Гамбурзька обсерваторія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гамбурзька обсерваторія
нім. Hamburger Sternwarte
Bdstern 1.jpg

Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Розташування Бергедорф, Гамбург, Німеччина
Організація Гамбурзький університет
Код 029
Відкрито 1909 (1802)
Сайт: www.hs.uni-hamburg.de

Гамбурзька обсерваторія. Карта розташування: Німеччина
Гамбурзька обсерваторія
Гамбурзька обсерваторія
Гамбурзька обсерваторія (Німеччина)

CMNS: Гамбурзька обсерваторія на Вікісховищі

Гамбурзька Обсерваторія (нім. Hamburger Sternwarte) - астрономічна обсерваторія, що знаходиться в районі Бергедорф міста Гамбурга на півночі Німеччини.

Вона належить і управляється Гамбурзьким університетом, Німеччина з 1968 року, хоча була заснована в 1825 році містом Гамбург і переїхала на своє нинішнє місце у 1912 році. Протягом існування обсерваторія використовувала телескопи в Бергедорфі, в попередніх двох місцях її розташування в Гамбурзі, в інших обсерваторіях світу, а також підтримувала космічні місії.

Історія[ред.ред. код]

Штінтфанг (1802—1811 рр.)[ред.ред. код]

Попередником Гамбурзької обсерваторії була приватна обсерваторія Йоганна Георга Репсолда, збудована у 1802 році, яка спочатку розташовувалася на Штінтфангу в Гамбурзі.[1] До 1808 року Репсолд збудував меридіанне коло[2]. Однак обсерваторія була зруйнована в 1811 році в ході Наполеонівських воєн. Репсолд, Рейнке та Й. К. фон Гесс того ж року представили пропозицію уряду Гамбурга на створення міської обсерваторії.

Міллернтор (1825—1906 рр.)[ред.ред. код]

Фінансування для нової обсерваторії було погоджено в серпні 1821 року за умови, що Репсолд збудує інструменти. Нова обсерваторія була завершена у 1825 році поряд з Міллернтор. Однак, в 1830 році Репсолд загинув під час гасіння пожежі (він був також гамбурзьким пожежником) і 1833 року уряд Гамбургу проголосував за те, щоб взяти обсерваторію в управління міста[3]. Першим директором став Карл Рюмке, які супроводжував Томаса Брисбена при будівництві першої австралійської обсерваторії у Парраматта. Християн Август Фрідріх Петерс став помічником директора в 1834 році. У 1856 році син Рюмкера Георг став директором обсерваторії.

У 1876 році було отримано фінансування для створення «Екваторіального», 27-сантиметрового рефрактора; його було пізніше переміщено до Бергедорфа.

Після переїзду у Бергедорф, колишні будівлі обсерваторії  були частково зруйновані і перебудовані у музей історії Гамбурга.

Бергедорф (1912 р.– теперішній час)[ред.ред. код]

Дзеркальний телескоп, 1-метровий рефлектор обсерваторії в Бергедорфі

Через збільшення світлового забруднення, у 1906 році було ухвалено рішення про перенесення обсерваторії до Бергедорфа. У 1909 році туди були перенесені перші інструменти, а в 1912 році нова обсерваторія була офіційно відкрита.

Гамбурзький 1 м рефлектор (100 см апертура) був четвертим за величиною рефлектором світу на час, коли він почав свою діяльність в 1911 році.[4]

Каталоги обсерваторії включають AGK3-Sternkatalog (завершений протягом 1956—1964 рр.)

Європейська південна обсерваторія (ЕПО) була заснована в Бергедорфі в 1962 році.

У 1968 році обсерваторія стала частиною Гамбурзького університету[5] У 1979 році був відкритий невеликий музей Бернарда Шмідта.[2] В 2012 році, обсерваторія відзначила 100 років у Бергедорфі.[6]

Телескопи[ред.ред. код]

