Ган Ніна Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ган Ніна Сергіївна
Народження 27 червня (10 липня) 1913
Сердобськ, Саратовська губернія, Російська імперія
Смерть 5 лютого 1976(1976-02-05) (62 роки)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Навчання Пензенське художнє училищеd (1938) і Київський державний художній інститут (1947)
Діяльність художниця, вчителька
Вчитель Горюшкін-Сорокопудов Іван Силович, Шовкуненко Олексій Олексійович, Кричевський Федір Григорович, Шаронов Михайло Андрійович і Єлева Костянтин Миколайович
Відомі учні Духота Василь Іванович, Титаренко Ельвіра Іванівна і Задорожна Людмила Іванівна
Працівник Пензенське художнє училищеd і Київський державний художній інститут
Член Спілка радянських художників України
У шлюбі з Казанцев Анатолій Вікторович

Ніна Сергіївна Ган (нар. 10 липня 1913, Сердобськ — пом. 5 лютого 1976, Київ) — українська радянська художниця і педагог; член Спілки радянських художників України з 1947 року. Дружина художника Анатолія Казанцева[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 27 червня [10 липня] 1913(19130710) року у місті Сердобську Саратовської губернії Російської імперії (нині Пензенська область, Росія). Протягом 1935—1938 років навчалася у Пензенському художньому училищі у Івана Горюшкіна-Сорокопудова; у 1938—1941 роках — у Київському художньому інституті. З 1941 по 1944 викладала у Пензенському художньому училищі, у 1944—1947 роках продовжила навчання у Київському художньому інституті. Її педагогами були зокрема Олексій Шовкуненко, Федір Кричевський, Михайло Шаронов, Костянтин Єлева. Дипломна робота — картина «Материнство» (керівник Олексій Шовкуненко).

У 1947—1953 роках викладала у Київському державному училищі прикладного мистецтва; з 1953 року — у Київському художньому інституті. Жила у Києві, в булинку на вулиці Московській, № 55 (нині вулиця Генерала Алмазова, № 1), квартира № 13. Померла у Києві 5 лютого 1976 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працювала у галузі станкового живопису. Серед робіт:

  • «Щастя» (1947);
  • «Гобелен готовий» (1949; Національний музей у Львові);
  • «Акуліна» (1961);
  • «Натюрморт. Українська кераміка» (1962);
  • «Море» (1963);
  • «Катя Петриченко — студентка Київського промислового технікуму» (1964);
  • «Гурзуф» (1965).

Авторка книги для студентів «Курс пластичної анатомії людини» (Київ, 1965).

Брала участь у виставках з 1935 року, всеукраїнських — з 1947 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]