Газі I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Газі I
араб. غازي
Газі I
Прапор
2-й Король Іраку
8 вересня 1933 — 4 квітня 1939 року
Попередник: Фейсал I
Спадкоємець: Фейсал II
 
Освіта: Школа Герроу[1]
Народження: 21 березня 1912(1912-03-21)
Мекка
Смерть: 4 квітня 1939(1939-04-04) (27 років)
Багдад
° head injury[d][1] і дорожньо-транспортна пригода[1]
Похований: Королівський мавзолей
Віросповідання: Іслам
Династія: Хашиміти
Батько: Фейсал I
Мати: Хазіма бінт Насер
Дружина: Алія бінт Алі
Діти: Фейсал II
Нагороди:
Велика зірка ордена Відродження
Орден Пехлеві Орден Серафимів

Медіафайли у Вікісховищі?

Газі I (араб. غازي‎; 21 березня 1912 — 4 квітня 1939) — іракський державний, політичний і військовий діяч, другий король країни з династії Хашимітів. Фельдмаршал іракської армії, адмірал флоту й маршал військово-повітряних сил. Загинув в автомобільній катастрофі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був сином і спадкоємцем короля Фейсала I. Жив та виховувався у свого діда, Хусейном ібн Алі, поки його батько від'їжджав чи бився з турками. Через те виріс сором'язливим і недосвідченим юнаком. 1924 року залишив Хіджаз і переїхав до Багдада, де його проголосили спадковим принцом.

Після смерті батька був коронований новим монархом на іракському престолі. Газі, на відміну від свого батька, не був маріонеткою англійців, а намагався провадити самостійну політику. За часів його правління країною почали ширитись опозиційний і націоналістичний рухи. У жовтні 1936 року генерал Бакр Сідкі за підтримки лідера націоналістичної організації «Аль-Ахані» Хікмета Сулеймана здійснив у країні військовий переворот. Під час тих подій був убитий прем'єр-міністр Джафар аль-Аскарі.

Військові частини, що брали участь у заколоті ввійшли в Багдад і блокували королівський палац. Газі був змушений призначити Хікмета Сулеймана головою уряду. Втім, через гострі внутрішні суперечності, жодних реформ новий уряд здійснити не зміг і в серпні 1937 року пішов у відставку.

4 квітня 1939 року король загинув в автокатастрофі. Трагедія сталась після того, як він закликав до вторгнення до Кувейту з метою підкорення тієї країни Іраку. Іракці поставились до того заклику як до прояву панарабізму — прагнення об'єднати арабські країни. Загадкові обставини, за яких його авто врізалось у стовп ліхтаря, були сприйняті як свідчення того, що він став жертвою британської змови, в якій брав участь прем'єр-міністр Нурі аль-Саїд.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]