1982 році Чернівецький державний університет, здобувши фах економіста[4]. Протягом десяти років (1988-1998) служив у Львові на посаді начальника відділу боротьби з організованою злочинністю на Львівській залізниці. Усього прослужив в органах внутрішніх справ 27 років. На пенсію пішов з посади заступника командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України у званні полковника.

Після смерті телеведучої Тамари Володимирівни Щербатюк, яка була автором та ведучою програми «Надвечір'я» — почала виходити в ефір програма «Надвечір'я. Долі», ведучим якої став Мар'ян Гаденко.[5] Останні роки працював, творив та мешкав у Києві.

Помер вранці 3 грудня 2021 від серцевого нападу[6][7].

Поховали 5 грудня 2021 року в місті Сторожинець поруч з могилою сина Володимира[8].

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Мар'ян Гаденко є справжнім популяризатором української пісні та першовідкривачем багатьох молодих виконавців як засновник Міжнародного пісенного фестивалю «Доля», Всеукраїнського фестивалю сучасного українського романсу «Осіннє рандеву», Міжнародного пісенного проекту «Прем'єра пісні», міжнародних дитячих фестивалів «Пісенне джерело» та «Чорнобаївські зорепади», Всеукраїнського конкурсу пісні про маму «Рідна мати моя».[9]

У своєму доробку має понад десяти аудіоальбомів і компакт-дисків: «Зорепад», «Зорепад-1», «Зорепад — 2», «Зорепад −3», «Пісенне джерело», «Доля», «Моя пісня — моя доля», «Все минуло...», «Пісенна іскра любові», «З отчої криниці». Останній — присвячений пам'яті сина Володимира, який трагічно загинув 13 травня 2007 року[10].

Про Мар'яна Гаденка в літературі[ред. | ред. код]

Вірші «Приходьте люди до Мар'яна грітись» надруковані в книзі Володимира Мельникова «Друзям»[11]:

«Та пісня, наче чисте джерело,
З якого пити нам і не напитись.
Гаденко… це – і пісня, і тепло.
Приходьте, люди, до Мар’яна грітись!»

На сцені та серед глядачів[ред. | ред. код]

Нагороди, відзнаки, звання[ред. | ред. код]

  • 1997 — почесне звання «Заслужений артист України»;[12]
  • 1999 — почесне звання «Народний артист України»;[13]
  • 2006 — орден «За заслуги» III ступеня;[14]
  • 2015 — орден «За заслуги» II ступеня;[15]
  • Найкращий композитор телерадіофестивалю «Прем'єра пісні» (2006, 2007, 2008, 2009, 2010);
  • 2001 — Диплом фестивалю «Шлягер року» за перемогу пісні «Все минуло»;
  • 2003 — Почесний громадянин міста Сторожинець;
  • 2005 — Відзнака МВС України «За безпеку народу» ІІ ступеня;
  • 2005 — Відзнака МВС України «За безпеку народу» І ступеня;
  • 2009 — Почесна відзнака ГУБОЗ МВС України ІІ ступеня;
  • 2010 — Почесний знак «За мужність і професіоналізм» ІІ ступеня Української Секції Міжнародної Поліцейської Академії;
  • 2011 — Почесний знак «За мужність і професіоналізм» ІІ ступеня Української Секції Міжнародної Поліцейської Академії;
  • 2012 — Відзнака МВС України - нагрудний знак «Лицар Закону»;
  • 2012 — Відзнака МВС України - нагрудний знак «Закон і честь»;
  • 2015 — Почесний знак «За мужність і професіоналізм» І ступеня Української Секції Міжнародної Поліцейської Академії;
  • 2015 — Відзнака «Почесний громадянин міста Буча»;
  • 2016 — Відзнака «Пам'ять Чорнобиля» Української Асоціації «Чорнобиль» органів та військ МВС;
  • 2017 — Диплом фестивалю «Шлягер року» за перемогу пісні «Лети на край».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про почесних громадян міста на сайті Сторожинецької міської ради. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021. 
  2. Офіційний сайт Бучанської міської ради. Почесні громадяни Бучі. Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022. 
  3. Мар'ян Гаденко - про себе в першому випуску програми Першого національного «Надвечір'я. Долі». Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 3 червня 2022. 
  4. Біографія та інше на сайті Мар'яна Гаденка. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 28 червня 2015. 
  5. Надвечір’я. Долі - Перший. 1tv.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017. 
  6. Помер композитор і співак Мар'ян Гаденко, LB.UA, 03.12.2021. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021. 
  7. Умер певец и телеведущий Марьян Гаденко. Российская газета. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021. 
  8. Вікіновини про смерть та поховання Мар'яна Гаденка. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 24 травня 2022. 
  9. Концерт Мар'яна Гаденка на Першому. Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 8 червня 2019. 
  10. Олександр Мороз направив телеграму співчуття відомому композиторові і співаку, народному артистові України Мар'яну Іллічу Гаденку та його дружині Ользі Володимирівні з приводу тяжкої втрати — смерті їхнього сина Володимира. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021. 
  11. Приходьте люди до Мар'яна грітись // Друзям — Моїм товаришам — To my friends. — 2003. — С. 49-50. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 21 червня 2015. 
  12. Указ Президента України від 20.09.1997 року № 1062
  13. Почесне звання «Народний артист України» (Указ Президента України від 26.03.1999 року № 288)
  14. Указ Президента України від 21.04.2006 року№ 327. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 травня 2014. 
  15. Указ Президента України від 21.08.2015 року № 491). Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 30 серпня 2015. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]