Ганнс Сакс
 | |
| Громадянство | Австрія |
|---|---|
| Дата народження | 10 січня 1881[1] |
| Місце народження | Відень[1] |
| Дата смерті | 10 січня 1947[1] (66 років) |
| Місце смерті | Бостон[1] |
| У шлюбі з | Emmy Piskod |
| Рід діяльності | психолог, психоаналітик, правник, редактор |
| Сфера роботи | право[2], психоаналіз[2] і видавнича справа[2] |
| Заклад освіти | Віденський університет |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
| Навчався у | Зигмунд Фрейд |
| Місце активності | Берлін[1] |
 Ганнс Сакс у Вікісховищі | |
Ганнс Сакс (Німецька: [zaks]; 10 січня 1881, Відень — 10 січня 1947, Бостон) — один із перших психоаналітиків і близьких особистих друзів Зигмунда Фрейда. У 1912 році він став членом Таємного комітету Фрейда з шести осіб, Фрейд описав його як людину, «якій я безмежно довіряю, незважаючи на короткочасність нашого знайомства».[3]
У 1939 році він заснував American Imago.
Життя і кар'єра[ред. | ред. код]
Народжений у єврейській родині[4], син юриста, Сакс сам працював адвокатом на початку ХХ століття, коли почав слухати лекції Фрейда у Віденському університеті: нарешті він відкрився Фрейду та приєднався до психологічного товариства «Середа» до 1910 р.[5] Він представив доповідь на Конгресі 1911 року, а в 1912 році став співредактором журналу Imago про немедичне застосування психоаналізу.[6]
Відмовившись від служби в армії через короткозорість, Сакс провів більшу частину війни, допомагаючи Фрейду продовжувати випускати психоаналітичні журнали, а в 1919 році він вирішив змінити юридичний аналіз на (професійний) аналіз, практикуючи в Берліні з 1920 року.[7] Серед аналітиків, яких він допомагав навчати, були Ніна Серл та Еріх Фромм,[8] Рудольф Льовенштейн і Майкл Балінт.[9]
У 1932 році Сакс переїхав із Берліна до Бостона, але залишився в тісному контакті з самим Фрейдом: біля смертного ложа останнього в 1939 році він сказав Саксу, що «я знаю, що маю принаймні одного друга в Америці».[10] Він опублікував ніжні мемуари про Фрейда (які біограф Фрейда Пітер Гей вважав незамінними) у 1945 році[11].
Ернест Джонс, який вважав Сакса своїм найближчим другом серед віденців, визнав його найдотепнішим і найаполітичнішим із найближчого оточення Фрейда.[12]
Теоретичні внески[ред. | ред. код]
Перша аналітична публікація Сакса на тему сновидінь (1912) була цитована Фрейдом у його дослідженні групової психології, як і його пізніша робота 1920 року про «Спільноту мрій».[13] В останньому Сакс досліджував роль полегшення почуття провини, яке забезпечується спільним сновидінням у дітей та досвідом мистецтва у дорослих.[14]
Його вивчення Калігули наголошувало на мінливих характерах тих, у яких домінували швидкоплинні та нестійкі ідентифікації;[15] його робота про жіноче суперего підкреслювала важливість/складність десексуалізації включення суперего батька.[16]
Сакс також цікавився кіно та психоаналізом і опублікував про їхній зв'язок у Close Up.[17]
Англійські видання[ред. | ред. код]
- Hanns Sachs, 'The Community of Daydreams', in The Creative Unconscious (1942)
- Hanns Sachs, 'One of the Motive Factors in the Formation of the Superego in Women', International Journal of Psychoanalysis X 1929
- Hanns Sachs, Caligula (1930)
- Hanns Sachs, Freud, Master and Friend (1945)
- Hanns Sachs, Masks of Love and Life (1948)
Див. також[ред. | ред. код]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Deutsche Nationalbibliothek Record #100259723 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Peter Gay, Freud: A Life for our Time (1988) p. 230
- ↑ Sander L. Gilman & Karen Remmler, Reemerging Jewish Culture in Germany: Life and Literature Since 1989, NYU Press (1994), p. 236
- ↑ Ernest Jones, The Life and Work of Sigmund Freud (1964) p. 313 and p. 330-1
- ↑ Jones, p. 362-5
- ↑ Gay, p. 461
- ↑ Adam Phillips, On Flirtation (1994) p. 133
- ↑ Gay, p. 461-3
- ↑ Gay, p. 649
- ↑ Gay, p. 756
- ↑ Jones, p. 420-1
- ↑ Sigmund Freud, Civilization, Society and Religion (PFL 12) p. 105 and p. 170
- ↑ Otto Fenichel, The Psychoanalytic Theory of Neurosis (1946) p. 165 and p. 498
- ↑ Fenichel, p. 509
- ↑ Fenichel, p. 469
- ↑ Maggie Humm, Modernist Women and Visual Cultures (2003) p. 145
Подальше читання[ред. | ред. код]
- Franz Alexander et al., Psychoanalytic Pioneers (1995)
- Phyllis Grosskurth, The Secret Ring: Freud's Inner Circle and the Politics of Psychoanalysis (1991)
Посилання[ред. | ред. код]
- Works by Hanns Sachs at Project Gutenberg
- Works by or about Hanns Sachs at Internet Archive
- Hanns Sachs — Austrian psychoanalyst
|
