Ганс Фехтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс Фехтер
нім. Hans Fechter
Народився 26 травня 1885(1885-05-26)[1]
Ельблонг, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща
Помер 4 липня 1955(1955-07-04)[1] (70 років)
Берлін, НДР
Країна  Німеччина
Діяльність головний інженер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Адмірал інженерної служби запасу
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Медаль «Ліакат»
Медаль «Ліакат»
Хрест «За цивільні заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За цивільні заслуги» (Австро-Угорщина)
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Ганс Фехтер (нім. Hans Fechter; 26 травня 1885, Ельбінг — 4 липня 1955, Берлін) — німецький військово-морський діяч, адмірал інженерної служби запасу крігсмаріне (31 грудня 1939).

Біографія[ред. | ред. код]

1 жовтня 1905 року вступив на службу в 2-у кораблебудівну дивізію. Потім служив інженером на різних кораблях і міноносцях. З 30 жовтня 1913 року — військово-морський інженер. Учасник Першої світової війни. З 3 листопада 1914 по 18 січня 1917 року — головний інженер підводного човна U-35, з 18 серпня по 19 вересня 1917 і з 18 травня по 24 листопада 1918 року — U-139. Після демобілізації армії залишений на флоті. Закінчив Вищу технічну школу в Берліні (1921). З 1921 року служив інженером в Управлінні морської оборони, в штабі командування флотом. В лютому-жовтні 1925 року спостерігав за будівництвом крейсера «Емден» на верфях Вільгельмсгафена. З 15 жовтня 1925 по 20 листопада 1928 року — головний інженер крейсера «Емден». В 1929-31 роках — член Випробувального комітету. З 19 червня 1931 року — інженер військово-морської станції «Нордзе». 30 вересня 1933 року призначений головним інженером діючого флоту. З 1 жовтня 1935 року — інспектор корабельних машин. 31 грудня 1939 року вийшов у відставку. Наступного дня зарахований на дійсну службу, але вже ніяких посад не займав.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. ISBN 5-699-10354-6

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в TracesOfWar