Сатурн через телескоп Ліпперта у 2005 році (CC 2.0 License)
Телескопи в Гамбургу[7] (історичні та наявні)
  • «Великий рефрактор», великий рефракторний телескоп з діаметром об'єктива 60 см і фокусною відстанню 9 метрів. Створений Репсолдом і з оптикою від Штейнгейля;
  • «Екваторіальний», рефрактор з апертурою 26 см. Побудований у 1870-ті і переїхав у Бергедорф;.
  • «Дзеркало Сальвадора», рефлектор Кассегрена з фокусною відстанню 8 м і дзеркалом 40 см;
  • «Меридіанне коло», меридіанне коло, побудоване в 1907 році. (А.Репсолд з синами);
  • «Телеском Ліпперта», три астрографи-рефрактори на одній підставці. Побудував Карл Цейс, профінансований Едуардом Ліппертом;
  • «Однометровий рефлекторний телескоп», введений в експлуатацію в 1911 році. Створений Карлом Цейсом. Найбільший телескоп у Німеччині з 1911 по 1920 роки;
  • «Астрограф», з об'єктивом 8,5 см і фокусною відстанню 2,06 м. Побудований у 1924 році.[2];
  • «Дзеркало Шмідта», перший телескоп Шмідта, створений Бернхардом Шмідтом. Тепер частина музею Шмідта;
  • Фотографічний рефрактор (зональний астрограф), інструмент, профінансований Німецьким науково-дослідницьким співтовариством в 1973 році. Діаметри апертури 23 см, фокусна відстань 205,3 см. Побудований компанією «Carl Zeiss Oberkochen»;
  • «Телескоп Оскара-Люнінга», телескоп Річі-Кретьєна з апертурою діаметром 1,20 м і фокусною відстанню 15,60 м у фокусі Кассегрена. Побудований у 1975 році і перетворений на роботизований телескоп в 2001 році;.
  • Запланований великий телескоп Шмідта був закінчений в 1954 році і переїхав до обсерваторії Калар Альто в 1976 році, а телескоп Оскара-Люнінга зайняв його місце в обсерваторії;
  • Гамбургзький роботизований телескоп, що створений «Halfmann Teleskoptechnik» та працює з 2005 року.
Телескопи обсерваторії в інших місцях
  • У 1968 році 38 см рефлектор був встановлений Гамбурзькою обсерваторією на обсерваторії Стефаніон в Греції.[8];
  • Вищезгаданий телескоп Шмідта був перевезений до обсерваторії Калар Альто (Іспанія) в 1976 році. Деякі роботи було виконано з даними з Еффельсберга;
  • Гамбургзький роботизований телескоп був встановлений в березні 2013 року у місті Гуанахуато, Мексика в обсерваторії ЛаЛуз університету Гуанахуато. Зараз успішно працює під новою назвою TIGRE. Витрати і час спостереження розподіляються відповідно до тристоронньої угоди між університетами Льєжа, Гуанахуато і Гамбурга, де останній все ще є керівним.
Розташування телескопів у Бергедорфі

Персоналії Гамбургзької обсерваторії[ред.ред. код]

Директора обсерваторії

  • Йоганн Георг Репсолд (від 1802—1830)
  • Карл Рюмкер (директор 1833—1857)[9]
  • Георг Рюмкер (директор 1857—1900)
  • Ріхард Шорр (1900—1941)
  • Отто Гекман (1941—1968)[10] У 1962 році став 1-м головою новоствореної Європейської південної обсерваторії (ЕПО)
  • Альфред Бер (1968—1979)
  • Співдиректор з Бером: Альфред Вейгерт (1969—1992)[11]

Бернгард Шмідт, винахідник камери Шмідта, працювали в обсерваторії, у тому числі створював внесення телескопи і інструменти, виконував спостереження починаючи з 1916 року. Вальтер Бааде успішно подав пропозицію до Гамбурзького Сенату, щоб камера Шмідта була встановлена в 1937 році; робота зі встановлення була перервана Другою світовою війною аж до 1951 року і була завершена в 1954 році. Вальтеру Бааде також вдалося збудувати камеру Шмідта в обсерваторії Маунт-Вілсон в Каліфорнії.[12]

Доктор Казимір Граф виконав багато спостережень в Гамбурзі, доки не переїхав до Віденської обсерваторії в 1928 році.

Примітка[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Die Hamburger Sternwarte. («The Hamburg Observatory»), Report on the Hamburg Observatory by R. Schorr, English Translation by Hamburg Observatory
  • Einleitung zum Jahresbericht der Sternwarte Bergedorf für das Jahr 1906 ("The annual report for the Bergedorf Observatory for 1906), English Translation by Hamburg Observatory
  • Agnes Seemann: Die Hamburger Sternwarte in Bergedorf. In: Lichtwark-Heft Nr. 73. Verlag HB-Werbung, Hamburg-Bergedorf, 2008. ISSN 1862-3549.
  • Jochen Schramm: Die Bergedorfer Sternwarte im Dritten Reich. In: Lichtwark-Heft Nr. 58. Hrsg. Lichtwark-Ausschuß, Hamburg-Bergedorf, 1993.
  • J. Schramm, Sterne über Hamburg — Die Geschichte der Astronomie in Hamburg, 2. überarbeite und erweiterte Auflage, Kultur- & Geschichtskontor, Hamburg 2010, ISBN 978-3-9811271-8-8

Посилання[ред.ред. код]